Нещодавно компанія ADAMA організувала науково-практичну конференцію «Зупинимо амброзію разом». Під час заходу сільгоспвиробники, трейдери, переробники та науковці обговорювали проблему все більшого поширення амброзії в Україні, шукали шляхи виходу з цієї ситуації, а також оцінили рішучу відповідь компанії ADAMA засиллю цього шкодочинного бур‘яну.
Дмитро СІРИЙ, спеціально для "АС"
Полинолиста шкода
Амброзія полинолиста (лат. Ambrósia artemisiifólia). При згадуванні цієї рослини кожен третій український аграрій нахмурить брови. І зрозуміло чому: ця рослина є не просто бур’яном, а бур’яном успішним, який швидко поширюється та адаптується до умов навколишнього середовища. При цьому шкоду, яку він приносить, складно недооцінити: від повного знищення врожаю до таких хвороб, як астма та кон’юнктивіт у людей. Боротьба з ним вимагає знань і розуміння того, що вона не буде простою. Про те, як побороти амброзію в Україні, експерти розповідали під час науково-практичної конференції «Зупинимо амброзію разом».
Про шкоду амброзії полинолистої для людей сказано чимало, а от її загальна шкода для сільського господарства характеризується кількома наступними пунктами.
- Пригнічення культур. Стержньовий корінь амброзії заглиблюється у ґрунт на глибину до 4 м. При цьому вона створює велику наземну масу, яка закриває доступ прямим сонячним променям до всіх рослин, що ростуть поблизу, зокрема сільгоспкультурам. Крім того, бур’ян витісняє злаково-бобові кормові трави та, якщо потрапив до сіна — погіршує його якість;
- Висушування ґрунту. На створення 1 кг власної сухої речовини амброзія витрачає 948 кг води;
- Виснаження ґрунту. Для створення тієї ж кількості сухої речовини бур’ян забирає з ґрунту 15,5 кг азоту та 1,5 кг фосфору, а також інші мікроелементи.
При цьому амброзія невпинно шириться всією Україною, а отже, завдає шкоди все більшій кількості господарств. Під час заходу це підтвердило багато сільгоспвиробників, зокрема, голова дослідницької групи агропромхолдингу «Астарта-Київ» Алішер Нурмухаммедов. «Цього року під соняшник було відведено 20 тис. га, переважно на Полтавщині. Там, особливо на півдні області, амброзія почала представляти велику загрозу: спостерігається сильне зниження урожайності», — розповів пан Алішер.
Шкода від амброзії не оминула й трейдерів. «Проблема амброзії досить актуальна для трейдерів, — зауважила представник компанії Cargill Олена Логозинська. — При експорті деякі країни вимагають повну відсутність насіння амброзії в продукті. Цього складно досягти, бо в багатьох підприємствах доходить до 1 тис. насінин у кілограмі зерна. Очистити дуже складно, бо одне просіювання нічого не дасть, а багатократне — пошкодить зерно та знизить його якість».
Методи боротьби
Основні проблеми, до яких призводить амброзія, зрозумілі, але як можна вирішити їх? Відповідь на це питання довго шукали в Угорщині, де за неповні 60 років (1922-1980) проблема з амброзією набула загальнодержавного характеру. Якщо до цього додати факт, що з 2005 року рівень зараження бур’яном значно виріс, то стає зрозуміло, чому саме в Угорщині розробляються та випробовується безліч різноманітних методів боротьби з амброзією. Деякими з них на семінарі поділився менеджер із розвитку продуктів ADAMA в Угорщині Лукаш Домонкуш.
«Механічний контроль не завжди є найкращим рішенням, — зазначив він, — Бо, наприклад, на зернових культурах бур’ян легше контролюється хімічними препаратами. Це пояснюється тим, що амброзія належить до широколистих, а зернові — до злакових рослин. Найбільш ефективними є гербіциди, що містять гормональні чи гормоноподібні діючі речовини (ДР), та сульфонілсечовини». Крім того, зі слів експерта, з амброзією можна боротися по стерні шляхом застосування гербіцидів суцільної дії та механічного контролю.
З загального класу зернових пан Лукаш виділив кукурудзу, адже для контролю амброзії на посівах цієї культури є більше часу, ніж в інших зернових. Крім того, можна використовувати культивацію в міжряддях кукурудзи. «Найбільш ефективними гербіцидами на кукурудзі є триазини, пігментні інгібітори, сульфонілсечовини, гормональні препарати та особливо мезотріони», — додав експерт.
Набагато складніше боротись з амброзією на соняшнику, адже обидві рослини не тільки є широколистими, а й належать до однієї ботанічної родини. Отже, це та ситуація, коли боротися з бур’яном без фітотоксичної дії на соняшнику, який є дуже чутливим до неї, вкрай складно. «То, може, потрібно дотримуватись сівозміни та проводити культивацію міжрядь»? — спитаєте ви. Звичайно, але це лише частка методу, адже без якісних хімічних препаратів зупинити амброзію є надскладною справою. Це підтвердив і кандидат сільськогосподарських наук Інституту захисту рослин УААН Ігор Сторчоус. «Контролювати амброзію потрібно в комплексі, цебто поєднувати хімічні, агротехнологічні та механічні заходи, — розповів науковець. — Найважливіше — не дати рослині осіменитися: не доводити її до цвітіння. Краще за все починати боротися з нею у найбільш чутливу фазу розвитку — перші етапи росту, до 1-2 листка».
То як же угорці долають амброзію на соняшникових полях? Зі слів Лукаша Домонкуша, в Угорщині використовують гербіциди, що вносяться до посіву або після нього до появи сходів. При цьому в державі є дві групи сортів соняшнику: традиційні та стійкі до дії певних гербіцидів. Перевага останніх полягає у тому, що можна вносити гербіциди на більш пізніх стадіях розвитку. Для традиційної групи сортів соняшнику є лише одна зареєстрована ДР — флуміоксазин. А для стійких гібридів використовують препарати з ДР імазамокс-соло (чистий імазамокс) та трибенурон-метил. «Коли в нас було дозволено — фермери використовували ацетохлори, які є дуже ефективними проти однодольних бур’янів і можуть мати додаткову дію на амброзію», — прокоментував пан Лукаш.
Рішуча відповідь ADAMA
Але однією з найкращих ДР, з його слів, угорці вважають флурохлорідон, який став основою для перевіреного роками у тисячах господарств по всьому світу препарату Рейсер® виробництва компанії ADAMA.
Рейсер® (ДР — флурохлорідон, 250 г/л) є ґрунтовим гербіцидом, який ефективно бореться із широколистими та хрестоцвітими бур’янами, а особливо ефективно з амброзією. При цьому він забезпечує тривалий контроль її поширення. Його можна застосовувати на посівах соняшнику, картоплі, моркви та нуту. «Одна з головних переваг гербіциду Рейсер® полягає в тому, що цей препарат вважається найбезпечнішим гербіцидом для захисту соняшнику в Угорщині», — підкреслив Лукаш Домонкуш.
«Важливо дотримуватись норми внесення, — звертає увагу представник ТОВ «Адама Україна» Анатолій Лахоцький. — Вона, залежно від типу ґрунтів, коливається у межах 2,0-3,0 л: на легких — нижча, а на тяжких — норма внесення максимальна». Вносити Рейсер® можна під передпосівну культивацію, але краще за все він працюватиме при внесенні відразу після посіву. Препарат надходить до рослини через коріння і швидко пересувається до тканин листя чутливих бур’янів. Проростаючи, бур’яни гинуть до їх появи на поверхні або з’являються знебарвлені і швидко помирають. Препарат має подовжену тривалість захисної дії та здатний активізуватись, навіть якщо волога з’явилась через 30 днів після внесення. При цьому, що особливо важливо для аграріїв, пестицид не має післядії на наступні культури у сівозміні.
Крім того, для частини українських аграріїв Рейсер® не є новинкою, а, отже, вони мають досвід його використання та можуть дати реальну оцінку ефективності препарату. «Амброзія для нас — це біда, — розповідає представник компанії «Схід-Агро» Сергій Севастянов. — За останні 30 років ця проблема постала перед нами дуже серйозно, адже бур’ян знижує урожай на 50%, а якщо нічого не робити — повністю знищує його. Останні 4 роки ми відразу після посіву вносимо Рейсер® у баковій суміші, зокрема, з ацетохлорами, в нормі не менш як 2 л/га. Після внесення через мінімальну кількість опадів зароблюємо його пружинною бороною у ґрунт. Результати? Скажу просто: поля ми вже зачистили».
Однак, зрозуміло, що для ефективної роботи препарату необхідно дотримуватись певних правил, які на заході назвав Анатолій Лахоцький. «За використання гербіциду Рейсер® важливо, щоб обприскувач був ретельно вимитий, а ґрунт — якісно підготовлений. Разом з тим, слід уникати перекриття під час обприскування та обов’язково тільки чітко дотримуватись рекомендованих норм препарату. Тоді Рейсер® працюватиме максимально ефективно», — зауважив експерт.
Коментарі
Сергій МУСІЄНКО, агроном ТОВ «Стіл Агро» (Дніпропетровська обл.)
— Ми обробляємо 3000 га. В основному, вирощуємо озимі пшеницю та ячмінь, кукурудзу на зерно, соняшник, іноді озимий ріпак. У нас проблема з амброзією набуває широкого масштабу. Багато років працюємо проти неї ацетохлорами, але зараз вони її вже практично не стримують, тому й приїхали на цю конференцію. З компанією ADAMA співпрацюємо вже 4 роки. За цей час використовували ґрунтові гербіциди Аценіт® та Ацетоган®, а також протруйники та інсектициди. Ми впевнені в ADAMA, бо адекватна ціна їхньої продукції поєднана з високою якістю.
Михайло БУНЬКО, заступник директора з рослинництва ТОВ «Агробуд» (Вінницька обл.)
— В нашому обробітку — 7000 га. Вирощуємо озимі пшеницю та ріпак, а з ярих — пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки, горох тощо. Проблема з амброзією у нас тільки почала назрівати. Вона прийшла з Півдня і вже почала з’являтися попід нашими полями, є у сусідів, на городах населення, узбіччях доріг, окраїнах. Але через певний період і у нас буде, тому що її насіння розноситься і технікою, і посівним матеріалом, і птахами. Зараз боремося з нею механічно, але сьогодні важливо знати наперед, що робити, а не так, щоб коли вже є проблема — починати будь-яким шляхом її викорінювати. Тому я приїхав на цей семінар. Загалом цю проблему державна карантинна служба ще могла зупинити на якийсь час, але вона цього не зробила. З ADAMA працюємо не так давно. Вносили її ґрунтовий гербіцид Каліф® під сою, інсектицидний протруйник Сідопрід® та інші препарати.
Василь ПРИТУЛА, головний агроном СТОВ «Агросвіт» (Київська обл.)
— Рейсер® ми ще не використовували, але почувши сьогодні досвід інших господарств, готові спробувати його на наших полях. Ми обробляємо 5800 га, з них на 550 га вирощуємо соняшник. Крім нього, традиційно вирощуємо озимі пшеницю, ячмінь та ріпак, а також сою, кукурудзу, багаторічні трави. Навколо нас амброзія є на дорогах, залізниці, в лісосмугах… На полях її поки що немає, але дивлячись на карту поширення, думаю, що ця проблема торкнеться і нас. Будемо працювати на випередження.
