Свої експерименти на полях він не лише проводить, а й ділиться їхніми результатами на YouTube. В інтерв’ю «Агробізнес Сьогодні» Роман розповів, чому невеликому фермеру важливо експериментувати, як інноваційні засоби захисту рослин допомагають підвищити прибутковість і яке майбутнє чекає на біопрепарати в Україні.
? Наразі триває четвертий рік повномасштабної війни. Втім, ви продовжуєте впроваджувати в своєму господарстві багато інновацій, які описуєте у своєму YouTube відеоблозі. Чому ви вважаєте, що це потрібно? Що це дає вашому бізнесу?
– Незалежно від того, чи є війна, чи ні, час для розвитку не чекає. Якщо ти стоїш на місці, ти робиш крок назад і поступово випадаєш з гонки за місце під сонцем. Без постійного розвитку бізнес затухне за кілька років. Ми, як аграрії, завжди шукаємо можливості для експериментів. Особливо ми, як аграрії-блогери, прагнемо впроваджувати нові ідеї. З самого початку нашої діяльності ми намагаємося перевіряти на власному досвіді, як працюють різні препарати, гібриди чи агрономічні техніки. Нам недостатньо чужих досліджень і цифр, тому завжди закладаємо експерименти на наших полях.
Цей підхід дозволяє нам краще розуміти, що працює саме в наших умовах. Тим більше, що наше місце розташування — це найхолодніша точка регіону, що має великий вплив на наші результати. Ми змушені випробовувати різні технології та препарати, оскільки не все працює так, як у сусідів. Наше господарство працює сімейно — батько і три брати. Ми всі задіяні в роботі, і це дозволяє нам зберігати контроль над усіма процесами. Ми маємо в оренді близько 2000 га землі та вирощуємо різні культури, серед яких озима пшениця, озимий ріпак, цукрові буряки, кукурудза, соняшник, ячмінь і соя.
? Як правило, скаржаться на складну економічну ситуацію, дорогі ресурси та невизначеність щодо цін на продукцію в сезоні, називаючи це причинами не інвестувати в інновації. У вас є аргументи проти?
– Постійні інвестиції в інновації дозволяють нам оптимізувати витрати. Поясню на прикладі впровадження точного землеробства, чим ми займаємося вже другий рік. Ми вже відпрацювали перший сезон, і хоч результат не зовсім ідеальний, багато чого дізналися, і це дало нові можливості для зменшення витрат і підвищення ефективності.
Минулого року у нас було два пілотних поля, які ми проаналізували і, відповідно до аналізів ґрунту, зменшили норми внесення добрив. Результати показали, що ми не тільки не втратили врожайність, а й зібрали більше, ніж було заплановано. Це результат спільний між точним землеробством і додатковою вологою яка випала в минулому році.
Цього року ми зробили аналізи ґрунту на чотирьох полях, і це знову дозволяє нам зменшити кількість внесених добрив порівняно з нашими звичними нормами, а також зменшити норми посіву, зберігаючи при цьому максимальну ефективність.
? Поясніть, будь ласка, детальніше.
– Цього року зима була дуже суха навіть у нашому регіоні, де зазвичай не спостерігаються такі проблеми. Тому зменшення норми посіву з 83 до 79 тисяч насінин на гектар дозволить нам знизити ризики в умовах потенційної посухи влітку. Це дасть нам змогу отримати врожай навіть за умов поганої вологи і захистить від того, щоб кукурудза просто не згоріла. Ми розуміємо, що навіть на Тернопільщині, де ризики мінімальні, потрібно обережно ставитися до таких факторів.
? Ви експериментуєте з сівозміною? Протягом останніх років багато хто впроваджував у свої посіви нові культури.
– Ми практично не змінюємо структуру посівних площ у відповідь на ринкові тренди. Вже кілька років як ми сформували сталу структуру полів, яка, звісно, трохи коригується залежно від конкретних полів, їх розмірів або додаткових гектарів. Але в основному ми тримаємося цієї стратегії, оскільки маємо досвід і розуміємо, що раптові зміни можуть призвести до помилок.
У нашій практиці є чітке правило — ми не піддаємося імпульсивним рішенням. Бачимо, як зараз багато хто кидається в соняшник чи кукурудзу, змінюючи попередні плани. І не враховують досвід попереднього року, коли багато хто з фермерів потрапив в складну ситуацію через імпульсивне рішення збільшити посіви сої. Через відсутність достатньої вологості, особливо на сході та в центрі, фермери, які сіяли сою, отримали низькі врожаї. При тому ціни на сою також не були вигідними.
З цієї причини ми підходимо до питання посіву нових культур дуже обережно. Якщо вирішуємо спробувати нову культуру, то починаємо з невеликих площ. Наприклад, минулого року ми вирішили спробувати посіяти льон. Посіяли кілька гектарів, але з’ясували, що ця культура не зовсім підходить для наших умов. Виявилось, що вона не так ефективно затіняє землю, як соняшник, і через це проблема з бур’янами стала більшою. Крім того, льон потребує дуже специфічної системи захисту, і у нас не було достатньо досвіду для її оптимізації. Фінансово ми також побачили, що з такої площі нам буде важче отримати прибуток, ніж із сої чи соняшнику. Тому, хоча ми спробували льон, ймовірно, ми більше не будемо інвестувати в його вирощування, принаймні в найближчі роки.
Ми робимо висновки після кожного експерименту і плануємо, що наступного року будемо ще більше зважати на специфіку клімату та технологій вирощування культур. Тому все, що стосується нових культур, ми намагаємося впроваджувати обережно та виважено, щоб не потрапити в ситуацію, подібну до минулорічної з льоном.
? А розкажіть про ваші експерименти з засобами захисту, якщо такі є?
– Так, звісно, ми випробовуємо нові гербіциди та засоби для оброблення насіння. Але найбільш цікаві досліди зараз в площині біопрепаратів. Використання біопрепаратів у сільському господарстві – це не просто експерименти, а стратегічний напрямок розвитку.
Ми вже три роки тестуємо оптимізатор живлення Блу™ N від Corteva, і результати свідчать про його ефективність. В 2023 році нам вдалося отримати додатково 13 тонн урожаю цукрових буряків завдяки комплексному використанню Блу™ N разом із інгібітором нітрифікації N-Лок™ Mакс від Corteva, який підвищує ефективність внесення азотних добрив, збільшуючи рівень доступного азоту у прикореневій зоні. Це вагомий аргумент для продовження експериментів. Наприклад, у 2024 році ми спробували внести Блу™ N на сою, хоча це було пізніше, ніж рекомендувалося. Але навіть у такому випадку ми отримали приріст урожайності в 300 кг на гектар посіву, або 7% порівняно з контрольними ділянками. На кукурудзі позитивний результат був ще кращий – плюс 600 кілограм, або близько 5%, порівняно з контрольними ділянками. Тому цього року плануємо повторити експеримент, але вже у двох варіантах: за рекомендаціями виробника та за нашим минулорічним методом пізнього внесення – порівняємо ефект. Також будемо тестувати його на соняшнику і обробляти, як і минулого року, частину наших товарних посівів.
Чому взагалі ми почали працювати з біопрепаратами? Тому що бачимо в цьому перспективу. Україна рухається в напрямку ЄС, де активно впроваджуються екологічні стандарти. Використання біопрепаратів – це не тільки про врожайність, а й про сталість виробництва, зменшення впливу на ґрунт та екосистеми. Зрештою, якщо вони працюють і дають результат, чому б їх не використовувати?
