А все тому, що очікуваний рівень рентабельності може в кілька разів перевершити ймовірні ризики.
Ріпак - цінна продовольча культура, яка щороку стає дедалі популярнішою. Насіння озимого ріпаку містить 45–50% олії, 24–31% білка, 6–12% клітковини. До складу ріпакової олії входить чимало гліцеринових кислот. За даними FAO, щорічне виробництво ріпакової олії на продовольчі цілі становить 15–16 млн т. Кон’юнктура світового ринку та дедалі більший попит на рослинну олію спонукають розширювати площі під цією культурою. Ґрунтово-кліматичні умови України дозволяють вирощувати ріпак майже в усіх регіонах країни. Ріпак посідає третє місце серед олійних культур, і його посівні площі постійно зростають.
Є дві форми ріпаку - яра, так звана кольза, та озима, яка переважає. В Україні площі посівів озимого ріпаку 2011–2012 маркетингового року становили більше 1 млн га. Під ярим ріпаком, за приблизними підрахунками, зайнято близько 110 тис. га. Як бачимо, площі під озимим ріпаком більші майже увосьмеро. Є кілька причин такого розподілу у структурі посівів: по-перше, урожайність озимого ріпаку набагато вища, по-друге, збільшується ресурс часу на весняну посівну кампанію. Проте за урожайністю (1,5–1,7 т/га) Україна суттєво поступається країнам Європи, де середня врожайність - 2,5–2,7 т/га.
У чому ж причина такої разючої різниці? Насамперед це оптимальна агротехнологія, правильний підбір сорту чи гібриду, який підходить для певного регіону, але найважливіший чинник - збалансована система захисту.
Один з елементів цієї системи - використання ретардантів.
Ретарданти - синтетичні регулятори росту й розвитку інгібіторного типу з антигібереліновим механізмом дії, здатні уповільнювати ріст рослин, не викликаючи при цьому, як правило, аномальних відхилень. Ці речовини можуть укорочувати і потовщувати стебло, зменшуючи схильність до вилягання, посилювати ріст кореневої системи без втрат для генеративних органів, підвищувати продуктивність рослин і їхню опірність несприятливим чинникам середовища.
У колишньому СРСР розробки з синтезу і технології використання ретардантів почалися 1962 року з виробництва хлорхолінхлориду (ССС) під комерційною назвою ТУР. Препарат широко застосовували на практиці.
Сетар® 375 SC к.с.- фунгіцид-ретардант, системно-контактний препарат широкого спектра фунгіцидної дії для застосування на ріпаку, який забезпечує його одночасне цвітіння.
Механізм дії
Паклобутразол - регулятор росту рослин з класу триазолів. У рослині переміщується по ксилемі і флоемі. Дифеноконазол - фунгіцид широкого спектра дії, у рослині переміщується трансламінарно, повільно пересувається по ксилемі. Ефективний проти фомозу, борошнистої роси, альтернаріозу, пероноспорозу.
Фітотоксичність
Може використовуватися в інтегрованих системах захисту. При дотриманні рекомендацій культура добре переносить препарат.
Сумісність з іншими препаратами
Сумісний з більшістю фунгіцидів, інсектицидів, акарицидів, а також з добривами. У разі сумнівів слід перевіряти на фізичну сумісність. При використанні в сумішах першим у бак обприскувача додається Сетар.
Переваги Сетару над іншими подібними препаратами:
- Комплексне рішення - потужний ретардант і фунгіцид одночасно.
- Високоефективний фунгіцидний захист проти головних хвороб ріпаку.
-
За
безпечує кращу перезимівлю озимого ріпаку. - Синхронізує цвітіння і дозрівання.
