Елементи захисту ярих зернових від сажкових захворювань

/ Актуальні статті / Вівторок, 15 березня 2016 10:09
В останні роки на території України спостерігається тенденція до збільшення середньозваженого відсотка ураження зернових колосових культур сажковими хворобами. Основна причина цього — нехтування стандартами захисту зернових, особливо ярих культур.

 

Світлана ЧОНІканд. с.-г. наук, технічний партнер з підтримки 
й розвитку фунгіцидів, протруйників та насіння зернових культур
 
Ні для кого не секрет, що нинішня економічна ситуація сприяє максимальному здешевшанню систем захисту. Це стосується і ярих культур, адже рівень їхньої рентабельності міг би бути кращим. Звичайно, виробник намагається здешевити витрати, щоб збільшити рівень рентабельності. Проте слід розуміти, що економія має бути розумною і не призводити до додаткових втрат.
 
Наразі втрати урожаю від сажкових хвороб на ярих культурах на території України можуть сягати 27-50 %, від твердої — 20-32 %. Нині погодні умови складаються так, що якісний протруйник дозволяє заощадити кошти на насінні і подальшій системі захисту ярих зернових. З якісним протруйником захист ярих зернових можна будувати за принципом «одна насінина — одна рослина»: ми не підживлюємо ґрунт дорогим насінням, а кожна насінина дає рослину, яка робить свій внесок у загальний урожай господарства.
 
Складаючи систему захисту, не треба забувати, що наші діди насамперед дбали про захист пшениці і ячменю від сажкових хвороб. Збитки від летючої сажки — це і очевидні, і приховані втрати. Очевидні втрати пов’язані з повним руйнуванням колоса. Якщо міцелій у фазі трубкування не встигає досягнути зародка, можлива часткова руйнація або ж візуальних симптомів ураження колоса взагалі немає, — це приховані втрати від сажки. Збудник порушує нормальний перебіг біохімічних процесів рослинної клітини, внаслідок чого погано виповнюється зерно, знижується маса тисячі насінин. Крім того, вкорочується колос, знижується озерненість, зменшується загальна і продуктивна костистість рослин. Важливо пам’ятати, що життєвий цикл летючих сажок становить, як правило, два роки, і в рік ураження характерні симптоми не спостерігаються. А за два роки відсоток ураження суттєво зростає, і хвороба розвивається у геометричній прогресії (рис. 1).
 
Рис. 1. Симптоми летючої сажки ячменю
 
 
На момент висіву відрізнити здорове насіння від ураженого неможливо. Уражене насіння зберігає схожість, а отже, й патологічний потенціал протягом щонайменше трьох років. Ступінь кількісного і якісного розвитку інфекції залежить від умов зовнішнього середовища. При цьому умови інфікування ембріона материнської рослини і проростка з ураженого зерна відмінні (табл. 1). Скажімо, оптимальні умови для проростання теліоспор летючої сажки ячменю — це температура повітря +18...20 °С і вологість 80-100 %, але діапазон коливань досить суттєвий. При ураженні проростків оптимальними для розвитку патогена будуть умови, найсприятливіші для розвитку рослини-господаря.
 
Таблиця 1. Температурні режими для розвитку летючої сажки
 
 
Основні елементи захисту зернових колосових культур від сажкових хвороб:
 
  • використання здорового насіннєвого матеріалу з апробованих насіннєвих ділянок;
  • просторова ізоляція насіннєвих і продовольчих ділянок;
  • оптимальні терміни посіву (пізній посів збільшує імовірність ураження);
  • оптимальна глибина заробки насіння (заглиблення збільшує імовірність ураження твердою сажкою);
  • протруєння насіння перед посівом дієвим і якісним препаратом.
 
Компанія «Сингента» пропонує просте вирішення проблеми сажкових хвороб — протруйник Сертікор® 050 FS т. к. с.який містить дві діючі речовини: 30 г/л тебуконазолу і 20 г/л металаксилу-М (мефеноксаму). 
 
Сертікор® забезпечує максимально ефективний захист від сажкових хвороб (твердої, летючої, кам’яної й інших). Завдяки тебуконазолу препарат дозволяє повністю вирішити проблему сажкових хвороб і заощадити кошти господарства за рахунок вартості препарату та збереження урожаю. Норма використання Сертікор® — 0,75-1,0 л/т насіння ячменю і пшениці. Контроль різних кореневих гнилей ярих культур у цьому випадку так само на доброму рівні. До того ж, металаксил-М у складі Сертікор® контролює пітіум і забезпечує непряме покращення ефективності протруйника проти інших кореневих гнилей та пліснявих грибів.
 
Пліснявіння насіння і проростків у ґрунті потужно розвивається в умовах затяжної весни, при надлишку опадів і перезволоженні ґрунту, висіванні насіння у недостатньо прогрітий ґрунт, заглибленні насіння при висіванні, за умов неякісного обробітку ґрунту, недостатньої аерації і низького рівня забезпеченості органічними добривами. Пліснявіння насіння — головна причина зниження польової схожості ярих зернових культур, особливо в зоні ризикованого землеробства. Інфекційний початок збудників пліснявіння міститься у ґрунті або на поверхні насіння.
 
Пліснявіння насіння викликає комплекс збудників, як-от Penicillium, Aspergillus, Mucor, Botrytis, Cladosporium, Cephalosporium, Trichothecium та ін. Як правило, ці збудники є скрізь і завжди, тому фактично викликають інфекцію і визначають швидкість її наростання тільки вологість і температура. Внаслідок пліснявіння насіння послаблюється енергія росту рослин, знижується схожість, зріджуються посіви.
 
Шановні колеги з боротьби за урожай високої якості! З якісним протруйником від швейцарського виробника ви отримуєте європейську якість захисту насіння і сходів за помірною ціною. Гадаю, ми не настільки багаті, щоб «підживлювати» ґрунт насінням. Дотримуймося ж розумного девізу: одна насінина — одна рослина! А це можливо лише за умови використання якісних і безпечних препаратів.
 04 лютого 2026
З огляду на проблеми, пов’язані з інтенсифікацією російських обстрілів української портової, енергетичної та промислової інфраструктури, експортери в першому кварталі можуть не дорахуватися приблизно 1 млрд доларів.
З огляду на проблеми, пов’язані з інтенсифікацією російських обстрілів української портової, енергетичної та промислової інфраструктури, експортери в першому кварталі можуть не дорахуватися приблизно 1 млрд доларів.
04 лютого 2026
 04 лютого 2026
Туреччина у 2025 році стала найбільшим імпортером української сої, закупивши 1,085 млн тонн, що становить 31,8% загального експорту цієї культури.
Туреччина у 2025 році стала найбільшим імпортером української сої, закупивши 1,085 млн тонн, що становить 31,8% загального експорту цієї культури.
04 лютого 2026
 04 лютого 2026
Український агросектор входить у 2026 рік в умовах війни, але з відновленою прибутковістю, новими експортними можливостями та різким зростанням інтересу інвесторів до агробізнесу. Попри мільярдні збитки, саме агро залишається ключовим драйвером економіки, а прибутки провідних компаній уже демонструють відновлення.
Український агросектор входить у 2026 рік в умовах війни, але з відновленою прибутковістю, новими експортними можливостями та різким зростанням інтересу інвесторів до агробізнесу. Попри мільярдні збитки, саме агро залишається ключовим драйвером економіки, а прибутки провідних компаній уже демонструють відновлення.
04 лютого 2026
 04 лютого 2026
Наглядова рада ПрАТ «Птахофабрика "Васильківська"» (Київська область) ухвалила рішення про приватне розміщення акцій, згідно з якими компанія планує залучити додаткові кошти для розвитку виробництва.
Наглядова рада ПрАТ «Птахофабрика "Васильківська"» (Київська область) ухвалила рішення про приватне розміщення акцій, згідно з якими компанія планує залучити додаткові кошти для розвитку виробництва.
04 лютого 2026
 04 лютого 2026
Нове дослідження Університетського коледжу Лондона (UCL), зроблене спільно з Watershed Investigations та The Guardian на основі гравітаційних вимірювань протягом 22 років, свідчить про скорочення запасів прісної води в Європі, зокрема й в Україні.
Нове дослідження Університетського коледжу Лондона (UCL), зроблене спільно з Watershed Investigations та The Guardian на основі гравітаційних вимірювань протягом 22 років, свідчить про скорочення запасів прісної води в Європі, зокрема й в Україні.
04 лютого 2026
 03 лютого 2026
У 2025 році Україна збільшила імпорт овочів борщового набору – моркви, буряку, капусти та цибулі – до $102,4 млн, що на 85% більше, ніж роком раніше.
У 2025 році Україна збільшила імпорт овочів борщового набору – моркви, буряку, капусти та цибулі – до $102,4 млн, що на 85% більше, ніж роком раніше.
03 лютого 2026

Please publish modules in offcanvas position.