Під час прес-конференції були оприлюднені дані щодо ситуації на ринку азотних добрив і впливу цінової кон’юнктури на об’єми внесення добрив.
За розрахунками ННЦ «Інститут аграрної економіки» баланс азоту в наших грунтах постійно зменшується передусім через те, що під час обробітку земельних угідь цей критично важливий елемент для росту рослин вносять у недостатній кількості.
«У листопаді минулого року були проведені опитування серед 500 фермерських господарств, представлені в різних сегментах залежно від розміру землекористування, але перш за все це були представники малого і середнього бізнесу. Агрохолдинги в цьому опитуванні в розрахунок не брали.
Серед опитаних респондентів не вносили азотні добрива 33,4% , вносили – 66,6%.
Причини, з яких не вносились азотні добрива: не передбачено технологічними потребами – 41,7%, відсутність азотних добрив за прийнятною ціною – 26,2%, нестача коштів на придбання добрив – 23,2%, відсутність можливостей для зберігання або внесення – 3,6%, невчасна поставка – 3,0%, відсутність в необхідній кількості в потрібний термін – 1,8%.
Добрива – один із головних важелів приросту врожаю сільськогосподарських культур.
Так, частина сільськогосподарських угідь, на яку були внесені добрива серед опитаних, має такі показники: 19% спромоглися удобрити менше 1/3 землі, 47,1% - від 1/3 до 2/3 і 33,9% - понад 2/3.
Найважливішим джерелом азоту в живленні рослин насамперед є сам ґрунт. Однак забезпеченість рослин ґрунтовим азотом у конкретних умовах різних ґрунтово-кліматичних зон неоднакова. Вносили до 40 кг/га землі – 20,6%, від 40 до 80 кг/га – 75,2%, 90 кг і більше на 1 га землі вносили близько 3,9 % опитаних респондентів.
Також дослідження показало: чим меншим є фермерське господарство, тим менше вносяться добрив, спираючись на фінансові можливості.
67% використовують добрива українського виробництва. Переважна більшість стикались із проблемою неякісної продукції.
96% опитаних респондентів вважають, що на внутрішньому ринку азотних добрив існує монопольна змова задля завищення цін на продукцію. Також майже 100% опитаних схильні до думки, що введення 32-36% антидемпінгового мита призвело лише до зростання цін на внутрішньому ринку», - розповів Дмитро Дмитрук.
Цінова політика на ринку мінеральних добрив спонукає виробника до пошуку шляхів їх економії, що, своєю чергою, впливає на рентабельність сільськогосподарських культур.
«Методологічною основою проведених досліджень були методи нормативних витрат, середніх величин, балансовий, розрахунково-конструктивний, експертних оцінок, апроксимації, а також були враховані результати експериментальних досліджень, які проводились у попередні періоди», - розповіла Ольга Ходаківська.
За результатами проведених досліджень встановлено, що недобір з основних сільськогосподарських культур з урахуванням фактичної структури посівних площ з усіх категорій господарств становить 40,3 млрд грн, з них через цінову недоступність – 31,8 млрд грн.
Потенційні втрати від недостатнього внесення добрив сільськогосподарських підприємств становить 29 млрд грн, з них через цінову недоступність – 23,1 млрд грн.
Як наслідок, за досить скромними підрахунками, вітчизняний агросектор недоотримав 18,1 млрд грн, у т.ч. сільськогосподарські підприємства – 12,5 млрд грн. З огляду на це економіка країни втратила: понад 2,5 млрд грн надходжень до державного бюджету, 52 млн грн – до місцевих бюджетів (у формі ПДФО), близько 30 тис. сезонних робочих місць і 63 млн грн єдиного соціального внеску.
Ці втрати красномовно говорять про те, наскільки критично стоїть питання регулювання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку.
Анна ГОРОБЧУК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
