При цьому Україна має дуже добрі умови для розвитку цього напряму агробізнесу – найдешевші у світі корми, географічне розташування поряд із найбільшими ринками збуту та вже наявне поголів’я ВРХ.
«Ринок яловичини набагато ширший, ніж ринок свинини, яку у багатьох країнах не споживають із релігійних причин. Крім арабського світу, поряд з Україною знаходиться і найбільший та найстабільніший світовий імпортер яловичини – ЄС, доступ до якого отримати цілком реально, запровадивши промислове виробництво та переробку», – зазначає економіст департаменту технічного співробітництва ФАО Андрій Ярмак.
Нафтовидобувні держави мусульманського світу є на 75% залежними від імпорту продуктів харчування, але відносно стабільними економічно. 57 країн із мільярдним населенням – це чималий ринок, здатний поглинути всю українську продукцію, але, крім нього, яловичину активно споживають майже у всіх інших країнах світу, причому найвищий рівень споживання, як правило, у найбагатших країнах.
Додатковою перевагою від розвитку відгодівлі та переробки ВРХ є створення внутрішнього ринку збуту для приблизно 1 млн т фуражних зернових та 400 тис. т шротів, який зараз потрібно знаходити поза межами країни, більш ефективне використання відходів харчової промисловості, створення джерела додаткової виручки для виробників молока, розвиток внутрішнього споживання якісної яловичини та запровадження кількох тисяч додаткових робочих місць в сільській місцевості.
Саме тому програма розвитку виробництва, переробки та експорту яловичини – нині фокус для фермерів, міжнародних організацій та Держпродспоживслужби, що об’єднали зусилля для роботи в цьому напрямі.
