Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради.
Мета зустрічі - знайти консенсус з питання справедливої ціни на азотні добрива і введення нових антидемпінгових мит на російські КАС і карбамід.
Рішення про проведення зустрічі було прийнято на засіданні Мінагрополітики за пропозицією заступника голови ВАР Михайла Соколова, і представника OstChem Ігоря Гальченка. В рамках переговорів хімічні підприємства запропонували аграріям підписати меморандум, в якому ціна на добрива визначається виходячи з витрат і нормативної рентабельності хімічних підприємств. Аграрні асоціації не погодилися, наполягаючи на тому, що ціна на українському ринку повинна формуватися виходячи з ринкових реалій і бути прив'язаною до світових цін, як це відбувається з цінами на аграрну продукцію.
«Скажу прямо ми були дещо розчаровані, коли з'ясувалося, що нам знову, незважаючи на всі наші заперечення, пропонують в якості справедливості прийняти ціну, яка розраховується виходячи з витрат підприємств хімічної промисловості плюс нормативна рентабельність. Чомусь, коли аграрії роками продають м'ясо, молоко, яйця та цукор собі в збиток через те, що в світі склалася несприятлива цінова кон'юнктура, ніхто не пропонує заборонити імпорт продовольства в Україні та адміністративними методами підняти ціни на продукти харчування до рівня, який забезпечить аграріям нормативну рентабельність. Раз вже вирішили будувати ринкову економіку, то вона повинна бути ринковою для всіх», - підкреслив заступник глави ВАР Михайло Соколов.
За результатами зустрічі було вирішено спробувати виробити новий текст меморандуму.
«Ми розуміємо, що хімічна галузь перебуває в скрутному становищі, тому ми домовилися продовжити розмову, але вже з опорою на конкретні дані про ціни на різних міжнародних ринках, відштовхуючись від яких ми, можливо, зможемо дійти згоди про справедливу ціну. Але з чим ми точно не погодимося, так це з повною монополізацією українського ринку двома виробниками, вибір повинен бути завжди. Також ми заявили, що підтримаємо вимоги хімічних підприємств щодо виділення їм підтримки або видачі ліцензій на розробку українського лазу, щоб вони могли отримати доступ до дешевої сировини», - додав Соколов.
