Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.
"Середня ціна на молоко екстра ґатунку для переробників за жовтень зросла на 13,8% до 7,08 грн за кг. Середня ціна на молоко вищого ґатунку склала 6,68 грн за кг – на 11% вище, ніж у вересні. Молоко першого ґатунку подорожчало на 11% і коштувало в середньому 6,50 грн за кг", - йдеться у повідомленні.
Відповідно зростають ціни і на прилавках магазинів. Кілограм молока 2,5% коштує 18,20 грн – на 1,2% (0,23 грн) дорожче, ніж у кінці вересня. Кефір можна придбати за 19,80 грн у кінці жовтня. За місяць він подорожчав на 9,3% (1,7 грн). За кілограм «Російського» сиру сьогодні треба заплатити 135 грн – на 6% (8,03 грн) більше, ніж місяць тому. Масло коштує 116 грн. На кінець вересня цей продукт коштував на 12% (14 грн) дешевше.
Чому переробники платять більше?
Значну частку в собівартості виробленого молока складають імпортні матеріали: вітамінно-мінеральні добавки, ветеринарні препарати та спермопродукція. Тому першою причиною підвищення цін є зростання собівартості продукції через здешевлення гривні (свого піку долар досягнув на початку вересня та сягнув 26,9 грн за долар на міжбанку). Іншою ємною складовою собівартості є паливо та паливно-мастильні матеріали. Так, середня ціна літри дизпалива на кінець жовтня складає 20,03 грн - на 17,4% вище ціни, фіксованої у 2015-му році та на 27% вище, ніж у відповідний період 2014-го.
Зростання експортного попиту – ще один фактор, що вплинув на ціну. Останні кілька місяців світовий ринок відновлюється після затяжної кризи, але пропозиція все ще перевищує попит. Щоб вирівняти ситуацію, країни ЕС вжи три місяці поспіль скорочують виробництво. До прикладу, за підсумками вересня на переробку було здано 12,7 млн т молока – на 1,6% менше, ніж рік тому. Середня закупівельна ціна на молоко в регіоні складає 26,99 євро/100 кг — на 2,3% вище серпневої ціни. Зростання попиту на зовнішніх ринках призвело до зростання українського експорту — переробникам почали поступати нові експортні контракти. Це, в свою чергу, потягло за собою потребу в молоці, якого на ринку досить мало. Зараз дефіцит молочної сировини оцінюють приблизно в 400-450 т на добу. Як наслідок, в боротьбі за обсяги, переробники почали піднімати ціну не тільки фермам, а й населенню.
Чому фермери продають дорожче?
Дефіцит сировини утворився тому, що після кризи 2014 року з ринку пішло багато неефективних, дрібних ферм. Кількість поголів’я в господарствах населення почала стрімко скорочуватися. При цьому закупівельна ціна на селянське молоко протягом останніх двох років практично не змінилася. Тому на сьогоднішній день на ринку сформувався дефіцит молока. Зокрема, за дев’ять місяців 2016 року в Україні було вироблено 8,2 млн т молока усіх видів, що на 2,2% менше, ніж за аналогійний період 2015-го, та на 7,8% менше, ніж у 2014-му.
Посушливі погодні умови призвели до того, що співвідношення зерна продовольчої якості та фуражу схиляється в бік першої. Це, у свою чергу, зумовлює експортоорієнтованість вітчизняного виробника зернових, і стимулює підвищення цін на фураж на внутрішньому ринку. Відповідно, цей фактор впливає на здороження утримання великої рогатої худоби і спонукає фермерів скорочувати раціони харчування. Це впливає на продуктивність корів, а деяких випадках – і на загальне поголів’я.
"Не треба забувати про фактор сезонності – в осінньо-зимовий період корови знижують продуктивність. Зменшення виробництва призводить до зростання ціни на продукт", - підкреслюють експерти.
