Про це повідомляє УКАБ.
Згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів та переліку послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за здійснення обов'язкових або необхідних протиепізоотичних заходів та розмірів їх оплати» від 23 квітня 2008 року №413 в Україні зареєстровано 35 інфекційних та паразитичних хвороб тварин, лікування та превентизація яких мають покриватися за рахунок державного бюджету.
Протягом останніх двох років в Україні значно збільшилась кількість випадків ураження африканською чумою свиней та загострився ризик поширення ящура, нодулярного (вузликового) дерматиту ВРХ, сказу, лейкозу ВРХ, лептоспірозу, сальмонельозу. Епізоотична ситуація погіршується також і в сусідніх країнах. Зокрема, щотижня фіксується по декілька спалахів АЧС на території європейського континенту.
В Україні з початку року зареєстровано 79 випадків захворювання на африканську чуму свиней. За прогнозом FAO в 2017 році кількість випадків захворювання збільшиться до 117-ти, при цьому кожен четвертий спалах ймовірно буде в свинарських господарствах, в першу чергу, з низьким рівнем біозахисту. З початку року через АЧС було утилізовано 9,1 тис. голів свиней, що призвело до додаткових втрат для господарств на рівні 29 млн грн.
На виконання обов’язкових планових протиепізоотичних заходів у 2017 році необхідно 337,486 млн грн. Це складає всього лише 11% від суми прямих надходжень до бюджету від виробництва молока, яловичини та свинини, та є незначним порівняно із потенційними збитками, які може отримати галузь.
Проте, у бюджеті на 2017 рік передбачений граничний обсяг по КПКВ 2809020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» – 50,44 млн грн., що становить лише 14,9% від фактичної потреби.
У зверненні наголошується, що потенційні збитки від погіршення епізоотичної ситуації майже в 10 разів більші, ніж видатки на її стабілізацію. Превентивні дії та/або швидка вакцинація набагато дешевші, ніж реакція на масове поширення хвороби. У випадку якщо кошти не будуть виділені, фактичні потреби у фінансуванні можуть зрости в 4-5 разів вже в 2017 році.
Недооцінення ризиків епізоотичного стану вплине не лише на стан тваринництва та промислові підприємства, а й на більшість домогосподарств, які втратять худобу, а разом із нею і засоби існування. Під загрозою може опинитися біологічна безпека як складова національної безпеки.
Погіршення епізоотичної ситуації в країні тягне за собою ризики скорочення виробництва основних видів м’яса в Україні та прямих втрат надходжень до бюджету на рівні 2,8 млрд грн. Це також зумовить ризик згортання експорту тваринницької продукції. За результатами 2015 року українські виробники свинини та ВРХ поставили на зовнішні ринки продукції на суму 341 млн дол., за три квартали 2016 року - 188 млн дол.
Цього року Румунія, Казахстан, Білорусь, Молдова і Вірменія призупинили або заборонили імпорт свинини через африканську чуму свиней з певних регіонів України. Зменшення поставок тваринницької продукції закордон призведе до збільшення імпорту й погіршення валютного балансу та може повернути Україну у статус сировинного придатка. Наслідки погіршення епізоотичної ситуації проявляться і на рослинницькій продукції. У 2015 році Білорусь уже забороняла імпорт фуражної пшениці і кукурудзи з регіонів, де були виявлені спалахи АЧС, цього року значно ускладнений експорт шроту у цю країну.
У листі наголошується на необхідності доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2017 рік до другого читання та сприянні вирішенню питання щодо збільшення бюджетних призначень Держпродспоживслужби з метою стабілізації епізоотичної ситуації в державі.
«Станом на сьогодні проект Державного бюджету на 2017 рік в тому вигляді, в якому він прийнятий в першому читанні Верховною Радою України, буде провокувати погіршення в агросекторі, зокрема, епізоотичної ситуації», - йдеться у зверненні.
