Конференція була організована Радою з питань експорту продовольства (UFEB) за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).
Конференція відбувається в рамках Ювілейного Х міжнародного молочного конгресу. У ході заходу учасники отримали можливість не лише обмінятися досвідом та ідеями розвитку галузі, а й встановити контакти з представниками роздрібних мереж, виробниками молочної сировини та представниками органів влади.
Аналітичний блок
Провідний аналітик UFEB Анна Бурка представила інформацію про стан галузі молокопереробки та озвучила прогнози на 2017 рік.
За її словами, 2016 рік запам’ятався учасникам ринку скороченням поголів’я ВРХ (зокрема, корів на 3%), зниженням виробництва молока та експорту основних молочних продуктів. Крім того, у другому півріччі минулого року суттєво зросли закупівельні ціни на молоко (на 40-55% залежно від ґатунку).
«Ми відкрили нові ринки. Зокрема, відбулися перші поставки вершкового масла в Пакистан та Індію. Зростають поставки масла в ОАЕ, Ізраїль та Ліван. Це загалом відображає тенденцію, яку ми спостерігаємо з 2013 року – скорочення частки сиру в експорті з 43% до 7% у 2016 році і збільшення частки сухого молока з 9% до 34%», - сказала Бурка.
У 2017 році аналітик очікує покращення якості молочної сировини.
«У 2017 році ми очікуємо скорочення виробництва молока на 1-5% внаслідок прогнозованого скорочення поголів’я ВРХ. Тим не менше, покращиться якість молока – буде збільшуватися частка молока класу «екстра». Це дозволить переробним підприємствам зосередитися на виробництві більш «привабливих» з точки зору експорту молочних продуктів», - зазначила Бурка.
Бенчмаркінг
Голова Спілки «Інноваційне фермерство та кооперація» Ірина Кухтіна представила доповідь з бенчмаркінгу в молокопереробці. Вона зазначила, що бенчмаркінг – це процес порівняння певних ключових показників діяльності підприємства з конкурентами або лідерами галузі. Він дозволяє краще зрозуміти власні процеси та їхню ефективність, допомагає визначити можливості для покращення. Крім того, він дозволяє зекономити час та кошти за рахунок чужого досвіду.
«Бенчмаркінг – дуже ефективний, але трудомісткий процес, і через це дуже дорогий. Коли ви отримуєте набір даних, уважно обирайте та розглядайте їх критично. Крім того, не відхиляйте можливість порівняння з іншими індустріями. Є компанії, які працюють не на молочному ринку, але вони в чомусь успішні. Швидше за все, є сенс подивитися на них, щоб зрозуміти, як вони цього досягають», - зауважила Кухтіна.
Навчальний семінар з практичних
аспектів експорту до країн Субсахарської Африки
Семінар відкрив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак з презентацією тенденцій світового молочного ринку. Особливу увагу експерт приділив країнам Субсахарської Африки (ССА).
На прикладі Ефіопії він пояснив, що, працюючи з країнами ССА, потрібно враховувати проблеми з інфраструктурою (відсутність холодильників, погані дороги тощо), а також політичну нестабільність. Тим не менше, це зростаючі ринки, які можуть забезпечити стабільний попит для молокопереробних підприємств особливо за умови наявності виробництва на території самої країни.
«Для країн ССА притаманна велика частка населення в активному віці (15-44 роки). Імпорт сільськогосподарської продукції швидко зростає, і потенціал зростання ринку споживання в середньому порівняний з Китаєм при тому, що ці країни краще ставляться до лактози», - додав Ярмак.
Він також зауважив, що українські переробники мають потенціал до нарощування збуту і на внутрішньому ринку.
«Ми оцінюємо, що десь приблизно 20 млрд грн – потенціал того ринку, який переробники можуть отримати на сьогоднішній день в Україні. Це ринок базарної продукції», - сказав Ярмак, зазначивши, що на базарі споживачі зазвичай очікують знайти більш якісну продукцію, і саме тому виробникам «молочки» потрібно концентруватися на інноваціях та маркетингу своїх товарів, щоб завоювати довіру споживачів.
Власник підприємства ISPIRE DISTRIBUTION CC Наталія Закряченко (Південно-Африканська Республіка) надала практичні поради з роботи на африканському ринку.
«Підтримка персональних знайомств і цілеспрямований активний маркетинг – це ваші ключі. Як мінімум, це виставки, виставки і ще раз виставки. Постійно беріть участь в таких міжнародних заходах. Це дозволить вам продемонструвати вашу продуктову лінійку і ті продукти, які ви ще не виробляєте, але можете запропонувати для цього ринку. Але перед виставкою варто все-таки завести деякі особисті знайомства та запросити туди відвідувачів», - сказала Закряченко.
Експерт міжнародних ринків, національний консультант FAO Володимир Гонтар, презентуючи доповідь щодо підготовки товарної лінійки до виходу на нові ринки, звернув увагу на проблему іноземних представництв компаній.
«Часто якщо ти в новій країні, в Африці, то дуже багато людей (особливо місцевих) радять одразу створювати представництво, організовувати офіс і запевняють, що забезпечать великі продажі. Це не завжди правда, і швидше за все ви не з тією людиною розмовляєте. Потрібно спробувати почати продавати, а коли підуть продажі, ви тоді самі зрозумієте, що настав час створювати компанію чи представництво за кордоном. Не зі створення дочірньої компанії потрібно починати», - сказав Гонтар.
Директор PanAfrican Trading Alliance Артем Гудков представив детальну аналітику молочного ринку країн Субсахарської Африки.
«Загальний імпортний ринок Африки по молочній продукції складає близько 4 млрд дол. Тобто в 250 разів більше, ніж річний експорт України», - сказав експерт.
За словами Гудкова, ключовим імпортером «молочки» серед країн ССА є Нігерія з часткою 10%, за нею в рейтингу імпортерів – Ангола (4,4%), Сомалі (2,6%), ПАР (2,5%) і Судан (2,4%). Основна товарна позиція – сухе молоко миттєвої розчинності.
Гудков зазначив, що для успішних продажів необхідні інвестиції, в тому числі в нові продукти, адже продавати потрібно те, чого вимагає ринок, а не обмежуватися товарами, які є в лінійці компаній. Крім того, особливу увагу потрібно приділяти взаємовідносинам з контрагентами.
«Мало хто розуміє, яка репутація в українців на зовнішньому ринку. Достатньо двох-трьох українських компаній, які обманули в якійсь певній країні свого контрагента, і про це будуть знати всі», - сказав експерт.
Гудков також зауважив специфічне ставлення до якості продукції на ринках більшості країн ССА.
«Пальмова олія – це частина їхнього життя. Вони смажать в ній курку, а ви боїтеся додати її в молочні продукти. На жаль, там мало кого цікавить якість. Кількість людей, які цікавляться якістю настільки маленький, що заради нього в Африку йти немає сенсу. Якщо ви розраховуєте свій товар на масовий ринок, то йому не цікава якість, основне – цінова політика», - підкреслив Гудков.
