Колись казали: «Всі дороги ведуть у Рим», але всередині листопада більшість цих шляхів зробили крутий поворот і попрямували на північ, щоб зійтися тут, у Ганновері, на Agritechnica-2017. Принаймні, саме таким було перше враження від виставкових масштабів. Це і недивно, адже тут все рахувалось тисячами: від площ 27 павільйонів (394 тис. м²) до кількості компаній-експонентів (близько 2800) та відвідувачів виставки (майже 450 000 за 7 виставкових днів).
Звикнувши до такого широкого розмаху, та розчинившись у людських ріках, які затопили всю площу організованої DLG (Німецька Аграрна Спільнота, Deutsche Landwirtschaftsgesellschaft — нім.) виставки, поринаєш у гул багатотисячного натовпу. Ох, і багацько мов лунає тут! Але при цьому відмічаєш легкість і ввічливість, з якою люди різних культур спілкуються один із одним. Глобалізація? Можливо, але мені це чимось нагадує описані в історії події більш ніж тисячолітньої давнини, коли вікінги та купці з Близького Сходу — культурно абсолютно різні люди — без знання мов на перших порах, налагодили успішну торгівлю: хутро в обмін на золото. Що тут скажеш? Торгівля — найкращий об’єднувач. Серед розмаїття мов вухо часто вирізняє українську: співвітчизники все активніше цікавляться новітніми аграрними технологіями. Це і недивно, адже з роками все глибше вкорінюється усвідомлення: українське сільське господарство гідне найкращих новацій.
А в них браку не було. Тільки уявіть: 2800 компаній-виробників, кожна з яких представляє цілу низку вдосконалених продуктів, або й абсолютно нові технології. Найвагоміші з них перед кожною «Агрітехнікою» проходять випробування та отримують оцінку ефективності від широкого кола незалежних профільних науковців. Найцікавіші та найкорисніші впровадження відзначаються золотими (інновація) та срібними (вагоме вдосконалення) медалями. Так, на цьогорічній виставці було вручено 2 золоті та 29 срібних нагород. Для порівняння: на Agritechnica-2015 їхня кількість становила 5 та 44 відповідно.
Відзнак менше, але, блукаючи виставкою, приглядаючись до представлених новинок, оцінюючи та розпитуючи про них, розумієш, що ключове завдання лишилося незмінним — збільшення ефективності сільського господарства при ощадному використанні ресурсів. Зрозуміло, що при цьому особливий акцент робиться на технології, які дозволяють частково або (вже й) повністю автоматизувати робочі процеси. Технології, завдяки яким трактор із агрегатованим знаряддям самотужки виконує всі операції на поворотній смузі; розробки, які автоматично регулюють налаштування комбайна під час роботи; а починаючи з цієї виставки ще й роботи, які самостійно висівають культури… Завдань для оператора з кожним роком лишається все менше. Думаю, що вже в репортажах із Agritechnica-2023 ми з цікавістю читатимемо про техніку, яка виключно своїми силами виконує всі виробничі операції. До Agritechnica-2027 такі повідомлення стануть рутиною…
На добро то чи ні? Як-то кажуть: поживемо-побачимо. Але вже сьогодні зрозуміло: майбутнє аграрної галузі народжується не в лабораторіях чи в гаражах ентузіастів — дивуючи, а потім міцно входячи в побут сотень тисяч людей, воно з'являється тут, у стінах виставкових ангарів Agritechnica-2017.
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
