Про це в інтерв’ю AgroPolit розповів координатор проекту Land Matrix в Україні та Східній Європі Михайло Амосов.
"Розмір земельного банку холдингів та їхня кількість в Україні з кожним роком зростає. Тенденція посилюється. Якщо брати перші сто агрохолдингів, базуючись на даних Latifundist.com, то це близько 15% сільськогосподарських земель. А, наприклад, на основі бази Land Matrix, у якій відображено агрохолдинги України лише з іноземними інвестиціями, то майже 10%", - розповів Амосов.
Він нагадав, що в Україні найбільшими латифундистами є компанії "Кернел" та "Укрлендфармінг" із земельними банками по 600 тис га. При цьому розміри першої десятки найбільших агрохолдингів у Росії коливаються від 300 до 800 тис. га землі в одних руках, в Аргентині є навіть кілька по 1 млн га землі. Водночас на теренах Європи великі агрохолдинги відсутні.
"У будь-якому випадку, я б не хотів, щоб виникало ще більше агрохолдингів, які контролювали б великі масиви земель. Адже, попри використання новітніх технологій агрохолдингами, землі продовжують виснажуватися, втрачається гумус та інші корисні речовини ґрунту внаслідок інтенсифікації сільського господарства", - зазначив Амосов.
За його словами, агрохолдинги, які займаються рослинництвом, будують тваринницькі ферми для диверсифікації власного виробництва та завдають шкоди повітрю й екології в цілому.
"Мало компаній практикують належну очистку води, відслідковують кількість викидів у атмосферне повітря, контролюють рівень пестицидів у ґрунтах і нітратів у воді. Цього року до нас зверталися бджолярі, які через неконтрольовані внесення пестицидів мали масові загибелі бджіл. На жаль, дуже важко довести вину конкретних людей", - зазначив координатор проекту.
Він додав, що хоча чіткої межі розширення немає, проте монополізація завжди має негативні наслідки.
"Ми говоримо про те, що агрохолдинги у своїй діяльності повинні дотримуватися законності, соціальної справедливості, не забуваючи про екологічний ефект. Тим не менш, відомо, що фермерські господарства все ж мають більший соціально-економічний ефект у сільських місцевостях, є свідомішими екологічно. Отримати прибуток із землі — це мета компанії чи фермера, але водночас необхідно не нашкодити людям та природі", - розповів Амосов.
При цьому українські агрохолдинги у порівняні з іншими міжнародними виглядають на рівних, якщо говорити про технологічні особливості ведення господарства. Однак, залежно від реалій у нашій країні, компанії, навіть закордонні, пристосовуються до місцевого мікроклімату, використовуючи законодавчі, податкові та інші шпарини, які дадуть їм можливість отримати надприбутки.
