Про це повідомила співвласниця фермерського господарства «В Юність» Мирослава Галуза. Вона розповіла в інтерв’ю Агробізнесу Сьогодні як разом із чоловіком починали власну справу. Стартували із «борщового набору», який вирощували на 5 га. Нині ж сіють зернові, олійні та технічні. Фермерку радує, що цього року нарешті всі агрокультури мають ціну і можна на щось сподіватися. Подробиці про життя аграріїв із Рівненської області читайте далі у інтерв’ю.
? Пані Мирославо, як все починалося, тобто розкажіть про витоки вашого фермерського господарства.
– Історія нашої родини ось така. З чоловіком одружилися ще в 2003 році під час навчання в аграрному університеті. Коли отримали дипломи, то свідомо вирішилися розвивати власну справу. Тому в 2006 році приїхали жити до батьків чоловіка в село (Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Новоставці). Василь – із родини фермерів, його дід та батько працювали в колгоспі, а потім на своїй землі. До речі, тільки з’явилася така можливість, то батьки чоловіка відразу відокремилися від колективної власності: отримали перший державний акт. Вони навіть зараз акцентують на цьому, адже були першими, що взяли землю та почали самостійна на ній господарювати. Натомість інші люди ще залишалися в колгоспах. Коли діти тут народилися, виростають і працюють біля землі, то це дуже затягує та захоплює. Тому й не дивно, що мій чоловік Василь Галуза після навчання, маючи диплом агронома, повернувся працювати разом із батьками. Щоправда не зовсім продовжив їх справу, а заснував у 2007 році своє фермерське господарство, яке ми назвали «В Юність»!
______________________
Фермерам, які тільки починали господарювати на своїй землі, доводилося в прямому значенні багато працювати руками
______________________
? Як відомо, щоб організувати своє господарство потрібно і кошти спочатку вкласти, і досвід набувати самостійно. Якісь складнощі виникали на першому етапі?
– У той час була дуже суттєва різниця між холдингами та невеличкими фермерськими господарствами. Тоді був між ними такий безмежний міст. В холдингів – великі можливості. А фермерам, які тільки починали господарювати на своїй землі, доводилося в прямому значенні багато працювати руками. Все, що заробляли, ми знову вкладати в своє господарство: в техніку, обладнання, інвентар. Заробили – витратили, отримали прибуток – знову вклали у розвиток господарство. Практично все зароблене вкладалося в господарство. Собі залишали лише гроші на першочергові потреби.
______________________
Люди намагалися піти на звичайну роботу. На той час ніхто не розглядав аграрну справу як самостійний бізнес.
______________________
Друга складність полягала в тому, що не було де навчитися, або підказки якоїсь запитати. Відразу проведу паралель із нинішніми часами. Зараз є дорадчі служби, Viber-групи, провідні спеціалісти, до кого можна звернутися. А раніше, коли починали, то важко було розібратися з документами, звітністю. Інтернет в селі з’явився пізніше. На той час було складно і з цієї причини працювати на землі. Тому не так багато тоді було бажаючих займатися фермерством. Люди намагалися піти на звичайну роботу. А земля – це як додатковий заробіток, певна подушка безпеки. Ніхто не розглядав аграрну справу як самостійний бізнес.
? Як між собою поділили обов’язки? Напевне, чоловік як агроном переважно був на полі, а Ви фінансовими питаннями займалися?
– З часом так і було. Але спочатку я займалася вихованням дітей та виконувала домашні роботи. На той час ми вже мали трьох діток. Оскілки у нас був як сімейний бізнес, то батьки чоловіка, які проживали поруч, суттєво допомагали нам. Переважно свекруха більше відповідала за фінансові питання, а я поступово переймала досвід. Коли ж діти підросли, то більш активно почала долучатися до спільної справи. На той час вже був доступ до Інтернету. Спочатку їздила в місто на навчання. Потім онлайн-курси практикувала. Облік у фермерських господарствах, має свої особливості. На сьогодні вже є повноцінні курси, які детально пояснюють про всі нюанси ведення бухгалтерського обліку, земельних та трудових ресурсів та оподаткування і звітності.
Тим часом чоловік як агроном був постійно в полі. Якийсь час ми займалися вирощуванням овочів – це були і швидкі гроші, і старт для подальшого розвитку. Але роботи на овочах було дуже багато.
______________________
Коли починаєш сіяти, то не можеш спрогнозувати, яка культура вистрілить восени. Тут така своєрідна лотерея
______________________
? Вирощували різні овочі, тобто «борщовий набір»?
– Так, ніколи не зосереджувалися на одній культурі. Намагалися, щоб була сівозміна. Просто в нашій країні дуже важко на одній культурі зосередитися. Коли починаєш сіяти, то не можеш спрогнозувати, яка культура вистрілить восени. Тут така лотерея своєрідна.
? З кількох гектарів ваше фермерське господарство стартувало? І скільки зараз землі в обробітку?
– Починали із 5 га, які чоловіку надали від сільської ради. Земля надавалася в постійне користування. Освоїли її, зрозуміли, що виходить отримувати прибуток. Потім ще взяли 50 га в оренду. Спочатку було досить складно, адже довелося вже не 5, а 50 га засівати. З часом налагодилося все, вдавалося і засіяти, і зібрати. Зрозуміли, що можемо. Далі знову розширювали господарство. Ось так освоювали землю. У нас така стратегія: поступово, але якісно.
? Скільки станом на сьогодні у вас в обробітку? Чи плануєте розширюватися?
– Зараз у нас 120 га. Плануємо розширюватися, але вже складно це зробити. Нині є можливість навчатися і працювати на землі. Виробники та продавці ЗЗР повністю надають аграрію алгоритм: що і після чого сіяти, в які строки використовувати препарати. Надається допомога, консультують, є можливість продавати продукцію. Тепер багато людей хочуть працювати на землі, тому вони збирають її буквально по шматках. Зараз вже важко розширити земельний банк, навіть якщо є бажання. Але працюємо над цим питанням.
______________________
Коли у господарстві з’явилася власна техніка і збільшилися об’єми землі, то перейшли з овочівництва повністю на зернові, технічні та олійні культури
______________________
? Яка у господарстві наразі сівозміна? Ви розповідали, що із овочів стартували? Напевне і зараз вирощуєте?
– Ні, на певному етапі припинили. Коли стали платниками ПДВ, то відмовилися від вирощування овочів. Справа у тому, що тут багато людської праці треба залучати, вкладати зусиль, а не техніку використовувати. Потрібно працювати із людьми, бути постійно в полі. Перед нами постав вибір: або зосереджуємося на зернових та технічних культура, або ж залишаємося в овочевій ніші. Коли аграрій займається овочами, то поки сніг не випаде треба бути постійно в полі. Це як на власній присадибній ділянці, але тільки в більших масштабах. І в тебе постійно є люди і кожен момент треба контролювати. Отож, коли у нас з’явилася техніка, і більші об’єми землі, то ми перейшли повністю на зернові, технічні та олійні культури. Зрозуміли, що власними силами можемо утримувати фермерське господарство. До війни у нас працювало п’ять найманих працівників, а зараз лише двоє. Більше самі працюємо. Наші сини підросли, то теж допомагають на полі.
? Які саме культури зараз вирощуєте?
– Висіваємо пшеницю та ячмінь, кукурудзу, соняшник, сою, а також гречку, щоб підготувати землю для наступних культур.Часом – горох для сівозміни, щоб відновити ґрунт та наповнити його азотом. Інколи сидерати використовуємо. Переважно ж мінеральні добрива вносимо.
? У фермерському господарстві маєте зараз власну техніку?
– Так, маємо трактор, сівалки для різних культур, комбайн. А ще – різний інвентар, який потрібен для роботи. Ми намагаємося необхідну техніку купити, адже це суттєво економить і час, і гроші, а найголовніше фізичні сили, яких так багато потрібно в аграрному бізнесі.
______________________
До кожної ділянки землі потрібен свій підхід. Вибираємо завжди найдешевший і найкращий варіант.
______________________
? Який у господарстві обробіток – це класичний плуг, чи практикуєте й мінімальну технологію?
– Все залежить від того, в якому стані перебуває ґрунт та яку культуру плануємо засівати. У нас змішана технологія. Звичайно, намагаємося найдешевшим варіантом скористатися. Але, часом, без класичної оранки не обійтися. Проте не скажу, що для нас це основний обробіток. Часто бувають післяжнивні рештки, якісь захворювання в ґрунті, і розуміємо, що тільки оранка може ліквідувати проблему. Адже не можна допускати розповсюдження цієї хвороби. Вибираємо завжди найдешевший і найкращий варіант. Проте є такі випадки, коли вже не застосуєш цей принцип.
? Ще питання, а які культури для господарства рентабельні останнім часом? На чому робите основний акцент у сівозміні?
– Напевне, в останні роки – це соя, кукурудза та соняшник. В цьому році ще й пшениця. Нарешті на неї досить хороша ціна. Два попередні кроки взагалі не продавали пшеницю, бо ціна була просто смішна. А цього року реалізували навіть врожай попередніх років, і досить вдало.
______________________
Коли починали господарювати, то мусили весь врожай відразу продавати, фактично з під комбайна. А тепер – навпаки тримаємо і чекаємо найкращої ціни
______________________
? А яка ціна в цьому році?
– На сьогодні вартість становить 7 гривень з ПДВ. Ми не продаємо зернові відразу, а поступово. На початку, коли починали господарювати, то мусили весь врожай відразу продавати, фактично з під комбайна. Треба було за оренду землі платити, повертати кредитні кошти, які брали на посівну. А тепер вже давно у цьому бізнесі, тому закуповуємо пальне наперед за нормальними цінами, а врожай навпаки тримаємо і чекаємо найкращої ціни. Є можливість спостерігати за ситуацією: маємо доступ до аналітики, слідкуємо за біржами, спілкуємося у Viber-групах, приблизно розраховуємо, чи краще притримати, або ж відразу реалізовувати зернові. За рахунок цього і виграємо!
? Пані Мирославо, як за ці роки змінився клімат на Рівненщині? Часто аграрії нарікають на посухи влітку. Навіть такі регіони як західний, північний теж потерпають. Чи Ви помічаєте у себе на господарстві кліматичні зміни?
– На жаль, помічаємо. Саме тому стараємося застосовувати мінімальний обробіток, бо розуміємо, що потрібно зберегти вологу. Не скажу, що наш край дуже страждає, але тим не менше. Так, ми спостерігаємо також посуху. Особливо на овочах це було дуже помітно – чекаєш дощу, а його просто немає. Нічого нового сказати не можу, але ця проблема спостерігається і у нас в північному регіоні. Сусіднє господарство біля нас займається овочівництвом, то вже давно на зрошенні.
Василь Галуза
? Торік ви брали участь у освітньо-грантовій програма для розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерок TalentA від компанії Corteva Agriscience. Які практичні знання отримали, що нового дізналися?
– Курси були дуже потужні, таке креативне середовище. Побачила, скільки всього нині роблять наші жінки в аграрному секторі, як вони надихають своїх чоловіків, новинки вводять. Такого давно не вистачало. Був величезний поштовх, коли розумієш, що ти не одна, а жінок-фермерок багато. Знання викладалися як в міні-університеті. Все розбили на дрібні уроки. Фахівці розповідали простими словами про складне, пояснювали, наводили приклади із життя. І все легко сприймалося і запам’ятовувалося. У нас були і менеджери, і спеціалісти із ЗЗР, і фахівці із продажів, і рекламісти, і аналітики. Так легко все пояснювали. Причому уроки записувалися, і є можливість заглянути туди, щоб не забути з часом. Розповіли нам і про грантову підтримку. Тепер для мене написати бізнес-план вже нескладно. Якщо не пройшла на один грант, є можливість подавати заявку на інший. Після навчання вже не треба звертатися до компаній, які надають подібні послуги. Дуже вдячна тим людям, які організовували освітньо-грантову програму. Дізналася, що запускатимуть нову лінію навчання. Буде створена група у WhatsApp з цього приводу. Чекаємо з нетерпінням!
? Ви говорите про гранти, тобто теж подавали заявку, писали бізнес-план на грантову підтримку? Як склалася ситуація?
– Так, брала участь, дійшла до фіналу, де залишилося 20 жінок. Але гранти отримали 4 переможниці, які планували робити у господарстві додану вартість. У нас трохи інший був напрямок: вирощуємо сировину і реалізовуємо її без переробки. Хотіла купити за грантові кошти очисну машину. Фермер дуже втрачає в ціні, коли сировина нечиста. На цьому зосередила свою увагу, але це не привабило грантодавців.
______________________
Радує те, що в цьому році всі агрокультури мають ціну. Отож, аграрії можуть на щось розраховувати!
______________________
? Тобто ця проблема наразі у господарстві залишається. Ви хочете купити очисну машину, щоб мати якісніше зерно і відповідно кращу ціну на нього.
– Саме так. Перед тим, як молотити, зазвичай перевіряємо вологість. Якщо в нормі, то починаємо збирати врожай. Але все одно є ворох в зібраному зерні. Коли реалізовуємо продукцію, то покупець знімає ціну за сміттєві домішки. І в результаті – фермер втрачає.
? Кому реалізовуєте зараз зернові та олійні?
– Продаємо українському агротрейдеру. Працюємо із великою компанією, бо вони дають найліпшу ціну, у найкращому розрахунку. Тільки соняшник реалізуємо місцевому виробнику, тобто в області. Все решту – продаємо трейдерам.
? Наразі ще не всі культури зібрані, деякі залишаються в полі? Підбийте певні підсумки цього року.
– Поки що залишаються у полі кукурудза і соя, бо погода не дозволяє завершити збір врожаю. Справа у тому, що працюємо в тандемі ще з декількома господарствами, тому що є благодійний фонд «Жнива перемоги», який суттєво допомагають аграріям у військовий час. Зокрема, вони надають техніку для збору врожаю. Інше господарство першим почало збирання пізніх культур. На жаль, спочатку поламався комбайн, а потім почався дощ. Проте ми не переживаємо, сезон збирання тільки розпочався, тримаємо руку на пульсі. Все підготували, щоб завершити польові робити. Радує те, що в цьому році всі агрокультури мають ціну. Отож, аграрії можуть на щось розраховувати!
Розмовляла Тетяна Ковальчук
