У шарі ґрунту товщиною 5 см і площею 1 м2 знаходиться від 1100 до 2300 насінин різних видів бур'янів, тому агротехнічні заходи не завжди забезпечують чистоту посівів.
В. О. МАКСИМОВИЧ, менеджер з маркетингу розвитку ЗЗР напряму сої, цукрових буряків та олійних культур
Рослини цукрових буряків є малоконкурентними щодо бур’янів, особливо на початкових фазах росту. За перші 90 днів з часу появи сходів у посівах просапних культур комплекс бур’янів може поглинати з ґрунту найдоступніші форми азоту близько 160-200 кг/га, фосфору — 65-90 кг/га, калію — 170-250 кг/га.
Забур’янення посівів сільськогосподарських культур, зокрема цукрових буряків, навіть в одній ґрунтово-кліматичній зоні, має свою специфіку. Ці особливості пов’язані насамперед з особливими умовами, що створюються в посівах різних культур, початком і тривалістю їх вегетації, структурою потенційного засмічення ґрунту, насінням бур’янів та органами вегетативного розмноження. Істотне значення для проростання насіння бур’янів, особливо однорічних видів, має також температурний режим ґрунту, величина добових змін температури, рівень кислотності ґрунтового розчину та ін. Насіння бур’янів, що лежить на глибині орного шару ґрунту, починає проростати лише тоді, коли буде переміщено у верхній його шар. Звичайно, на процес проростання насіння багатьох видів бур’янів впливає світло, але у більшості видів реакція насіння на світло у цей період досить індиферентна.
Бур’яни в посівах цукрових буряків є найбільш шкідливими організмами у зв’язку з їх високою конкурентоспроможністю у боротьбі за поживні речовини, воду і світло. За відсутності належних заходів проти них можуть бути зведені нанівець зусилля буряківників щодо отримання певного врожаю. Слід пам’ятати про надзвичайно великі запаси насіння бур’янів в орному шарі, що сягають кількох мільярдів штук на гектар. Окрім того, бур’яни здатні проростати за різних температурних умов з різної глибини, впродовж усього вегетаційного періоду, що значно ускладнює їх контроль. На забур’янених посівах цукрових буряків впродовж вегетації урожайність знижується на 48% порівняно з чистими. Завдаючи прямої шкоди посівам, бур’яни протягом вегетації є ще й джерелом інфекції вірусних хвороб (жовтяниці, мозаїки) та кормовою базою у ланці трофічних зв’язків ряду шкідників. Отже, для отримання високих та стабільних урожаїв коренеплодів і насіння цукрових буряків захист від бур’янів є надзвичайно важливим елементом технології вирощування культури і має проводитися не лише в посівах цієї культури, а й на всіх полях бурякової сівозміни.
За перших 80 днів від часу появи сходів у посівах просапних (найбільш незахищених й чутливих до негативного впливу присутності бур’янів) культур комплекс бур’янів у зоні нестійкого зволоження за відсутності необхідного рівня захисту посівів здатний поглинати з ґрунту легкодоступні форми мінерального живлення: азоту — 160-200 кг/га; фосфору — 55-90 кг/га; калію — 170-250 кг/га. За відсутності заходів захисту від бур’янів вони здатні до зазначеного терміну (30-50 днів) не лише обігнати культурні рослини за висотою та затінити їх, а й незворотньо знизити продуктивність посівів. Величина зниження істотно залежить від періоду спільної вегетації бур’янів та цукрових буряків на посівах, видового складу бур’янів і величини накопиченої ними надземної маси. Особливо високим рівнем шкодочинності характерні багаторічні види бур’янів (осоти — жовтий та рожевий, берізка польова) і однорічні дводольні бур’яни (види лободи, лутиги, щириць, гірчаків, жабріїв) та багато ін.
На рівень забур’яненості посівів впливає багато факторів: величина потенційної засміченості полів, чергування культур у сівозміні, способи і якість обробітку ґрунту під попередники і посіви цукрових буряків, структура видів самих бур’янів.
Для забезпечення чистоти посівів від бур’янів слід використовувати систему агротехнічних і хімічних прийомів захисту протягом ротації сівозміни. У цій статті ми розглянемо технологію захисту цукрових буряків від бур’янів за допомогою препаратів компанії «Сингента».
Знищення бур’янів у посівах цукрових буряків повинно відбуватися з самих перших днів вегетації і майже до змикання рядків. Чому так? Перш за все тому, що цукрові буряки, на відміну від інших польових культур, мають так званий гербокритичний період, тобто час, протягом якого культура потерпає від конкуренції з боку бур’янів. Цей період триває від перших двох днів до чотирьох тижнів вегетації. При цьому особливо важливо захистити буряки від сходів до утворення 4 справжніх листків. Саме в цей період вегетації культура генетично закладає свою майбутню врожайність, і якщо в таку пору їй заважають бур’яни на полі, вона значно знижує потенційний урожай, причому ця її властивість має незворотній характер. У подальшому для збереження генетичного потенціалу аж до змикання рядків необхідно знищувати всю небажану рослинність і, крім того, використовувати й засоби захисту проти шкідників та хвороб.
На сьогодні існують декілька варіантів гербіцидного захисту цукрових буряків. Вони поділяються на: ґрунтовий, післясходовий та комбінований. Кожен варіант має свої особливості та свою характерну низку визначених гербіцидів. Для чого необхідний ґрунтовий захист? Перш за все це пов’язано з біологією культури та її гербокритичним періодом, про який йшлося вище. Ми повинні дати старт культурі на полі без бур’янів, а зробити це можна тільки за умови використання ґрунтових гербіцидів. Крім того, застосування останніх необхідно з огляду на чисто технологічний аспект захисту. Коли в кінці квітня часто починають йти затяжні дощі, особливо в зонах достатнього зволоження, техніка (обприскувачі) не може вийти в поле й обробити вчасно посіви цукрових буряків (рис. 1).
Що означає вчасно? Всім буряководам відомо, що гербіциди на основі трьох відомих діючих речовин: фенмедифаму, десмедифаму та етофумезату, — куди відноситься і Бета Профі, к.е. від компанії «Сингента», мають чітко визначену стадію внесення (сім’ядолі — 1(2) пара справжніх листків у бур’янів). Якщо через, наприклад, затяжні дощі ми пропускаємо цю важливу стадію обробки післясходовими гербіцидами, то надалі багато господарств змушені будуть тільки збільшувати норми використання післясходових препаратів, а це, у свою чергу, практично не посилює їх ефективність, а, навпаки, спричинює фітотоксичність культурних рослин. Таким чином, це ще одна причина на користь активного використання ґрунтових гербіцидів, які протягом тривалого часу (до місяця) здатні стримувати появу бур’янів на полі.
Дуал Голд 960 ЕС, к.е. (S-метолахлор, 960 г/л) є справжнім універсальним солдатом на варті посівів, особливо цукрових буряків. Характерною ознакою цього гербіциду перш за все є те, що він з усієї великої групи хлорацетомідів є найменш фітотоксичним для культури. Фітотоксичність представників групи хлорацетомідів проявляється у затримці сходів цукрових буряків і після внесення деяких з них сягає до 3 тижнів. А це призводить до прямих втрат врожаю. Крім того, необхідно також відмітити, що використання господарствами багато чисельних генериків з діючою речовиною метолахлор провокує появу катастрофічних наслідків для культури через значну фітотоксичність цих препаратів на рослини цукрового буряку. Спробуємо розібратися, чому так відбувається. Для цього необхідно трошки зазирнути в історію створення препарату Дуал Голд®.
У 1972 році компанія «СібаГейги» вперше синтезувала молекулу метолахлору. Протягом 20 років вона використовувалася у світі на більш ніж 20 культурах. Однак після 10 років застосування фермери помітили, що сам по собі метолахлор справляв фітотоксичність на сходи деяких культур, особливо цукрових буряків. В кінці 1980-х років вчені почали більш глибоко вивчати молекулу метолахлору та виявили наявність двох ізомерів — S та R. Було встановлено, що S-ізомер набагато гербіцидно активніший (приблизно у 15 разів), ніж R-ізомер, який, крім того, виявився баластом і проявляв фітотоксичність на культури. У 2000-му вчені компанії «Сингента» «відчистили» молекулу метолахлору від R-ізомеру, й отриманий таким чином препарат був названий Дуал Голд® 960 ЕС з діючою речовиною S-метолахлор. Отже, багаточисельні генерики метолахлору, які зараз існують, у нормі 1,6 л/га практично є малоефективними, а при збільшенні норми до понад 2 літрів є фітотоксичними для рослин, особливо цукрових буряків, через значну кількість R-ізомерів у складі молекули метолахлору. Таким чином, потрібно використовувати тільки оригінальні препарати з високим контролем якості. Крім того, варто нагадати основні постулати внесення ґрунтових гербіцидів:
- поверхня ґрунту повинна бути добре вирівняною, не містити великих грудок, на яких осідає значна частина препарату;
- на ґрунтах з великим вмістом гумусу потрібно вносити максимальну норму гербіциду, тому що органіка хімічно зв’язує гербіциди і вони частково втрачають свої властивості. Препарат Дуал Голд® рекомендується застосовувати у нормі 1,6 л/га майже на всіх ґрунтах, оскільки зараз ми маємо набагато менше гумусу на полях, ніж це було, наприклад, у радянські часи. І тільки на легких піщаних ґрунтах норму цього препарату можна знизити до 1,3 л/га;
- якщо прогнозуються посушливі умови після внесення ґрунтових гербіцидів, то для збереження та підвищення їх ефективності ці продукти необхідно заробити в ґрунт. Для гербіциду Дуал Голд® рекомендується заробка в більшості випадків перед передпосівною культивацією на глибину до 5 см. Також варто зазначити, що заробка в ґрунт рекомендується не тільки якщо мало вологи, але й коли дують сильні вітри, які можуть знести верхній шар ґрунту разом із препаратом у бік поля, а це 100% втрати його ефективності.
Гербіцид Дуал Голд® в основному контролює однорічні злакові бур’яни: мишій (види), куряче просо, лисохвіст польовий, пальчатку (види), елевзину індійську, просо селянське. Він має досить непоганий ґрунтовий контроль сходів цілого ряду однорічних дводольних бур’янів: грицики звичайні, лобода біла, ромашка (види), щириця (види), гірчак (види). Для розширення спектра та підсилення дії проти дводольних видів бур’янів гербіцид рекомендується вносити в сумішах (рис. 2).
Багато буряководів на сьогодні розуміють, що використання тільки післясходового варіанту гербіцидного захисту недостатньо для отримання високих врожаїв цукрових буряків. Таким чином, більшість господарств наразі використовують так званий комбінований варіант захисту солодких коренів, тобто до- та післясходове застосування гербіцидів.
Серед посходових (післясходових) гербіцидів компанії «Сингента» можна виділити: Бета Профі, к.е. — базовий посходовий протидводольний гербіцид; Лонтрел 300 SL, в. р. та Лонтрел Гранд 75 WG, в. г. — для боротьби проти осотів; Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. — грамініцид для боротьби зі злаковими бур’янами в посівах цукрових буряків. Гербіцид Бета Профі, к.е. (фенмедифам, 91 г/л; десмедифам, 71 г/л; етофумезат, 112 г/л), як уже зазначалося, є базовим післясходовим гербіцидом компанії «Сингента» для захисту посівів цукрових буряків від однорічних широколистих та деяких злакових бур’янів.
Якщо на полі сходять осоти, особливо жовтий та рожевий, проти таких бур’янів компанія «Сингента» може запропонувати використання Лонтрел 300 SL, в.р. та Лонтрел Гранд 75 WG, в.г.
Уже декілька років поспіль ми чуємо питання: а в чому ж різниця між препаратами Лонтрел® 300 та Лонтрел® Гранд? Особливої різниці між ними немає. Коли у 2004 році компанія «ДоуАгроСайєнсіс» зареєструвала Лонтрел® Гранд, була спроба замінити цим продуктом добре знаний до того Лонтрел® 300. Але з огляду на величезний попит на Лонтрел® 300 у багатьох сільгоспвиробників було прийнято рішення про те, що обидва продукти залишаються на ринку. Така тенденція зберігається і сьогодні. Ці два препарати відрізняються лише вмістом діючої речовини та формуляцією. Препарати Лонтрел® 300 та Лонтрел® Грандє зареєстрованими на багатьох культурах, зокрема кукурудзі, ріпаку, капусті, гірчиці, зернових, лаванді та цибулі. Але найбільш виправданим наразі й економічно вигідним є використання цих гербіцидів саме на цукрових буряках.
Коли в посівах цукрових буряків з‘являються осоти, особливо жовтий (Sonchusarvensis) та рожевий (Cirsiumarvense), ніякі інші діючі речовини, які використовуються для післясходової гербіцидної обробки цукрових буряків, не спроможні ефективно контролювати ці бур‘яни. Навіть суміш препаратів на основі фенмедифаму та десмедифаму з хлоридазоном, метамітроном чи трифлусульфуроном може лише частково обпалити краї листків осотів, особливо рожевого. Крім того, слід пам‘ятати, що найбільш вразлива стадія осотів — це розетка, доростаючи до якої осот стає слабкочутливим до дії вищезгаданих діючих речовин. Таким чином, єдиним виходом лишається тільки застосування Лонтрел® 300 або Лонтрел® Гранд.
Як уже зазначалося, стадія осоту розетка є найбільш вразливою до дії клопіраліду, тому не слід використовувати Лонтрел® 300 чи Лонтрел® Гранд при перших гербіцид них післясходових обробках. Необхідно дочекатися, коли більшість осотів на полях цукрових буряків зійдуть і будуть мати хоча б 4 листки, а тоді починати ними працювати. Зазвичай технологічно цей час збігається із другою або третьою післясходовими обробками цукрових буряків.
Лонтрел® 300 та Лонтрел® Гранд чудово змішуються із післясходовими препаратами на основі фенмедифаму, десмедифаму, хлоридазону, метамітрону, а також з усіма наявними грамініцидами, які використовуються на цукрових буряках, а ще у сумішах з фунгіцидами, інсектицидами та азотними добривами. Часто виникають питання щодо можливості змішування гербіцидів Лонтрел® 300 та Лонтрел® Гранд з препаратами на основі трифлусульфурон-метилу. Начебто останній швидко діє та знищує ферментну систему рослини осоту, й клопіралід далі вже не має змоги проникнути в їх кореневу систему. Особисто я за свою більш ніж десятирічну практику роботи в сільськогосподарській сфері такого не зустрічав. Більшість відомих господарств застосовують такі суміші, й проблем з осотами не виникає.
До речі, ми згадали контроль кореневої системи осотів препаратами Лонтрел® 300 та Лонтрел® Гранд. Клопіралід, так само як і амінопіралід, що застосовується на зернових культурах та кукурудзі, має змогу не тільки і не стільки контролювати вегетуючу (зелену) частину осотів, але й здатний проникати глибоко у кореневу систему осотів. Тобто Лонтрели мають викорінюючу дію проти осотів, і завдяки цьому активно використовуються на інших культурах, в тому числі й цукрових буряків. Але вони проникають у кореневу систему бур’янів повільно, тому загибель злісних рослин відбувається через 3-4 тижні після внесення (рис. 3).
Отже, на сьогодні компанія «Сингента» пропонує виробникам цілий комплекс гербіцидів, на основі яких можна побудувати ефективну систему захисту, залежно від умов кожного окремого поля.
