Про це йдеться у статті «Дзеркала тижня». За даними автора матеріалу Романа Якеля, з 1 січня 2017-го по 13 березня 2018-го органи поліції у Тернопільській області зареєстрували 61 кримінальне провадження за фактом незаконної рубки лісу, з яких тільки шість направлені в суд. З 13 відкритих кримінальних проваджень вже чотири пішли в суд. А суди в таких випадках враховують ряд пом’якшувальних обставин і застосовують до порушника нижню межу штрафу — 300 неоподаткованих мінімумів або 5100 грн.
У статті йдеться про те, що зрубані цінні породи дерев — дуб, бук, ясен, сосна, модрина, які користуються попитом у країнах Європи, під виглядом паливних дров вивозяться за кордон. Більш простий шлях — самовільно зрубану деревину везуть на українські пилорами, які працюють без державної реєстрації, або в такі ж цехи з виробництва меблів.
Так, за даними Якеля, пиловник дуба в країнах Східної Європи коштує 55-70 євро за кубометр, а бук цінується ще дорожче — 200-400 євро.
«Ось і виходить, що правосуддя включає лісовим злочинцям зелене світло: можна сміливо рубати ліс і отримати вирок у вигляді такого "посильного" штрафу. А якщо порушника за незаконну вирубку або пошкодження дерев і чагарників притягують до адміністративної відповідальності, накладаючи штраф у сумі від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн), то йому взагалі нічого скаржитися!», — зазначає автор статті.
Припинити незаконні вирубки можна за допомогою дійсно високих штрафів та головно – завдяки передачі безгоспних лісів з балансу місцевих рад у підпорядкування державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам.
«Проте держлісгоспи Тернопільщини уникають такої передачі, мотивуючи свої відмови тим, що у них бракує державного фінансування, їм потрібні додаткові кошти. Але це надумані причини. Держлісгоспи насамперед є державними підприємствами, які використовують державний ресурс — ліс, отримують з нього прибутки і за рахунок цих прибутків можуть виконувати функцію держави — зберегти нині нічийні ліси. І коли ми чуємо, що в області створюються насадження на площі 50, 100 га, то запитайте в себе: коли вони стануть продуктивними? Відповім — через 80 чи 100 років. А в той же час 5,7 тис. га лісів на землях запасу місцевих рад, які вже зараз виконують екологічні функції, захищають ґрунти від ерозії тощо, знищуються», - підсумовує автор статті.
Відтак держава має визначити свій пріоритет, зазначає Роман Якель, в умовах обмеженого фінансування зберегти ліси, які вже виросли, чи вкладати мільйони гривень у те, що має сумнівну перспективу.
За матеріалами dt.ua
