З найбільших і результативних робіт ХХ сторіччя варто вважати створення сортів яблуні, імунних до парші зі стійкістю до борошнистої роси. Тому основним направленням у селекційній роботі Інституту садівництва по яблуні є отримання імунних і високостійких сортів яблуні різного строку достигання, які поряд зі стійкістю до хвороб вирізняються поєднанням гармонійного смаку й аромату, скороплідністю, зимостійкістю, у пору плодоношення на середньорослій підщепі вступають на 2–3-й рік після посадки в сад, швидко нарощуючи товарну врожайність, усі придатні для інтенсивного садівництва, не потребують особливих запилювачів, дають можливість для виробника використовувати меншу кількість засобів захисту рослин, забезпечуючи тим самим низьку собівартість. Знімальна стиглість наших сортів настає з середини вересня, а затримка у зборі врожаю приводить до перезрівання плодів, що впливає на тривалість їх зберігання. Це літні — Малуша, Паланка, Настя; осінній — Коліжанка; ранньозимові — Дожниця, Скіфське золото; зимові Тодес, Дміана, Соломія, не менш цікавими є і нові зимові стійкі до парші сорти — Злато та Лілея. І коли в нашій країні з'являються такі сорти, як Дміана, скуштувавши який ваша дитина вже іншого не захоче, то слід більше приглядатися до сортів української селекції, створених для місцевих умов вирощування, та випробувати їх на своїх ділянках, а не довіряти закордонній рекламі.
Пропонуємо ознайомитись із перспективними сортами.
Малуша
Літній сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сортів Вільямс Прайд × Каравела. У 2019 році доданий до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево середньоросле, формує невелику середньої загущеності ширококулясту крону, не пошкоджується борошнистою росою, дуже врожайне — схильне до перевантаження й здрібнення плодів, тому потребує ретельного проріджування зав’язі. Плодоносить на верхівках однорічних приростів, плодових прутиках, кільчатках. Плоди середнього розміру, масою 145–190 г, округлі зі слабкою ребристістю, темно червоні з розмитим рум’янцем у штрихах на більшій частині плоду та сизуватим нальотом. М’якуш кремовий, середньої щільності, дрібнозернистий, соковитий, кисло-солодкого смаку (8,0–8,4 бала).
Знімальна та споживча стиглість настають у середині липня, зберігаються в холодильнику 2–3 тижні, транспортабельні.
Паланка
Літній сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сортів Вільямс Прайд × Каравела. У 2019 році доданий до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево формує невелику округлу крону, стійке до борошнистої роси, врожайне — схильне до перевантаження й здрібненню плодів, тому потребує проріджування зав’язі. Тип плодоношення мішаний.
Плоди середнього розміру, масою 140–185 г, приплюснуто округлі зі слабкою ребристістю, зеленувато-жовті з бузково-червоним розмитим рум’янцем у слабо помітних штрихах на більшій частині плоду та сизуватим нальотом. М’якуш жовто-кремовий, щільний і соковитий, до дозрівання кисло-солодкий, за повного дозрівання — медово солодкий.
Знімальна та споживча стиглість настає в кінці липня. Зберігаються в холодильнику 2–3 тижні. Транспортабельність висока.
Настя
Літній сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сортів Віста Белла та Пріма.
У 2017 році доданий у Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево середньоросле, формує невелику овальну крону, стійке до борошнистої роси, можливе пошкодження підшкірною плямистістю плодів, урожайне — схильне до перевантаження і здрібнення плодів, тому потребує проріджування зав’язі. Тип плодоношення мішаний.
Плоди середнього розміру, масою 130–190 г, сплющено-округлі, зі слабкою ребристістю, зеленувато-жовті з яскраво червоним розмитим рум’янцем у штрихах на більшій частині плоду. М’якуш кремовий, дрібнозернистий, дуже щільний і соковитий, кисло-солодкого смаку (8,2–8,5 бала). Знімальна та споживча стиглість настає в першій декаді серпня. Достигання на дереві неодночасне й триває протягом місяця. Транспортабельність висока.
Коліжанка
Осінній сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сортів Амулет і Чемпіон.
Дерево невелике з компактною овальною кроною, не пошкоджується борошнистою росою, врожайне — схильне до перевантаження й здрібнення плодів, тому потребує проріджування зав’язі.
Плоди середні, масою 140–190 г подовжено-конічної форми з рожево-червоним розмитим рум’янцем майже на всій поверхні. М’якуш кремовий, щільний, соковитий з ароматом, кисло-солодкого смаку (8,2–8,6 бала). Форма плодів більше схожа на сорт Амулет, а смак — на Чемпіон, тільки сочніший. Знімальна та споживча стиглість настає в середині вересня. Зберігаються в холодильнику до 2-х місяців. Транспортабельність висока.
Дожниця
Ранньозимовий сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сортів Рубінове Дуки та Флоріна.
У 2019 році доданий до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево з дуже компактною овальною кроною, стійке до борошнистої роси, врожайне — схильне до перевантаження й здрібнення плодів, тому потребує проріджування зав’язі.
Плоди середні, масою 145–190 г округло-конічної форми з широкими згладженими ребрами, світло-жовті з яскравим червоним розмитим рум’янцем у смугах майже на всій поверхні. М’якуш кремовий, дрібнозернистий, дуже щільний, соковитий із приємним ароматом, кисло-солодкого смаку (8,0–8,4 бала).
Знімальна стиглість настає в середині вересня, плоди можна споживати майже з дерева. Зберігаються, не втрачаючи смакових якостей, до кінця січня. Транспортабельність висока. Придатні для переробки на високоякісний сік і дитяче харчування.
Скіфське золото
Ранньозимовий сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування імунної шведської форми SR-0523 із сортом Хонейголд.
У 2006 році внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Дерево формує невелику середньої загущеності кулясту крону, стійке до борошнистої роси, дуже врожайне — схильне до перевантаження врожаю й здрібнення плодів, тому потребує проріджування зав’язі. Тип плодоношення мішаний.
Плоди середні й великі, масою 140–190 г, подовжено-конічні, зі слабкою ребристістю; зелені в період знімальної стиглості, з легким рум’янцем на сонячному боці, пізніше — золотисто-жовті. М’якуш кремовий, дрібнозернистий, соковитий, середньої щільності, кисло-солодкого смаку (8,0–8,4 бала).
Знімальна і споживча стиглість настає в середині вересня. Зберігаються в холодильнику, не втрачаючи смакових якостей, до січня. Транспортабельність добра. Придатні для переробки на високоякісний сік і дитяче харчування.
Дміана
Зимовий сорт, імунний до парші, отриманий шляхом вільного запилення сорту Тодес. У 2020 році доданий до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево невелике, з компактною округло-конічною кроною, зовсім не пошкоджується борошнистою росою, дуже врожайне, схильне до перевантаження й здрібненню плодів — на одному плодовому утворенні зав’язує і дозріває по 3–5 яблук, тому потребує ретельного проріджування зав’язі. Тип плодоношення мішаний, генеративні бруньки формуються навіть на однорічних приростах. Така біологічна особливість сорту забезпечує скороплідність у високощільних насадженнях на слаборослих вегетативних підщепах навіть за умов створення їх саджанцями без крони.
Плоди середні 120–180 г, округло-конічні, зелено-жовті, з малиново-червоним розмитим рум'янцем майже на всій поверхні. М'якуш щільний, дуже соковитий до кінця зберігання, має насичений неповторний смак, за дозрівання з ярко вираженим ароматом винограду, кисло-солодкого смаку (8,7–9,0 бала).
Зберігаються в холодильнику, не втрачаючи смакових якостей до травня, але плоди можна споживати майже з дерева, транспортабельність висока.
Соломія
Зимовий сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сортів Флоріна й Маяк.
У 2021 році доданий до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево формує невелику широко-округлу крону, стійке до борошнистої роси, врожайне — схильне до перевантаження і здрібненню плодів, тому потребує проріджування зав’язі. Тип плодоношення мішаний.
Плоди середні — 140–190 г, подовжено-конічної форми, слабо ребристі, зелено-жовті з бузково-червоним розмитим рум'янцем майже на всій поверхні та сизуватим нальотом. М'якуш щільний середньої соковитості, кисло-солодкого смаку (8,0–8,4 бала).
Знімальна стиглість настає в кінці вересня, споживча — у грудні. Зберігаються в холодильнику, не втрачаючи смакових якостей, до кінця травня, транспортабельні.
Тодес
Зимовий сорт, імунний до парші, отриманий від схрещування сорту Айдаред із гібридною формою Х-2034 (F2 Malus floribunda 821 × Голден Делішес).
У 2017 році доданий у Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево середньоросле, формує не густу зворотноконічну крону. Стійкість до борошнистої роси і врожайність — на рівні сорту Айдареда. Тип плодоношення мішаний. Плоди великі та середні, масою 160–230 г, подовжено-конічні, злегка ребристі, з бордово-червоним розмитим рум’янцем майже на всій поверхні, розташовані переважно по периферії, мають однакове забарвлення, одномірні, нема перевантаження врожаєм. М’якуш кремовий, дрібнозернистий, дуже щільний, соковитий, кисло-солодкого смаку, за повного дозрівання солодкий (8,0–8,2 бала).
Знімальна стиглість настає в кінці вересня, споживча — у грудні. Зберігаються, не втрачаючи смакових якостей, до кінця травня.
Злато
Зимовий сорт, отриманий від схрещування сортів Рубін(каз.) та Морспур Голден Делішес.
У 2018 році доданий у Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Дерево середньоросле, з компактною округло-конічною кроною, не пошкоджується борошнистою росою, із середньою стійкістю до парші, врожайне — схильне до перевантаження врожаю. Тип плодоношення мішаний. Плоди великі та середні, масою 160–230 г, зрізано-конічні, зеленувато-жовті з рум’янцем на сонячній стороні. М’якуш кремовий, дрібнозернистий, дуже щільний, соковитий із мускатним ароматом, кисло-солодкого смаку (8,3–8,5 бала).
Знімальна стиглість настає в кінці вересня, споживча — у грудні. Зберігаються в холодильнику до кінця травня, не в’януть, транспортабельні.
Догляд за яблуневим садом
Звичайно, як у випадках з усім новим, із цього приводу виникає багато сумнівів, побоювань і запитань. І для того, щоб з’явився попит на новий сорт і він став відомим, крім реклами потрібно побачити всі переваги та потенціал, порівнюючи з поширеними сортами. Істотну роль відіграє підщепа, яка впливає на силу росту дерев, скороплідність і якість плодів. Один і той самий сорт на різних підщепах у різних кліматичних зонах поводиться по-різному. Адже деякі сорти яблуні на неоднакових за силою росту підщепах змінюють характер плодоношення. Наприклад, вони закладають у більшій кількості генеративні бруньки на однорічних приростах за вирощування на слаборослій підщепі. Такі особливості потрібно враховувати, обрізуючи сади, що є обов’язковим елементом для плодових культур від посадки й до кінця життя дерев. Ця операція проводиться з урахуванням типу рослин, темпу їх росту, схеми садіння, віку, стану (маються на увазі бажані форма та розміри крони відповідно до підщепи), родючості ґрунту, а також багатьох інших чинників. Одне тільки застосування раціонального обрізування вже дозволяє уникнути періодичності плодоношення, але проблема якості й розміру плодів цим не знімається. Щоб отримувати товарні яблука, потрібно обов’язково проріджувати зав'язь, підбираючи правильний метод. Кількість плодів на одній рослині не має впливати на ріст і розвиток її самої, щоб і наступного року отримати якісний урожай. Проріджування зав’язі допомагає також зменшити пошкодження яблук гусеницями плодожерки.
Однією з основних агробіологічних особливостей дерев у сучасних зерняткових насадженнях, які вирощують за інтенсивними технологіями, є зосередження основної маси коріння у верхніх шарах ґрунту. Тому система догляду за рослинами має відповідати їх вимогам до умов життя і змінюватися залежно від віку, включати заходи з утримання й удобрення ґрунту, позакореневе підживлення, щоб забезпечувати високий щорічний урожай.
Любов БОЛДИЖЕВА, канд. с.-г. наук,
ст. наук. спів роб. ІС НААНУ
