Знайти правильне рішення аграріям, готовим вчитися та застосовувати знання на практиці, допоможе наша стаття.
Чому саме рослинні рештки забезпечать покращення родючості та захистять посіви від посухи, інших несприятливих умов? Стерня зернових на 1 га – це до 30-40 кг азоту та 2500-2900 кг вуглецю. За вмістом органічної речовини і впливом на відтворення гумусу 1 т соломи прирівнюється до 3-4 т підстілкового гною. За елементарним складом солома зернових вміщує: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші. Хіба це не підтвердження цінності решток зернових? Ми отримуємо добрива прямо, не витрачаючи пального, трудових зусиль на його придбання та доставку.
Наче все просто – лишив стерню і очікуй урожаю!? І так, і ні! Рослини самостійно не можуть живитися соломою, так само, як і іншою органікою, наприклад гноєм. Вони можуть пропускати через мембрани клітин свого коріння тільки розчинні у воді низькомолекулярні сполуки. А солома – це 40% целюлози, 30% геміцелюлози, 25% лігніну, решта – білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти. Усе це «по зубах» тільки мікроорганізмам.
Краще і швидше іде розкладання соломи селекційними штамами продуцентів ксиланаз та целюлаз. Їх відбір відбувається за ознакою кращого розкладання целюлози (у лабораторних умовах – це тест на обростання фільтрувального паперу) (рис 1).
Прикладом препарату, створеного на основі суперпродуцентів, є Біодеструктор стерні, розроблений ПП «БТУ» ЦЕНТР.
Розкладання решток – не єдине призначення Біодеструктора. Його використання запобігає утворенню токсичних продуктів при некерованому природному процесі розкладання рослинної органіки. Це може відбуватись при їх гнитті. Детальними дослідженнями встановлено, що схожість насіння та розвиток культур пригнічують низькомолекулярні жирні кислоти (оцтова, пропіонова, масляна) (рис. 2).
Для чого ще потрібен Біодеструктор? З його допомогою можна контролювати збудників хвороб, шкідників, утримувати вологу в грунті. За рахунок чого? Роздивимось цей процес детальніше: залишаємо солому (по мінімуму – це 3-5 т/га), заселяємо її активними селекційними мікроорганізмами, які захвачують територію і не залишають жодної можливості розмножуватись патогенам, бо самі «їдять» ці рештки, продукують ферменти, які перетворюють складні вуглецеві сполуки соломи у гумус та доступні для рослин мінеральні речовини, продукують антибіотики, які також пригнічують розвиток патогенів.
Солома тим часом розрихлює землю, утримує вологу (3 т/га соломи знижує випарювання вологи на 20-22 мм). Вона також слугує захистом і їжею для хробаків, корисних мікробів. Останні, у свою чергу, харчуються, розмножуються до десятків мільярдів клітин на 1 г грунту, накопичують аж 5 т органічної речовини. Це вже буде їжа для наступних мікробів, які знову годуватимуть та захищатимуть рослини. За своє коротке життя вони забезпечуватимуть рослини ще й гормонами та вітамінами для гармонійного розвитку.
Процесом деструкції решток необхідно керувати. При їх розкладанні може витрачатися азот грунту, тому при обробці стерні Біодеструктором обов’язково необхідно додавати до його розчину азотвмісні компоненти. Це може бути сечовина, селітра або КАС.
Ви спитаєте: «А далі Біодеструктор не потрібен, мікроби розмножилися, активно працюють?» Так, але не зовсім. Вони гинуть від посухи, морозів. Ми знищуємо їх хімічними пестицидами та міндобривами, заносимо разом із технікою та насінням збудників хвороб, шкідники також збільшують захворюваність культур. Ми змінюємо культуру, а для кожної необхідна своя мікрофлора. Тож обробка Біодеструктором буде попереджати ці негативні явища, збільшувати гарантію успіху в отриманні кращого врожаю.
Використання Біодеструктора стерні дозволяє зменшити ризик захворювання культур, підвищити ефективність використання вологи рослинами, економити на паливі, добривах, підвищити родючість грунту та одночасно забезпечити економічно стабільний рівень виробництва.
Але знати – мало, необхідно вміти користуватися цими знаннями!
