Проте зупинити глобальне потеплення неможливо, тому що країни ніколи не домовляться щодо зменшення викидів парникових газів. Бідніших держав набагато більше, ніж багатих, які, в принципі, багато вже роблять в цьому напрямку, – так вважає керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.
? Які зміни клімату відбулися загалом на планеті та безпосередньо в Україні за останні 10 років і як вони впливають на ведення сільського господарства?
– Кожного року Всесвітня Метеорологічна Організація публікує звіти про стан глобального клімату за конкретний рік. От у березні поточного року був останній звіт Всесвітньої Метеорологічної Організації про стан глобального клімату у 2024 році.І там було зазначено, що починаючи з 2015 року у світі розпочалась тенденція до рекордно теплих років. І разом з цим до збільшення частоти та інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ. А взагалі 2024 рік був надзвичайно унікальним. Він став найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень, а це більше ніж 170 років у деяких країнах, у нас 20 метеостанцій, які мають період спостережень більше ніж 120 років. Отже, 2024 рік був найтеплішим загалом на планеті. У світі це було приблизно на 1,5 °C вище за кліматичну норму. А в Україні перевищення досягло 2,4°C, тоді як в Паризькій кліматичній угоді записано не перевищити 1,5-2 °C. Вперше середня температура по країні на рівнинній частині території склала 11,5 °C.Це без врахування південних територій, які, на жаль, зараз окуповані, у нас звідти немає даних. Але якщо б вони були, то, скоріш за все, це перевищення було б ще більшим.
? Які основні причини потепління?
– За літературними джерелами десь 90% вчених вважають, що зміна клімату пов'язана з підвищенням рівня парникових газів в атмосфері. А десь 10% в середньому вважають, що на зміну клімату впливають природні процеси. Чому роблю акцент на 2024 році? Кожен рік тепліше попереднього і тенденції не змінюються. От 2024 рік, до цього був найтепліший 2023-й, а висновки були дуже схожі. Торік спостерігався найвищий рівень парникових газів, найвища температура океану, найбільший рівень світового океану, найменше снігу та льоду. І внаслідок цього, за оцінками ФАО, близько 30% населення планети відчули нестачу продовольства. Рекордне значення СО2 – в півтора рази перевищило доіндустріальний період. Метану було майже в три рази і закису азоту майже в півтора рази більше.Тобто це три основні парникові гази, які впливають на глобальне потеплення.
___________________
Кожен рік тепліше попереднього і тенденції не змінюються. Внаслідок цього, за оцінками ФАО, торік близько 30% населення планети відчули нестачу продовольства
___________________
Крім того, 2024 рік в Україні відзначився надзвичайною кількістю температурних рекордів. Це були декілька тривалих, інтенсивних хвиль спеки. Торік в Україні взагалі кількість днів з температурами, які перевищували 30 °C, на Півдні досягала 90 днів. Тоді, як за нормою, в середньому таких днів повинно бути 30-32. Натомість у Херсонській та Миколаївській областях їх було майже 90.
? Звичайно, таке підвищення суттєво позначається на сільському господарстві. Як саме?
– Тут не можна говорити, що все погано, тому що є і позитивні моменти від потепління.Тому що збільшуються теплові ресурси нашої території, що дає можливість вирощувати більший спектр культур, особливо пізні культури, які більш урожайні, ніж ранні культури. Наприклад, ранні сорти кукурудзи максимум 60 ц/га. Тоді як пізні сорти, яким треба більше ефективного тепла, які дозрівають вже на початку вересня, то там урожайність 100 і 120 ц/га. Це певний бонус від глобального потепління.
Бонус від глобального потепління для України – це те, що в нас практично зберігаються всі посіви озимих культур. У нас немає вимерзання вже дуже багато років. Останнє вимерзання зимове посівів було в 2012 році. І то на території південних та південно-східних областей, де було недостатньо снігу. І все, а решта – прекрасно зимує, навесні відросло і дає урожай.
Негатив такий, що при цьому є певний перелік культур, яким такі температурні умови не підходять. Це, перш за все, ранні зернові. Вони мають дуже короткий період вегетації – 70-80 днів, наприклад, яровий ячмінь.
___________________
За такого тренду температури через 10-15 років можливо буде вже нерентабельно взагалі вирощувати ярі зернові в Україні
___________________
За рахунок підвищення температури скорочується період вегетації. А скорочений період вегетації – це створення меншої кількості урожаю. Тобто в кінці-кінців за такого тренду температури років через 10-15 можливо буде вже нерентабельно взагалі ярі зернові вирощувати. Маю на увазі, що зменшиться урожайність, буде економічно невигідно.
? Отож, треба орієнтуватися на пізні сорти основних с/г культур, а також на озимі зернові, які мають більший потенціал дати кращу урожайність?
– Так, озимі зернові – це будуть нашими основними культурами на багато років, можливо, назавжди. Тому що умови перезимівлі набагато кращі. І раніше відбувається відновлення ростових процесів. Цього року це вже було в кінці лютого. Тоді, як ще 30 років назад, озимина виповзала із зими на початку квітня. Раніше відновлення вегетації, то менша ймовірність підпадання під весняні посухи. І що дуже важливо для аграріїв – це знати кліматичні особливості свого регіону. В кожній області є певна кількість метеорологічних станцій, які ведуть спостереження за погодою і кліматом. Треба знати за 10 років, яка була температура середня, максимальна, мінімальна, які ризики, скільки днів з градом буває, скільки днів були суховії. І вже з огляду на це визначатись із культурами, які будуть добре вирощувати, давати хороший врожай на певній території.
? Багато аграріїв вже мають, а інші в цьому році будуть активно запроваджувати зрошення навіть там, де його раніше не було, тобто у північних і західних областях. Кількість опадів зменшується також через підвищенням температури?
– Взагалі біда для України — це волога. Дійсно тенденція до того, що зволоження нашої території погіршується. Хоча сказати, що по кількості опадів якісь карколомні зменшення, то цього немає. Воно десь близько норми крутиться. Але навіть 10 мм недоотриманих опадів, якщо перерахувати на гектар, то це дуже великий об'єм.
Наприклад, Миколаїв у 2024 році. Чотири дні підряд у Миколаївській області температура повітря досягала + 42 °C.Це в затінку, а на ґрунті навіть + 70-80°C. Тобто, якщо там дощик якийсь випав, то він ще не долетів до землі, як вже випаровувався. Тобто, зменшується ефективність опадів за рахунок випаровування. І це стосується не тільки південних областей. У нас бувають такі посухи і в центральних, і у північних та західних областях України. Тому зрошення, безперечно, це те, що буде рятувати наш урожай – багато тепла і достатнє зволоження.
___________________
Давно вже не було весняних посух, бо практично 10-15 років по деяких річках не буває повені
___________________
Тут в частині гідрології гірше стає, а в частині сільського господарства краще. Практично 10-15 років по деяких річках не буває повені. Це прекрасне природне явище, коли оновлюється все, промивається все. Але воно не може промитися, бо немає снігу, немає такого танення. Волога, яка отримується за рахунок зимових дощівйде на засвоєння ґрунтом, бо немає промерзання. Тобто, немає нічого однозначного. Наприклад, у нас давно вже не було весняних посух. І це саме за рахунок того, що немає весняної повені, яка б забрала воду і спускалась до Молдови, наприклад. В принципі, майже вся волога залишається в нашому ґрунті. Саме тому великої проблеми немає. За наступних 10 років можна пристосуватися.
? Якщо температура зростатиме на планеті, то наскільки критичною вона може стати?
– По-перше, в різних частинах світу це по-різному. По-друге, швидкість підвищення температури раніше оцінювалась до 2015 року, здається, 0,04 градуса за рік. Зараз вже майже 0,1 °C. Бачите, за 10 років підвищиться температура в середньому на планеті ще на 1 °C. Уже ми маємо перевищення в 1,5 °C.Якщо додати ще 1, то це вже буде 2,5 °C. Це вже йде така ситуація, яка називається розбалансування клімату.
? Що це таке і як проявлятиметься?
– От навіть погодна ситуація 2025 року. Це ж точні погодні стреси. Січень найтепліший за весь період спостережень. Лютий – прохолодний. Березень – найтепліший за весь період спостережень. Квітень так собі. Травень, можливо, буде найхолодніший за весь період спостережень. І безліч заморозків. Це від чого зараз страждають всі. За цей період з березня по 14 травня від 18 до 30 днів із заморозками. В принципі, вони характерні для нашого клімату. Але це заморозки на поверхні ґрунту, коли менша шкодочинність їх. А тут були такі інтенсивні заморозки у повітрі. Якщо були посіяні овочі відкритого ґрунту, то все це загинуло. Така ж ситуація із цвітом кісточкових (абрикоси, вишні). А розцвіли вони того рано, що в січні було дуже тепло. Накопичилась достатня кількість тепла для того, щоб відбулося раннє цвітіння. Це такі гримаси глобального потеплення!
___________________
Дуже важливо для аграріїв – це знати кліматичні особливості свого регіону. І вже з огляду на це визначатись із культурами, які будуть добре вирощувати
___________________
? Як до цього пристосуватися та зменшити шкодочинність?
– Вже так з року в рік оці заморозки. Всюди прогнозується збільшення кількості цих стихійних небезпечних явищ. Мали таку проблему цього року, яка тягнеться ще з минулого року – це колосальний дефіцит опадів. У мене було таке відчуття, що із зими вийдемо прямо в засуху. Але цього не відбулося, і зараз очікуємо значну кількість опадів. Тобто, такі нерівномірні умови, неоднорідні, погано прогнозовані. В цій ситуації треба якось пристосовуватися. По-перше, треба знати особливості своєї кліматичної території. От, наприклад, Київська область, тут останній заморозок за багаторічний період спостерігався 25 травня у повітрі. Тому до цього дня краще не садити у відкритий ґрунт розсаду. Якщо сієте насіння, огірків, то повинні знати, що там сходи з'являються за 12 днів. І подивитися, щоб це не було до 20 травня. Треба якось отак адаптуватися.
? Отож, пані Тетяно, давайте підіб’ємо підсумки. Як аграріям так пристосуватися до змін клімату, щоб і урожаї отримувати, і вплинути на загальне пониження температурних показників?
– На сьогодні зупинити глобальне потеплення неможливо, тому що країни ніколи не домовляться щодо зменшення викидів парникових газів. Бідніших країн набагато більше, ніж багатих, які, в принципі, чимало вже роблять в цьому напрямку. А грошей все менше. США вийшли з кліматичної угоди, тобто фінансувати їх не будуть, а це справа дороговартісна. Треба орієнтуватись на те, що буде спекотніше і, не дай Боже, сухіше.
___________________
Зрошення є адаптаційним заходом до потепління і все-таки знижує дещо температуру
___________________
Проте теплові ресурси, які збільшуються в Україні, дадуть дуже великий ефект. Можна сіяти нові культури, наприклад, бавовник на Херсонщині, або кавуни в Київській області.Тобто, буде більша можливість урізноманітнити свою сівозміну. Для того, щоб позитивно вплинути на кліматичну ситуацію, потрібно висівати сидерати, якщо є така можливість, практикувати мінімальний обробіток ґрунту, а також не вирубати ліси та лісосмуги. Безперечно, треба застосовувати зрошення будь-якого виду. Найбільш трендове зараз крапельне, бо дуже економно використовує воду. Зрошення є адаптаційним заходом до потепління і все-таки знижує дещо температуру. Звісно, можна давати прекрасні поради, але якщо вартість енергоносіїв зашкалює, то що тут скажеш. І, звичайно, краще диверсифікувати ризики, а не залежати від урожаю однієї культури, тобто мати різноманітну сівозміну.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
