Про це в інтерв’ю AgroPolit розповів академік НААН, доктор сільськогосподарських наук Володимир Хареба.
«Нагадаю, що саме удосконалення законодавчої бази в Угорщині сприяло розвитку «іміджевих» вин, таких, як: Rizling, Chardonnay, Sauvignon. У Словаччині, завдяки подібним законодавчим змінам, розроблено рекомендації щодо адаптованих сортів винограду для кожного з регіонів країни. Виробництво фермерами теруарного вина, яке за якістю часто переважає виноробну продукцію, сприяє розвитку регіонального туризму й у результаті стало однією зі складових утворення бюджету Угорщини, Словаччини та інших Європи», - повідомив він.
За його словами, через скасування ліцензії на оптову торгівлю вином однозначно збільшиться кількість фермерів, задіяних у виноробному господарстві.
«А загалом суттєво зросла частка малих підприємств. Прийняття цього закону є важливим кроком для України, як виноградарсько-виноробної країни, бо дозволить: підвищити якість вина; збільшити об’єми виробництва малих компаній; створити нові робочі місця. Слід відзначити, що робота, проведена міністром аграрної політики та продовольства Тарасом Кутовим, за останній рік привела до таких істотних змін (змінено понад 30% змісту Закону, що й стало підставою для пропозиції – змінити назву Закону). Відтепер, якщо будуть прийняті ці зміни, він буде називатися «Про виноград та виноробну продукцію»», - наголошує академік.
На його думку, міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий конструктивно налаштований на вирішення цих питань.
«Міністерство аграрної політики та продовольства України завжди було на нашому боці. Саме завдяки підтримці відомства та виділеним з його подачі коштам, НААН змогла розробити першу частину бази даних Кадастру виноградників на європейських засадах, для Одеської області цю роботу було закінчено лише у 2015 році, за фінансового сприяння Одеської обласної державної адміністрації», - додав Хареба.
