Тенденції розвитку бізнес-відносин між двома країнами показують, що сьогодні є основа для розвитку української економіки та зростання експорту, зазначили в прес-службі Німецько-Української промислово-торговельної палати.
Зокрема, за результатами опитування, німецькі підприємства позитивно оцінюють кон’юнктуру ринку в Україні та очікують на пожвавлення як в економіці країни в цілому, та і в окремих галузях. На думку 56% німецьких компаній, економічне середовище в країні є добрим чи дуже добрим. При цьому майже дві третини очікують зростання обороту у 2017 році і 27% передбачають збільшення цього показника на понад 10%.
До прикладу у 2016 порівняно з 2015 роком 15% компаній збільшили масштаби інвестицій в Україні, а 42% інвестували на тому ж рівні. У 2016 році 94% компаній, що взяли участь в опитуванні, не виводили інвестиції і 95% не планують цього робити й у 2017 році. Для порівняння у кризовому 2014 році 28% підприємств довелось припинити діяльність певних напрямів свого бізнесу в Україні.
«За останні два роки ми бачимо в Україні більше змін та перетворень, ніж, мабуть, впродовж 23 попередніх років. Ми віримо, що українсько-німецькі відносини сприятимуть зростанню регіонів, галузей та економіки в цілому. З моменту створення Німецько-Української промислово-торговельної палати ми поставили собі за мету стати надійним партнером як для німецьких, так і українських підприємств та справжнім помічником у розвитку економічних відносин. Саме тому ми й надалі докладатимемо зусиль, щоб інвестиції наших співвітчизників були успішними в Україні, на ринок заходили нові німецькі компанії, а українські підприємці разом з Палатою відкривали нові можливості експорту, підвищували стандарти роботи і мали більше сміливості пропонувати українські товари за межами локального ринку», – зазначив президент Німецько-Української промислово-торговельної палати Андреас Лір.
Показовим з точки зору розвитку німецького бізнесу в Україні є зростання кількості персоналу. У 2016 році 33% компаній збільшили чисельність працівників, а на 2017 рік плани щодо залучення нових кадрів має кожна друга компанія. Така тенденція впливатиме на інші аспекти ринку праці: збільшення попиту на кваліфікованих працівників та підвищення заробітної плати, особливо в регіонах України, для яких наявність кваліфікованого персоналу буде в майбутньому одним із чинників конкурентоспроможності.
Також, за словами АНК, позитивні тенденції в Україні підсилюються за рахунок зовнішньоторговельних відносин між двома країнами. До прикладу за останні п’ять років структура експорту українських товарів значно змінилася. Якщо у 2012 році 29,2% експорту припадали на металургійні вироби (перш за все сиру сталь), то у 2016 році основними галузями стали автомобільні комплектуючі (24,7%) та сільськогосподарські товари (10,7%), тоді як метали опустилися на третю сходинку (9,6%). Зміцнили позиції та увійшли до п’ятірки основних експортних секторів готовий одяг (9,2%) та перероблена харчова і фуражна продукція (7,6%).
«Сьогодні ми бачимо не тільки позитивний розвиток економічних стосунків України з Німеччиною, але й очевидний зсув українського експорту з енергоємної важкої до легкої промисловості. Українські підприємці здатні виготовляти високоякісні компоненти до автівок, взуття чи сукні, а Німеччина вже стала для декотрих із них ринком збуту і чудовою «точкою входу» на великий ринок ЄС, що відкриває широкі перспективи майбутніх досягнень», – зазначив голова правління Палати Александер Маркус.
Він додав, зо зростання експорту продукції легкої промисловості й сільського господарства в Україні є важливим фактором розвитку малого й середнього підприємництва, запровадження стандартів виробництва й відкритої конкуренції, притаманних економікам ЄС.
