Про сьогодення закладу і найближчі плани розповідає в.о. директора Інституту Віталій Кабанець.
? Віталію Вікторовичу, колектив Інституту Ви очолили майже пів року тому. Які перші підсумки роботи і яке бачення подальших напрямків діяльності?
– Кінець минулого і початок нинішнього років виявились досить напруженими як у науково-дослідному, так і виробничому плані, але колектив Інституту впорався із роботою. Успішно захищені щорічні наукові звіти із12-ти завдань, які заклад виконує на замовлення НААН, завершене планове впровадження закінчених наукових розробок у мережі дослідних господарств Інституту, подані матеріали на чергову атестацію наукової установи до МОН, підготовлено 11 заявок на виконання науково-дослідних робіт на наступну п’ятирічку, підписано угоди з НААН про виконання досліджень у 2025 році, зараз проходить захист відповідних робочих програм. Основне виробниче завдання – виконати замовлення аграріїв щодо забезпечення насіннєвим матеріалом, що в умовах постійних повітряних тривог та відключення світла досить не просто. При цьому підготували майже 50 т посівного матеріалу гречки, 30 т насіння промислових конопель, 48 т вівса, зараз активно реалізуємо цей матеріал.
Що стосується подальшої наукової діяльності, основний акцент – на питаннях адаптації технологічних підходів до глобальних змін клімату. Так, при поданні заявок на виконання наукових досліджень у 2026-2030 роках основну увагу зосереджуємо на створенні сортів гречки, конопель посівних, соняшнику, які мають кращу посухостійкість, а також удосконаленні сівозмін та способів обробітку ґрунту, системи живлення рослин, яка передбачає використання рідких добрив, оптимізації технологічних підходів до захисту рослин, у першу чергу від шкідливих комах, які в умовах потепління клімату стрімко підвищують свою шкідливість. Питання покращення генофонду ВРХ та свиней вітчизняної селекції також у полі зору науковців Інституту, як і інноваційного провайдингу наукових розробок у виробництво.
? Охарактеризуйте науковий потенціал колективу, матеріально-технічну базу.
– Станом на початок 2025 року в Інституті працюють 3 доктори наук, один доктор філософії та 8 кандидатів наук. З одного боку це солідна чисельність, а з іншого – більш як половина науковців пенсійного віку. Взагалі ця проблема притаманна не тільки нашому закладу, а злободенна для усієї вітчизняної науки. Тому науковий потенціал однозначно є, але потребує омолодження. Матеріально-технічна база також достатня, проте дещо застаріла, потребує оновлення в напрямі таких високотехнологічних сучасних засобів та приладів як трактори і механізми, аналітичні прилади (хроматографи, мікроскопи), інше лабораторне обладнання. Ці питання на практичному контролі: нещодавно придбали трактор для потреб науково-дослідної роботи та первинного насінництва, сівалку для посіву насінницьких ділянок.
? Як науковець Ви спеціалізуєтеся на коноплярстві. Деталізуйте цю сферу розробок: що нового і на що можна розраховувати найближчим часом?
– Так, на сьогодні, я є автором двох сортів промислових конопель універсальних у напрямі використання, також на етапі передачі у Держсортовипробування сорт конопель посівних терапевтичного спрямування. Створені за останні роки в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН сорти конопель посівних СОФІЯ і КАТЮША дозволяють ефективно вирощувати коноплі на зерновий, волокнистий (довге волокно) та двобічний (зерно і коротке волокно) напрями використання. Розроблено сортові технології з вирощування промислових конопель, які користуються попитом серед виробників галузі.
Що стосується у цілому стану галузі коноплярства в Україні та її перспектив, то коноплі посівні або промислові важлива сільськогосподарська культура, яка останніми роками здобуває все більшу зацікавленість у виробників та переробників України і світу. Так, у Європейському Союзі за десять останніх років площі під коноплями зросли з 10 тис. га до майже 60 тис. га. Це обумовлено підвищенням попиту на екологічно-чисту натуральну продукцію, продукти харчування та екологічний текстиль, їх рентабельністю.
Для України промислові коноплі є традиційною сільськогосподарською рослиною, площі посіву якої до 60-х років XX століття сягали понад 100 тис. га, що дозволяло одержувати один із найбільших доходів з гектара ріллі у рослинництві. Так, наприклад, займаючи у 1965 році в Сумській області 1,5 % посівних площ усіх сільськогосподарських культур, дохід від промислових конопель складав 13,3 % усього доходу від рослинництва.
Після прийняття у 1961 році Організацією об’єднаних націй Єдиної конвенції про наркотичні засоби, куди включили і коноплі посівні та її ратифікації, за часів СРСР посівні площі конопель в Україні почали різко скорочуватись і на 1991 рік склали вже близько 10 тис. га. Після проголошення незалежності України тенденції щодо скорочення посівних площ збереглися і в 2009 році знизилася до найменшого показника - 0,3 тис га.
Проте на сьогодні склалися об’єктивні позитивні передумови для відродження та розвитку галузі промислового коноплярства в Україні: унікальна сфера застосування продуктів коноплярства; сприятливі природно-кліматичні умови у більшості регіонів України; наявність наукової бази та якісного сортового асортименту для різних напрямів вирощування; можливість використання продуктів конопель у оборонній сфері та післявоєнній відбудові України; у серпні 2024 року вступив у дію новий Закон України, який спрощує законодавчі обмеження щодо діяльності з промисловими коноплями; сільськогосподарські товаровиробники та інвестори зараз у пошуку альтернативних культур для вирощування і переробки, у першу чергу, через високу вартість логістики основних експортно-орієнтованих сільськогосподарських культур.
Таким чином торік промислові коноплі в Україні вирощували вже у двадцяти агроформуваннях десяти областей України на площі понад 3 тис. га. Збільшується і кількість переробних підприємств. На сьогодні такі потужності розміщені у Сумській, Полтавській, Київській, Харківській, Житомирській, Чернігівській та Черкаській областях. Окремо слід відмітити завод, що будує у селі Рижани Житомирської області підприємство «Ма’Рижани Хемп Компані», який єдиний на сьогодні в Україні зможе виробляти довге волокно, а його заявлені потужності є найбільшими в Україні.
З’являються підприємства з виробництва переробного обладнання, як, наприклад, ТОВ «Укр.Агро-сервіс», м. Харків, яке на сьогодні єдине на ринку України пропонує вітчизняне обладнання для первинної переробки трести конопель.
Тобто, перспективи розвитку галузі коноплярства в Україні однозначно є, але необхідно докласти ще багато зусиль для їх реалізації, чим зараз і займаємося.
? Наскільки тісна співпраця наукової установи з представниками аграрного бізнесу області та інших регіонів країни?
– Інститут та його співробітники перебувають у постійному тісному контакті з сільськогосподарськими товаровиробниками області та України. Співробітництво полягає у забезпеченні агропромислових формувань високоякісним насіннєвим матеріалом високих генерацій сортів та гібридів гречки, конопель посівних, кукурудзи, пшениці озимої, вівса, сої, наданні консультаційного супроводу технологій вирощування цих сільськогосподарських культур, проведенні регулярних демонстраційних та науково-практичних заходів. До речі, торік понад 60 % посівних площ конопель посівних в Україні засівалося сортами конопель селекції Інституту. Майстер-клас із озимих культур, що проходив нещодавно на базі Інституту, відвідали майже 100 представників аграрного бізнесу Сумщини. В науково-практичній частині Фестивалю коноплярства Hemp Fest, що проходить з 2018 року на базі Інституту, традиційно беруть участь коноплярі з України, а також Італії, Німеччини, Литви. Вважаю, що така зацікавленість ще раз підтверджує затребуваність наукових розробок Інституту серед виробничників.
? Які плани на нинішній аграрний рік?
– По-перше, успішно пройти атестацію наукової установи. По-друге, на високому рівні виконати заплановані наукові дослідження та якісно підготуватись і провести комплекс сільськогосподарських робіт нинішнього року. По-третє, реалізувати ту насіннєву продукцію, що ще залишається на складі, а також виробити та реалізувати високоякісний посівний матеріал у достатній кількості під урожай наступного року, на який вже зараз маємо деякі замовлення і навіть контракти. Для отримання додаткового фінансування необхідно також покращити грантову роботи. Поряд з цим плануємо зміцнювати міжнародне співробітництво, зокрема, в поширенні сортів конопель посівних та гречки селекції Інституту за кордоном. Словом, і надалі Інститут залишається надійним форпостом аграрної науки і практики.
Щиро дякую за розмову ! Бажаю аграріям гарних врожаїв, адекватних цін на вирощену продукцію, а головне – під мирним небом.
Олександр Вертіль
