Ніша зернових: ячмінь пивоварний та сорго
До так званих нішевих культур з родини зернових найбільш привабливими виглядають сорго та пивоварний ячмінь. Пропонуємо окремо розглянути переваги їх виробництва.
Сорго. Батьківщиною сорго вважається Північно-східна Африка, де вирощуються найбільші обсяги цієї зернової. І хоч внутрішнє споживання цієї культури в Україні - низьке, а все виробництво чітко зосереджується на експорт, головними виробниками зернового сорго є агропідприємства в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Луганській областях, а також АРК.
Я
к свідчать дані Держкомстату, торік було засіяно близько 200 тис. га зерновим сорго, для порівняння: у 2011 році цей показник становив більш ніж 76 тис. га. Такий різкий стрибок зумовлений значною втратою озимих зернових. Переваги у вирощуванні цієї зернової, окрім відмінної посухостійкості, аграрії вбачають також у високій врожайності - не менш як 45 ц/га. Загалом рентабельність виробництва може досягати 65 %.
к свідчать дані Держкомстату, торік було засіяно близько 200 тис. га зерновим сорго, для порівняння: у 2011 році цей показник становив більш ніж 76 тис. га. Такий різкий стрибок зумовлений значною втратою озимих зернових. Переваги у вирощуванні цієї зернової, окрім відмінної посухостійкості, аграрії вбачають також у високій врожайності - не менш як 45 ц/га. Загалом рентабельність виробництва може досягати 65 %.
Так, за повідомленням Анни Бурки, аналітика «АПК-Інформ», середні витрати українських аграріїв на вирощування 1 га сорго станволять 2200-2300 грн. Крім того, ціна на сорго на світових ринках прирівнюється до ціни на кукурудзу: коливання становлять 15-20 дол. США.
Активізацію експорту цієї культури експерти спостерігають у зимо-весняний період - січень-березень. Основними країнами-експортерами цієї зернової протягом останніх 4 років були Ізраїль та Єгипет, куди відправлялось 82% всього експортованого обсягу. Вже на початку цьогорічного експортного сезону одним з головних експортерів стала Італія.
Експерти очікують збільшення посівних площ під сорго та відповідно його валового збору. Чималий потенціал розвитку ринку сорго експерти вбачають і на внутрішньому ринку, зокрема, у кормовій та спиртових сферах. Щодо кормової складової для тваринництва сорго за багатьма показниками не уступає кукурудзі, а завдяки високому вмісту крохмалю сприяє доброму травленню у тварин. Спиртове застосування сорго в Україні на сьогодні перебуває на рівні 2%, хоча експерти прогнозують суттєве збільшення цього показника протягом наступних років і сприятимуть цьому найперше кліматичні умови.
Пивоварний ячмінь - це високотехнологічна культура, яка вимагає чимало витрат та зусиль як на етапі вирощування, так під час зберігання. А при нестійких можливостях збуту ця культура не надто приваблива для вітчизняних сільгоспвиробників. А тому компанії-покупці пивоварного ячменю почасти самостійно забезпечують аграріїв усім необхідним - насінням, ЗЗР тощо. Як відомо, свою програму для агровиробників має ТОВ «МалтюропЮкрейн», українське представництво світового лідера-виробника солоду. Загалом, окрім вищеназваного покупця пивоварного ячменю, на внутрішньому ринку присутні ще дві компанії - ТОВ «Суффлеагро Україна» і ПАТ «Оболонь». Сумарно ці компанії охоплюють більше 90% всього вітчизняного ринку. У цьому сезоні, навіть попри всі песимістичні прогнози, у зонах висівання пивоварного ячменю - Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій та Житомирській областях - було досягнуто урожайності на рівні 35-40 ц/га. Крім того, учасники ринку відзначили покращення якості сировини, у порівнянні з 2011 роком.
Якість сировини - це надто важливий технологічний момент виробництва пивоварного ячменю. Адже упущення на будь-якому етапі може призвести до нівелювання усіх вкладених зусиль. Зі слів Олександра Івашина, адміністратора із закупівель ТОВ «МалтюропЮкрейн», на сьогодні в Україні взагалі відсутнє єдине поняття якості пивоварного ячменю, зокрема, через застарілий ДСТУ, вимоги якого не відповідають сучасним потребам споживачів цієї культури. Адже недостатньо виростити відмінний пивоварний ячмінь, а й зберегти його якість до часу виробництва солоду. Отож, компанії-виробники солоду вимагають, аби вирощене зерно ячменю на солод відповідало приблизно таким критеріям: вміст білка - до 11%, крупність - 70-85% та екстрактивність - 77-79%.
Незважаючи на низку проблем технологічного характеру, аналітики ІА «АПК-Інформ» відзначили збільшення урожайності пивоварного ячменю: за умови зменшення посівних площ у 2011-2012 МР до 188 тис. га проти 256 тис. га у 2010 році (валовий збір становив 565 тис. т) і507 тис. т у 2012 році. А це означає, що аграрії серйозніше підходять до виробництва продукції. Підтверджує це і досвід вирощування пивоварного ячменю у агропідприємстві СТОВ «Перемога», що на Київщині. Як зазначив директор його Микола Малієнко, з його досвіду рентабельність виробництва пивоварного ячменю в Україні може становити 70%. А за умови співпраці агровиробника з компанією-виробником солоду гарантоване зниження витрат на 1 га вирощування пивоварного ячменю становить 200 грн.
Ніша бобових: горох та нут
Вирощування бобових культур - гороху та нуту не так простимульоване потенційними покупцями. Це залишається тільки на власний вибір фермерів. Чому аграрії, як невеликі, так і крупні обирають горох?
«Як відомо, особливістю роботи сільгоспвиробників є те, що всі матеріально-технічні цінності ми закопуємо у землю, - розповів Анатолій Турчинов, головний агроном HarmeliaHoldings. - Як відомо, з тих чинників, які впливають на урожай культури, людина не може контролювати три: тепло, світло та волога. Тому ми зробили комплексний аналіз погодних умов на території Харківщини та встановили, що визначальним чинником при формуванні врожайності є все-таки режим вологозабезпечення. Серед ранніх зернових культур найбільшою урожайністю характеризується озима пшениця. Але велике значення мають і попередники для неї».
Власне, зі слів пана Турчинова, основними попередниками для озимої пшениці є чистий пар (чорний, ранній, кулісний), зайнятий пар (трави, горох) і на останньому місці стоять такі попередники, як соняшник, кукурудза на силос і стернові. Розрахувавши економічну ефективність різних ланок сівозміни: перший варіант - це горох-озима пшениця, другий варіант - пар-озима пшениця, з’ясували, що навіть за невисокої рентабельності виробництва гороху (тільки 12 %) загальна рентабельність сівозміни горох-озима пшениця практично удвічі більша, аніж підпар-озима пшениця.
Світовими лідерами-виробниками гороху є Росія, Канада, Франція та Китай. В Україні цю культуру аж ніяк не можна віднести до надпопулярної серед вітчизняних аграріїв. Посіви гороху зосереджуються у південних та східних областях, а їх площа варіює від 100 до 400 га. Загальна рентабельність вирощування цієї культури сягає 10-20%. Хоча окремі агропідприємства визначають цей показник на рівні 60%. Таке різке коливання рентабельності зумовлене, на думку Ольги Прядко, найперше ціною реалізації. Разом з тим, усі прогнози вирощування гороху на наступний сезон песимістичні та зводяться до зменшення посівних площ під ним.
Нут сьогодні як для вітчизняних, так і для світових виробників набуває все більшої актуальності. Хоча за популярністю ця дієтична бобова однозначно поступається гороху, а відтак, за вирощування нуту беруться не всі. Традиційно нут сіють у південних регіонах нашої країни, хоча вітчизняні агровиробники робили спроби вирощувати його і в центральних та східних областях. На жаль, обсяги виробництва цієї культури надто незначні, а тому немає конкретної статистики як щодо посівних площ, так і врожайності. І вкотре, аналізуючи нішевий ринок, доводиться посилатись на припущення аналітиків та учасників ринку. Як повідомила Ольга Прядко, керівник відділу зернових ринків ІА «АПК-Інформ», в середньому аграрії під нут відводять по 300-400 га. Є навіть такі, що засівають і 1000 га, а інші задовольняються і 50 га. Зрозуміти останніх можна, оскільки відсутня динаміка зростання урожайності протягом останніх 5 років.
Зі слів Антоніни Скляренко, директора ТОВ «Авас-Трейд», така ситуація зумовлена найперше значними втратами врожаю. Серед основних причин агровиробники виділяють відсутність діючих гербіцидів для посівів нуту та відповідної техніки для збирання цієї низькорослої культури.
Та є і в нуту свої «плюси». По-перше, нут - це посухостійка культура, що може вирішити питання зміни клімату. По-друге, нут є добрим попередником та запобігає ерозії грунтів. По-третє, ціна на нут є завжди привабливою для агровиробників. Так, рентабельність виробництва цієї культури, за різними оцінками агровиробників, варіює у межах 20-80 %. Таке різке коливання учасники ринку пояснюють застосуванням різних агротехнологій, а також тим, як «вчасно» аграрій продасть або вгадає ціну.
Головним споживачем українського нуту протягом 2011-2012 МР була Туреччина, однак, за свідченням ринку, вже протягом першої половини 2012-2013 МР її місце зайняла Індія.
Нішеві культури часто дають аграріям своєрідні бонуси - як технологічні (наприклад, збереження азоту в грунті), так і фінансові. Хоча на сьогодні Україна не є світовим лідером з виробництва жодної нішевої культури, маючи всі можливості та потенціал для цього.
Коментарі
Олександр ТУРЧИНОВ, головний агроном HarmeliaHoldings
- Маємо в обробітку 70 тис. га, горох сіємо на площах 6-7 тис. га. І для нас він не є нішевою культурою.
Що нам дає вирощування гороху: по-перше, це важливий попередник під нашу основну зернову культуру - озиму пшеницю. Горох сприяє також підвищенню азоту в грунті: хоч він його і не накопичує, але й немає негативного балансу, за рахунок симетричної азот-фіксації. Горох дозволяє зменшити витрати гумусу. Так, наприклад, під час використання чистого підпару має бути велика кількість механічних обробок, що призводить до втрати гумусу. Ще одна перевага гороху як попередника - попередження ерозії грунту.
Середня урожайність у нас протягом останніх років становить 25 ц/га, максимальна навіть у засушливих умовах - 32 ц/га.
Чи може бути поступово замінений горох нутом у сівозміні (чому ми прийшли до нуту?)? Горох нас влаштовував за всіма параметрами, єдина складність - збирання. Адже, як відомо, збір гороху накладається одночасно зі збиранням озимої пшениці, а тому велике навантаження на комбайни. А збирання нуту відбувається після озимої пшениці, у цьому його перевага для нас. Урожайність нуту у 2012 році в кінцевому заліку становила 17 ц/га.
Родіон ХИРЛЮК, директор ФГ «Хирлюк і К»
- Протягом останніх 4 років погодні умови несприятливі для вирощування кукурудзи, пшениці чи соняшнику. У своєму господарстві з нішевих культур ми вирощуємо горох, нут, гречку, просо та сорго. Однак найкращі результати забезпечило сорго. Загальна площа посівів у нашому господарстві становить 3000 га, з яких на 200 га ми вирощуємо сорго.
Нам потрібен був стабільний гарантований фураж, оскільки ми займаємось також тваринництвом. Це основна причина, чому ми почали вирощувати сорго. Наш досвід свідчить, що сорго - це культура високого землеробства.
