За результатами агрохімічного обстеження ґрунтових зразків установлено: для отримання високих показників урожаю пізніх ярих культур потрібно вносити азотні добрива під соняшник й азотно-фосфорні — під кукурудзу на зерно.
Погодні умови в період проведення досліджень (квітень-жовтень) були переважно сприятливими для гречки, середньодобова температура була в межах норми, а суму опадів фіксували більшою середньо багаторічних показників, яка становила 113,4% норми. Проте для сої, кукурудзи та соняшнику в період найбільшого водоспоживання (червень-липень) спостерігали спекотну та посушливу погоду.
______________________
Погодні умови в період проведення досліджень (квітень-жовтень) були переважно сприятливими для гречки, середньодобова температура була в межах норми, а суму опадів фіксували більшою середньо багаторічних показників, яка становила 113,4% норми
______________________
Перед сівбою пізніх ярих культур у моделі короткоротаційної сівозміни запаси продуктивної вологи в ґрунтовому горизонті 0–20 см були незадовільними й задовільними — в метровому шарі ґрунту. Дані ґрунтової діагностики вказують про неготовність ґрунту за його вологістю. За вказаними показниками запасів вологи можна дійти висновку, що й і розвиток рослин культур сівозміни відбуватимуться в складних умовах у разі відсутності атмосферних опадів, які можуть поповнити запаси ґрунтової вологи.
Визначено показники твердості ґрунту на початкових етапах розвитку різних культур. Установлено, що під посівами досліджуваних культур сівозміни твердість ґрунту не мала показників сприятливих ґрунтових умов і збільшувалася по профілю ґрунту до несприятливих. На основі проведених досліджень рекомендуємо застосовувати в основний обробіток ґрунту глибоку оранку або навіть чизелювання.
27 жовтня 2022 року обстежено посіви кукурудзи та визначено показники врожайності в розрізі 9 гібридів на облікових ділянках стаціонарного науково-технологічного інноваційного полігону на площі 25,0 га. Встановлено, що середні показники врожайності зерна гібридів кукурудзи (у перерахунку на 14 % вологість) — 4,60 т/га.
Ефективність від упровадження: вирощування культур у моделі короткоротаційної сівозміни: пар (чорний та/або зайнятий); гречка, соя; кукурудза на зерно; соняшник, сприяло отриманню продуктивності сівозмінної площі за зерновими одиницями та перетравним протеїном на рівні 2,05 та 0,27 т/га. Збирання за кормовими одиницями становило 2,24 т/га сівозмінної площі.
Умови проведення та результати впровадження елементів короткоротаційних сівозмін
Ґрунтово-кліматичні умови
Упровадження завершених наукових розробок проводили протягом 2022 року на полі КЗП відділку Чарівне, ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН.
Відділок Чарівне, ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН розташовано в с. Чарівне Кетрисанівської сільської громади Кропивницького району Кіровоградської області на віддалі 12,5 км від проміжної залізничної станції м. Бобринець і 63,9 км від м. Кропивницького. Географічне положення господарства виражається 48°0117" північної широти та 32°0304" східної довготи.
Рельєф місцевості в зоні діяльності установи — середньохвилястий із широким плато і досить глибокими балками. Схеми ярів і долин балок невеликі, в більшості випадків — спадисті, а у верхній частині — пологі.
Територія — у чорноземній зоні північного Степу Правобережжя України в підзоні чорноземів звичайних легкоглинистих.
Основною відміною ґрунтового покриву є чорноземи звичайні вилугувані та слабозмиті середньогумусні й мають переважно легкоглинистий механічний склад.
За даними досліджень Кіровоградської філії ДУ «Держгрунтоохорона» в орному шарі в середньому міститься гумусу 4,57 %, азоту, що легко гідролізується, — 105, рухомого фосфору — 100 та обмінного калію — 114 мг на кілограм ґрунту, рухомих форм марганцю, цинку та бору — відповідно 5,06; 0,36 та 1,38 мг на кілограм ґрунту. В основному чорноземам властива нейтральна та близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину, і вони не потребують хімічної меліорації.
За результатами проведених аналізів ґрунтових зразків перед сівбою пізніх ярих культур установлено, що на ділянці поля КЗП відділку Чарівне ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН, яка виділена для сівби соняшнику, вміст легкогідролізованого, нітратного та амонійного азоту (за Корнфілдом) був на рівні низького ступеня забезпеченості й становив 16,8, 3,6 та 3,24 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору (за Чириковим) — підвищений (106,5 мг/кг ґрунту). Вміст рухомого калію (за Чириковим) — високий (128,0 мг/кг ґрунту). На ділянці поля, відведеній для сівби кукурудзи на зерно, вміст легкогідролізованого, нітратного й амонійного азоту (за Корнфілдом) був на низькому рівні за ступенем забезпеченості й становив 11,9, 3,1 та 3,70 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору (за Чириковим) — середній (72,7 мг/кг ґрунту). Вміст рухомого калію (за Чириковим) — підвищений (120,0 мг/кг ґрунту).
______________________
За результатами агрохімічного обстеження ґрунтових зразків установлено, що для отримання високих показників урожаю пізніх ярих культур треба вносити азотні добрива під соняшник та азотно-фосфорні — під кукурудзу на зерно
______________________
Отже, за результатами агрохімічного обстеження ґрунтових зразків установлено, що для отримання високих показників урожаю пізніх ярих культур треба вносити азотні добрива під соняшник та азотно-фосфорні — під кукурудзу на зерно.
Кліматичні умови є характерними для північного Степу України з помірним континентальним кліматом. Це підтверджується добовою і річною амплітудами температури повітря, а також значними коливаннями річних погодних умов. Середня багаторічна сума опадів за рік, за даними метеопосту м. Бобринця, становить 500 мм. У літні місяці опади бувають переважно зливового характеру, тому ефективність їхнього використання є незначною. Середньомісячна температура повітря — 8,4 °С, середня річна вологість повітря — 74 %.
Технологія вирощування сільськогосподарських культур у моделі сівозмін загальноприйнята для зони впровадження.
Погодні умови
Урожайність сільськогосподарських культур формується під впливом складного комплексу агрокліматичних чинників. Провідна роль належить ґрунтовим і метеорологічним умовам зони. Кіровоградська область лежить у зоні ризикованого землеробства.
За даними Кіровоградського ЦГМ, у квітні фіксували контрастну погоду з коливанням температурного режиму, з опадами та заморозками — у другій половині. Перша декада була теплішою від норми, третя виявилася в межах звичайного, а друга характеризувалася холодною погодою.
Середньомісячна температура повітря становила 9,3 °С, що на 0,9 °С нижче від норми. 23 квітня на території області відбувся перехід середньої добової температури повітря через +10 °С, що на 9 днів пізніше за середні багаторічні строки. Максимальна температура повітря в найтепліші дні досягала +23…+25 °С, а поверхня ґрунту нагрівалася до +47 °С. Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до 3 °С морозу. Поверхня ґрунту охолоджувалась до 1 °С морозу. Сума опадів за місяць становила 27 мм, що становило 80 % до норми.
Травень характеризувався нестійкою з різким коливанням температурного режиму, прохолодною з опадами погодою.
Середня за травень температура повітря становила +15,2 °С, що на майже 1 °С нижче від норми. Метеорологічне літо розпочалося 12 травня. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до +29 °С. Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до 1 °С тепла. Поверхня ґрунту охолоджувалася до 0 °С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +56 °С. Сума опадів за місяць — 45,7 мм, що становить 86 % до норми.
Червень характеризувався переважно теплою з дефіцитом опадів погодою. Середня за місяць температура повітря становила +21,3 °С, що на 1,1 °С вище від кліматичної норми. Поверхня ґрунту нагрівалася до +65 °С. Мінімальна температура повітря й на поверхні ґрунту в найхолодніші ночі на початку місяця знижувалася до +13 °С. Сума опадів за місяць становила 39 мм, що на 22,9 % менше від норми.
У липні переважала тепла погода. Середня за місяць температура повітря становила +21,3 °С, що на 1,0 °С більше від норми. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до +35 °С. Поверхня ґрунту нагрівалась до +67 °С. Сума опадів за місяць — 48,0 мм, що становило 81,8% від місячної норми.
Серпень характеризувався переважно помірним температурним режимом, тільки третя декада була спекотною. Опадів випало більше від кліматичної норми. Середня за місяць температура повітря становила +23,0 °С, що на 1,3 °С вище від норми. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до +35 °С. Мінімальна температура повітря та на поверхні ґрунту в найхолодніші ночі знижувалась до +16 °С. Сума опадів за місяць становила 105,0 мм, що більше за місячну норму (218,9%).
За календарний літній період середня температура повітря становила +21,8 °С, що в межах норми. Опадів за літо випало 192,0 мм, що на 34,8 мм більше від кліматичної норми. Червень характеризувався переважно теплою з дефіцитом опадів погодою. В липні переважала тепла погода, тільки друга декада в більшості днів була прохолодною. В серпні випала найбільша кількість опадів, а температура повітря загалом була вищою від середньої-багаторічної.
У вересні переважала прохолодна дощовита погода. В окремі дні спостерігалися грози, град, туман. Середня за місяць температура повітря становила +14,3 °С, що на 1,6 °С нижче від норми. 4 вересня відбувся перехід середньодобової температури повітря через +15 С° в бік зниження, закінчилося метеорологічне літо, що на тиждень раніше за середні багаторічні строки. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до +26 °С. Поверхня ґрунту нагрівалася до +19 С°. Мінімальна температура повітря та на поверхні ґрунту в найхолодніші ночі знижувалася до 1 °С морозу. Сума опадів за місяць становила 83,0 мм, що до місячної норми становило 164,5 %. В останнє таким дощовитим вересень був у 2008-му та 2013 роках.
Перша та третя декади жовтня були теплими, друга — виявилася прохолодною. Жовтень характеризувався переважно дефіцитом опадів, дощі випадали на початку місяця та в першій половині другої декади. Середня місячна температура повітря становила +11,0 °С, що на та 1,6 °С вище від місячної норми. 11 жовтня, відбувся перехід середньодобової температури повітря через +10 °С в бік зниження, що в межах і на тиждень пізніше від середніх багаторічних строків. Сума опадів за місяць становила 35,0 мм, відносно норми — 81,3%.
Погодні умови в період проведення досліджень (квітень-жовтень) були переважно сприятливими для гречки, середньодобова температура була в межах норми, а суму опадів фіксували більшою від середньобагаторічних показників, яка становила 113,4% норми. Проте для сої, кукурудзи та соняшнику в період найбільшого водоспоживання (червень-липень) відмічали спекотну та посушливу погоду. Загалом погодні умови періоду вегетації 2022 року були мало сприятливими, що не дозволило реалізувати значно вищу частку потенціалу продуктивності пізніх ярих культур.
______________________
Запаси продуктивної вологи в ґрунті — це кількість вологи понад вологості стійкого в’янення рослин, що використовують сільгоспкультури для нарощування зеленої маси й формування врожаю. Запаси продуктивної вологи є одним з основних чинників родючості
______________________
Закладання моделі сівозміни містило не лише агрохімічні обстеження, а й визначення вологості ґрунту в передпосівний період.
Запаси продуктивної вологи в ґрунті — це кількість вологи понад вологості стійкого в’янення рослин, що використовують сільгоспкультури для нарощування зеленої маси й формування врожаю. Запаси продуктивної вологи є одним з основних чинників родючості. Можливість регулювати режим вологозабезпечення служить основою розроблення раціональної агротехніки. Тому визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті є найпоширенішим ґрунтовим аналізом. Глибина визначення запасів вологи залежить від культур, які будуть посіяні. Контролювати показник вологості можна в поверхневому шарі, на глибині 20 і 100 см, тобто в метровому шарі ґрунту.
Виконавці впровадження відібрали зразки ґрунту й провели аналізи щодо визначення вологості в орному та метровому шарах ґрунту. За даними лабораторно-польових обстежень установлено: в шарі ґрунту 0–20 см запаси продуктивної вологи, за оцінюванням запасів продуктивної вологи, не задовільні й становили 13,5 мм (ділянка поля перед сівбою кукурудзи на зерно) та 19,4 мм (ділянка поля перед сівбою соняшнику (Додаток 1). У шарі ґрунту 0–100 см запаси продуктивної вологи були задовільними. На ділянці поля перед сівбою кукурудзи на зерно вони становили 135 мм, а на ділянці, що визначена для сівби соняшнику, — 151,8 мм.
Додаток 1. Запаси ґрунтової вологи, мм (04.05.2022)
Отже, перед сівбою пізніх ярих культур у моделі короткоротаційної сівозміни запаси продуктивної вологи в ґрунтовому горизонті 0–20 см були незадовільними та задовільними — в метровому шарі ґрунту. Дані ґрунтової діагностики вказують про неготовність ґрунту за його вологістю. За вказаними показниками запасів вологи можна дійти такого висновку: сходи й розвиток рослин культур сівозміни будуть у складних умовах у разі відсутності атмосферних опадів, які можуть поповнити запаси ґрунтової вологи.
На полі впровадженої моделі сівозмін проведено визначення показників твердості ґрунту на початкових етапах розвитку різних культур. Установлено, що на посівах соняшнику і гречки утворилася однакова твердість ґрунту в шарі 0–38 см, показники ґрунтових умов були допустимими, і твердість ґрунту була в межах відмітки 100–200, яка еквівалентна 14–21 кг/см² . Під вказаними культурами вимірювальним приладом установлено, що шар ґрунту 38–68 см мав твердість 227–280 (21 кг/см²) і характеризувався несприятливими ґрунтовими умовами. Показники твердості ґрунту в посівах сої та кукурудзи на зерно мали допустимі показники ґрунтових умов у шарі ґрунту 0–46 см (100 –200, або 14–21 кг/см²). На масивах сої та кукурудзи на зерно твердість ґрунту зростала і характеризувалася несприятливими ґрунтовими умовами в шарі ґрунту 46–68 см і становили 227–290 за пенетрометром, що відповідало показнику понад 21 кг/см².
Отже, установлено: під посівами досліджуваних культур сівозміни твердість ґрунту не мала показників сприятливих ґрунтових умов і збільшувалася по профілю ґрунту до несприятливих. На основі проведених досліджень рекомендуємо застосовувати в основний обробіток ґрунту глибоку оранку або навіть чизелювання для руйнування підорної підошви та розпушення орного шару ґрунту. Такий агрозахід забезпечить оптимальну структуру, пористість, щільність й оптимальний повітряний, водний і поживний режими ґрунту. Створяться умови для якісної сівби та покращаться умови для розвитку рослини під час вегетації, що сприятиме зростанню врожаю.
Обстежено посіви кукурудзи та визначено показники врожайності в розрізі 9 гібридів на облікових ділянках стаціонарного науково-технологічного інноваційного полігону на площі 25,0 га (Додаток 2).
Додаток 2. Урожайність гібридів кукурудзи, т/га
Установлено, що середні показники врожайності зерна гібридів кукурудзи (у перерахунку на 14 % вологість) — 4,60 т/га. Контрольним варіантом для кукурудзи був середньоранній гібрид ДК Велес (ФАО 270), урожайність якого становила 4,53 т/га зі збиральною вологістю 23,2 %. Більшу врожайність, порівнюючи до контрольного гібрида, формували: ранній гібрид Рей (прибавка 0,48 т/га, або 10,7 %), середньоранні гібриди Оршанець (ФАО 230) та Грейс (ФАО 280) — прибавка 0,32 т/га (7,0 %) та 0,3 т/га (7,0 %) відповідно. Середньостиглий гібрид Платинум (ФАО 340) також мав більшу врожайність, перевищуючи показник до контролю на 0,40 т/га, або 8,8 %. Майже на рівні гібрида-контролю була врожайність середньораннього гібрида Паблік (ФАО 280) — 4,58 т/га. Інші гібриди, порівнюючи з контролем, мали на 0,28–0,88 т/га нижчу врожайність. Вищий рівень урожаю формував гібрид Грейс (ФАО 280), який становив 5,55 т/га за вологості зерна на період обліків — 21,8%.
Юрій МАЩЕНКО, канд. с.-г. наук, завідувач науково-технологічного відділу
збереження родючості ґрунтів ІСГС НААН, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, канд. тех. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва
Ігор СЕМЕНЯКА, канд. с.-г. наук, директор, завідувач сектору землеробства
ІСГС НААН, доцент, експерт-дорадник з питань рослинництва, менеджменту, агробізнесу
та економічних питань
