Світові тренди та українські реалії: ІТ, діджиталізація та «точні» технології

Світові тренди та українські реалії: ІТ, діджиталізація та «точні» технології

/ Агроновини / Середа, 04 квітня 2018 20:25

Днями в Будапешті  відбулась Міжнародна конференція «Prega Science 2018», присвячена питанням розвитку цифрових технологій в агровиробництві. І хоча Угорщина не найбільша аграрна країна Європи і має лише 3млн. га земель сільськогосподарського призначення, саме тут щороку збираються провідні експерти з точного землеробства з різних країн світу.

«Угорщина має дуже скромні, порівняно з Україною, земельні ресурси. Але питанням розвитку інноваційних агротехнологій тут приділяється значна увага. І на науковому рівні у цій сфері Угорщина значно випереджає не лише нашу державу, але й багато інших країн Європи. Саме тому одна із ключових міжнародних агроконференцій  проходить саме в Будапешті», - зауважив Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab.

Як зміни чекають на виробників? Які технології варто впроваджувати вже сьогодні? Про основні акценти міжнародної конференції з точного землеробства в Угорщині розповіли її учасники, представники компанії AgriLab, члени Міжнародної організації з точного землеробства Ярослав Бойко та Олександр Гайдай.

Світові прогнози

Ніколас Трімблей, Президент Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA), навів прогнози щодо перспектив різних технологій у сільському господарстві на найближчі два роки на прикладі статистичних даних Канади.

Зокрема, якщо сьогодні БПЛА технології та дрони використовують близько 39% фермерів, то до 2020 їх кількість зросте на 34%, тобто майже подвоється. Даними супутникового моніторингу користується 66% аграріїв Канади, а за два роки їх стане на 15% більше. Відбір зразків грунту з GPS вже проводить 81% фермерів. Ця технологія вже досягла свого піку, тому тенденція її розвитку на найближчий час – не висока – 5%. Картографування властивостей грунту в Канаді проводять 79% виробників, до 2020 року їх кількість зросте до 91%.

Також цікаво те, що у Канаді 62% аграріїв у минулому році застосовували систему обробітку грунту no-till. 70% респондентів використовували технологію автоматичного відключення секцій на оприскувачах, 36% - на розкидачах добрив, 26% - на сіялках. І лише 27% опитаних аграріїв Канади не мають технології контролю секцій на жодній техніці.

«У США та Канаді технології точного землеробства використовуються вже більше 30 років. На Заході понад 80% фермерів застосовують їх на своїх полях, - зауважив Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства в Україні. В Україні ж точне землеробство поки що лише «на старті». Так з кожним роком все більше господарств починають впроваджувати ті чи інші елементи, але до західного рівня – нам ще далеко. Хоча позитивні тенденції, безумовно, є. Якщо раніше вважалося, що інновації можуть дозволити собі лише великі агрохолдинги, то сьогодні все частіше середні виробники впроваджують «точні» технології. Постійне зростання орендної плати та цін на ресурси змушує їх шукати шляхи до оптимізації собівартості виробництва. Наприклад, аналіз грунту дає можливість підвищити ефективність використання ресурсів від 20%, а диференційоване внесення добрив – до 40%. Однак, щоб отримати очікуваний ефект, впроваджувати точне землеробство потрібно системно».

IT- технології і діджиталізація

Швидкими темпами на заході розвивається оцифровування полів. Так 59% опитаних канадських фермерів мають електронну карту поля, завантажену в дисплеї своєї техніки, 37% - використовують такі карти у спеціальному програмному забезпечення, і лише 27% не мають оцифрованої карти свого поля.

Ще більше вражаюча статистика, порівняно з українськими даними, щодо використання «гаджетів» у сільському господарстві. Лише 2% канадських фермерів  не використовують ні планшетів, ні смартфонів для планування чи контролю робіт. При цьому 70%  з них мають спеціалізоване програмне забезпечення.

«ІТ-тренд поступово приходить на українські поля. Проте його розвиток стримує ряд чинників. Перш-за-все, це неготовність самих агрономів вивчати нові програми, виходити у поля з планшетами, адже середній вік фахівців, що працюють у сільському господарстві  - 40+. Та й серед софтів, які є на ринку, поки що нема єдиного комплексного продукту, який би вирішував всі завдання, - зауважив Олександр Гайдай. Ще одна перешкода на шляху діджиталізації  агробізнесу  - недостатня швидкість та надійність інтернет-покриття. Попри все, багато компаній працюють над розробкою власних софтів, які повинні полегшити роботу агрономів. Компанія AgriLab теж створила власний ресурс, який дозволяє зберігати всі данні поля та користуватись «підказками» для планування наступних агротехнологічних дій. Розвивати ІТ технології в агросфері – необхідність, адже це загальносвітовий тренд. Рано чи пізно кожному агроному все ж доведеться призвичаїтись до софтів і гаджетів».

Точне землеробство: «за» і «проти»

Ніколас Трімблей у своїй доповіді на конференції зазначив: 93% канадських фермерів впевнені у необхідності впровадження точного землеробства. Більшість з них вбачають основну перевагу «точних» технологій у збільшенні ефективності господарювання та оптимізації собівартості продукції. Разом з тим, вони зауважили такі основні причини, що галюмують розвиток точного землеробства: ціна, швидкість інтернету, недостатня кількість фахівців, непридатність старої техніки. 

«Ці ж причини стримують розвиток «точних» технологій і в Україні, а ще – часто неготовність сприймати нову інформацію і змінювати свій підхід до ведення господарства, - підсумував Ярослав Бойко. Поки що сільське господарство в Україні – високомаржинальне: кліматичні умови сприятливі, робоча сила – дешева, оренда – відносно теж. Однак світові тенденції показують, що такий стан триватиме недовго і виробникам, щоб втриматись «на коні» завтра, треба замислитись про інноваційні технології вже сьогодні. Звички змінювати складно, але – необхідно. Бо точне землеробство починається з точного мислення».

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.