Як врятувати українське тваринництво від АЧС?

/ Агроновини / П'ятниця, 25 листопада 2016 13:42
Провідні експерти, науковці, топ-менеджмент свиногосподарств, громадськість, практикуючі ветеринари ініціюють прийняття державної цільової Програми з боротьби та профілактики АЧС на 2017-2022 роки.

 

24 листопада 2016 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ»  відбувся круглий стіл на тему «Спалахи АЧС: як зберегти українське тваринництво?», передає прес-служба Асоціації тваринників України.
 
Ініціатором проведення заходу виступила Асоціація тваринників України, за участі представників Держпродспоживслужби, Мінагропроду, Інституту ветеринарної медицини НААН України, провідних вітчизняних та іноземних експертів галузі, керівників українських тваринницьких господарств, представників посольства та ЗМІ.
 
Експерти Асоціації тваринників України та науковці зазначили, що станом на 24 листопада в Україні зафіксовано вже 135 спалахів АЧС (починаючи з 2012 року), причому майже 80 з них - за 11 місяців 2016-го. Фахівці зазначають, що ці цифри можна сміливо множити як мінімум утричі, адже часто спалахи приховуються. Українська економіка, за найскромнішими підрахунками, вже зазнала понад 1,1 млрд грн прямих та непрямих збитків від епізоотії (епідемії). Учасники заходу акцентували увагу, що ситуація критична. За прогнозами ФАО, якщо в Україні не буде вжито дієвих заходів, то вже у 2017 році кількість спалахів може сягнути 117, а це - сотні тисяч загиблих тварин, додаткові економічні збитки, втрачені робочі місця і втрата міжнародних ринків. 
 
«Я повинен сказати чітко і чесно: сьогодні ситуація щодо розповсюдження АЧС в Україні - некерована! - зазначає Петро Достоєвський, засновник та багаторічний керівник української державної ветеринарної служби, професор, почесний академік НААН України. - Сьогодні це національна біда. Причини дві: по-перше, не працює Державна протиепізоотична комісія, по-друге, виявилася фактично знищеною державна ветеринарна служба, яка умисно чи ні, - деморалізована та не виконує профільних функцій. Наразі немає комплексного підходу до подолання АЧС, немає стратегії на рік, на два, на п’ять. Як результат - українське свинарство на межі виживання».
 
Актуальність проблеми викликала жваву дискусію практиків, науковців, чиновників та експертів галузі. Топ-менеджери свинарських господарств акцентували на надважливості вирішення проблеми АЧС. Від ефективної діяльності в даному напрямі залежить збереження та подальший розвиток їх бізнесу й усієї сфери тваринництва. Адже АЧС вже стала причиною практично повного закриття експорту свинини та зменшення кількості робочих місць.
 
Під час дискусії обговорювалась можливість впливу «зовнішнього фактору» на розповсюдження хвороби. 
 
«В Україні перший випадок АЧС зареєстрований у 2012 році. Але ветеринарна служба успішно впоралася із захворюванням, і протягом 2013 року Україна була благополучною. Але вже приблизно в середині 2014 року АЧС виявили у Чернігівській області, і саме звідти починається епізоотичне розповсюдження АЧС. Є свідчення, що подальше поширення АЧС на Київщину пов’язано з інфікованими трупами диких кабанів, що пливли з Чернігівщини по Десні», - зазначає Микола Тібеж, начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії ГУ Держпродспоживслужби у Київській області.
 
За словами науковців, традиційний шлях розповсюдження АЧС через диких кабанів вже не є основним. Превалює людський фактор. Через те, що селяни приховують захворювання на своїх господарствах, не повідомляють про випадки, викидають загиблих тварин на смітник, узбіччя доріг тощо АЧС стрімко розповсюджується країною. 
 
«Ігнорування важливості проблеми АЧС для українського тваринництва призвело до тих невтішних наслідків, які ми маємо на сьогоднішній день. Треба діяти дуже швидко! Подолання АЧС вимагає злагоджених дій та чіткої стратегії боротьби. Ми вже пропонуємо чітку «дорожню карту» дій, яка об'єднає зусилля науки, держави, бізнесу та всіх зацікавлених сторін. Тільки спільними зусиллями ми можемо подолати АЧС і дати можливість розвиватися українському тваринництву», - зазначає Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України.
 
За підсумками обговорення учасники круглого столу ухвалили Резолюцію-звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, РНБО, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужби з вимогами:
 
  • створити при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Робочу групи з розробки державної цільової комплексної Програми із боротьби та профілактики АЧС на 2017 - 2022 роки. До складу Робочої групи на паритетних началах включити представників державних відомств, науковців, бізнесу, громадських організацій, експертів галузі;
  • невідкладно розробити, ухвалити та розпочати виконання державної цільової комплексної Програми із боротьби та профілактики АЧС на 2017 - 2022 роки;
  • створити незалежний Національний науково-дослідний референтний центр з вивчення АЧС, що займатиметься дослідженням хвороби та сприятиме оперативному подоланню смертельного для свиней вірусу;
  • зняти мораторій для Держпродспоживслужби на проведення позапланових перевірок в частині біозахисту та профілактичних заходів із АЧС.

Фахівці висловили сподівання, що їх думка буде почута, а держава зверне належну увагу на проблему АЧС.

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.