Таких висновків дійшов завідувач відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
Потреба знизити залежність українських аграріїв від паливно-енергетичних витрат зумовлена значною часткою імпорту нафти і нафтопродуктів.
За розрахунками науковців, вдосконалення структури машинно-тракторного парку, забезпечення раціонального агрегування тракторів, особливо на малоенергоємних та транспортних операціях, частка яких у технологіях рослинництва становить 25–70%, сприятиме заощадженню до 20% пально-мастильних матеріалів.
За рахунок раціонального агрегатування тракторів, особливо на малоенергоємних і транспортних операціях, можна заощадити 15–20% пально-мастильних матеріалів.
«Економії енергоресурсів можна досягти за рахунок впровадження ефективної структури посівних площ, враховуючи при цьому кон’юнктуру сучасного ринку. Наприклад, можна збільшити посіви ярої пшениці за рахунок зменшення озимої або за рахунок скорочення площ, засіяних соняшником, збільшити посіви гречки, гороху та ріпаку. Такі зміни дозволять зекономити не менше 2% пального від загального використання», - зазначили в ННЦ «Інститут аграрної економіки».
Економії можна досягти також заміною 7% дизпалива – як передбачено Енергетичною стратегією до 2030 року – біопаливом з ріпакової олії. Ще до 5% економії може дати впровадження механізму відшкодування або скасування акцизу на дизельне пальне – кошти від якого спрямовуються на відновлення покриття автодоріг – для сільськогосподарських товаровиробників, адже вони не використовують дороги з асфальтовим покриттям.
«Запровадження запропонованих заходів надасть змогу зменшити використання паливно-енергетичних ресурсів у сільськогосподарському виробництві на 10-15% від загальних витрат та сприятиме підвищенню рентабельності та прибутковості агроформувань», підсумував Олександр Захарчук.
