Дмитро СІРИЙ, спеціально для "АС"
Ринкові умови та економічна ситуація у державі загалом диктують свої умови, за яких часто відчутний прибуток господарству може принести лише інтенсивне землеробство. Але за все доводиться платити. І за вчорашні великі врожаї сьогодні багатьом підприємствам доводиться розплачуватись зруйнованою структурою ґрунту — спочатку верхній, а за ним і середній, і нижній шари сильно ущільнились, а, крім того, від постійної роботи ґрунтообробної техніки на одну і ту ж глибину утворилася підплужна підошва. Наслідки цього сумні: в такому ґрунті в осінньо-зимовий період волога погано накопичується, а в весняно-літній — не підіймається у верхній горизонт, до кореневої системи рослин, крім того, в ґрунті гірше накопичуються та засвоюються рослинами органічні та мінеральні корисні речовини. Але і це ще не все: розвиваючись у таких умовах, коренева система сільгоспкультур (найкращий приклад соняшник) впирається в ущільнений шар. Вона не може пройти вглиб ґрунту, відповідно, розростається у боки. Результат — за спеки рослині починає бракувати вологи, через що сильно втрачається урожайність, а як дутимуть сильні вітри — то серйозного вилягання не уникнути.
Саме з такою проблемою два роки тому зіштовхнулося СТОВ АФ «Куйбишево» (Оржицький р-н, Полтавська обл.). «На наших полях важкі ґрунти, на яких тривалий час проводився односторонній обробіток ґрунту (багаторічний обробіток на одну й ту саму глибину — ред.), — розповідає головний агроном СТОВ АФ «Куйбишево» Федір Куртєв. — Через це ґрунт на багатьох полях ущільнився, результат цього ми побачили торік на озимій пшениці, коли на значних площах у період цвітіння вона просто згоріла. Тоді середня урожайність була 37 ц/га. Ми вже другий рік по-максимуму боремося з цим». Усунути наслідки цього в АФ «Куйбишево» вирішили завдяки впровадженню системи інтегрованого землеробства, яка дозволяє зняти і попередити ущільнення ґрунту та й загалом поліпшує його структуру. «Вона полягає у тому, що господарство кожні 4-6 років проводить рихлення ґрунту глибокорозпушувачами так, щоб їхні лапи заходили на 5 см глибше горизонту ущільнення, — пояснює незалежний консультант з аграрних питань Case IH в Україні Йоганн Татцбер, який допомагав пристосувати цю технологію до агрокліматичних умов АФ «Куйбишево». — У проміжний час проводиться поверхневий обробіток ґрунту дисковими боронами на глибину 3 см.
«Наше завдання на сьогодні — упродовж певного часу зняти ущільнення з різних горизонтів ґрунту на 100%. Після цього ми робитимемо глибоке рихлення кожні 4-6 років», — зазначає Федір Куртєв. Протягом майже двох років підприємство впроваджувало на своїх полях цю технологію. За цим уважно стежив Йоганн Татцбер. «Для нас було важливо впевнитися у тому, що система інтегрованого землеробства здатна ефективно працювати в українських умовах, — звертає увагу експерт. — При цьому окрему увагу ми приділили дієвості технології та її рентабельності».
Що ж отримала агрофірма від застосування цієї системи? «Після того, як ми почали обробляти ґрунт глибокорозпушувачем Case IH EcoloTiger, урожайність культур зросла в середньому на 10-15%, — підкреслює заступник директора СТОВ АФ «Куйбишево» Віталій Панкевич. — Зокрема, ми порівняли дані з двох полів соняшнику: на одному працював плуг, а на іншому — глибокорозпушувач. Там, де робив EcoloTiger, ми отримали додаткові 4 ц/га врожайності». Поліпшення структури ґрунту збільшило прибутки господарства, але як щодо витрат? «Для порівняння: при оранці середня витрата пального досягала 25,4 л/га, а заробітна плата — 36,42 грн/га. При цьому за 7-годинну зміну оброблялося 10 га, — звертає увагу Віталій Панкевич. — За глибокого розпушення середня витрата палива становила 19,2 л/га, заробітна плата — 13,49 грн/га, водночас, за робочу зміну було оброблено 28 га. Тож від плугів ми відходимо повністю».
Техніка для інтегрованого
землеробства
Для впровадження цієї технології та підтримки доброї структури ґрунту компанія Case IH пропонує сільгоспвиробникам кілька цікавих моделей ґрунтообробної техніки.
Для якісного розпушення ґрунту Case IH пропонує нове покоління глибокорозпушувачів — EcoloTiger 870 з робочою шириною від 4,27 до 7,92 м. Однією з головних особливостей цієї машини є здатність ефективно працювати на глибину до 45 см при великій кількості рослинних залишок. Одним із чинників, завдяки якому це стало можливим, — кліренс рами 910 мм та велика відстань між стійками і шасі. Перша лінія робочих органів — дискова борона Х-подібною рамою, до якої за допомогою С-подібних стійок індивідуально на відстані 380 мм один від одного кріпляться два ряди чавунних дисків EarthMetal™ діаметром 610 мм. За потреби в особливо ретельному перемішуванні пожнивних залишків встановлюються батареї дисків діаметром 660 мм і відстанню 305 мм один від одного. Диски мають агресивну форму, завдяки чому відбувається якісне подрібнення та перемішування рослинних залишків із ґрунтом. Друга лінія робочих органів представлена стійками (від 7 до 13 шт., залежно від обраного агрегату) із захисним механізмом автоматичного відводу, на яких закріплені лапи Tiger®. При цьому ущільнений шар вони не просто зривають, а ще й зміщують його в бік, що підвищує ефективність операції. Після лап до робити стають дискові вирівнювачі: за кожною стійкою на спільному кріпленні під кутом один напроти одного встановлено два диски. Це дало змогу конструкторам зменшити довжину машини, а, отже, підвищити якість її роботи на нерівних полях. Завершує обробіток Г-подібний каток, який подрібнює грудку. Він може працювати із заданим тиском, у плаваючому режимі чи, за відсутності потреби, в зафіксованому піднятому положенні.
Для обробітку в проміжку між глибоким розпушенням ґрунту Case IH пропонує дискову борону True Tandem 335 Turbo з шириною захвату від 7,6 до 14,3 м. Головна особливість машини — міцна та важка рама Х-подібної форми, завдяки чому тягове зусилля рівномірно розподіляється всією шириною захвату знаряддя. Більше того, така конструкція дозволяє дискам задньої батареї проходити між зрізів дисків фронтальної, а за потреби батареї з робочими органами можна зміщувати. До рами за допомогою С-подібних пружинних стійок, які завдяки своїй формі сприяють вільному проходженню великої кількості пожнивних решток, попереджають ушкодження робочих органів і пом’якшують роботу борони закріплені диски EarthMetal™ діаметром 610 мм. Завдяки увігнутій формі, куту атаки 18° та навантаженню 86-95 кг на кожен диск робочі органи легко подрібнюють пожнивні рештки та перемішують їх із ґрунтом. Важливо зазначити, що вони виготовлені зі зносостійкої сталі та загартовані термообробкою, а, відтак, мають великий ресурс. Завершувати роботу залежно від потреб може каток або пружинна борінка.
«True Tandem — цією машиною ми зараз підготовлюємо поле, на якому було зібрано соняшник, до посіву озимої пшениці, — відзначає Віталій Панкевич. — Коли ця машина тільки-но з'явилася у нас, я не вірив, що вона зробить роботу, але зараз переконався у протилежному. Агрегат дуже хороший: нічого не потрібно мульчувати: один прохід — і все готово. Він у нас уже зробив понад 23 тис. га».
Впроваджена цією технікою система інтегрованого землеробства дасть добрий результат, який, тим не менш, можна примножити, застосовуючи інші розробки Case IH. Так, наприклад, зменшити шкоду ґрунтів від збирачів можна завдяки встановленню на зернозбиральні комбайни Case IH Axial-Flow® 240-ої серії переднього гусеничного привода. Гусениці завширшки 610 мм, крім того, що дозволяють мінімізувати руйнування структури ґрунту, ще й посилюють зчеплення із поверхнею та поліпшують керованість машини. Разом із тим, підтримати ґрунти в гарному стані допоможе і низка тракторів Case IH: цьогорічна новинка напівгусеничний Magnum Rowtrac 380 CVT (докладніше про нього в АС № 13 (332)) та чотиригусеничний Quadtrac (докладніше в АС № 8 (327)).
Досліди Йохана Тацбера
В АФ «Куйбишево» ефективність системи інтегрованого землеробства окремо випробовувалася на трьох полях, де за цією технологією вирощувалася озима пшениця, соя та кукурудза. Технологію вирощування цих культур (яка описана в АС № 9 (328) та №13 (332)) запропонував Йоганн Татцбер. Власне, це була низка досліджень, направлених на пошуки оптимальних норм застосування хімічних препаратів і добрив. Який результат вони принесли підприємству?
Озима пшениця
В період із нашого останнього візиту 15 червня до моменту збирання, попри очікування, на озимій пшениці продовжили розвиватися хвороби, адже було зроблено лише одне фунгіцидне обприскування. На верхніх листках ще більше поширилися гриби роду Septoria, а борошниста роса «вилізла» на колос, що,звичайно, відобразилось на врожаї. 24 липня озима пшениця була зібрана з демополя. При цьому якість зерна становила 2 та 3 клас, а середня врожайність — 62 ц/га, що нижче середнього показника агрофірми на 8 ц/га. «В умовах поточного року, коли був надлишок вологи, а, отже, відбувався активний розвиток хвороб, одного фунгіцидного обприскування було замало — необхідно було або провести ще одне, або працювати відразу після виявлення хвороби, на початковій стадії. Але це можливо лише в тому випадку, коли ведеться постійний моніторинг поля. На жаль, такої можливості у мене не було. Тому такий результат, — зазначає Йохан Тацбер. — Проте ми отримали цікаві дані, які свідчать про те, що достатньо було провести лише 2 фунгіцидних обприскування, коли зазвичай у господарствах роблять 3 або й 4. Цього, однозначно, забагато».
«Після збирання озимої пшениці на полі працював EcoloTiger на глибину 32 см, який одночасно з тим вносив хлористий калій та амофоск на глибину 25-26 см. Це дуже вигідно, бо за один прохід ми знімаємо ущільнення на глибині 30 см, вносимо добрива та підготовляємо ґрунт, — розповідає Віталій Панкевич. — Восени, десь 15-20 жовтня, після появи бур'яну та падалиці культиватором вирівняємо поле, навесні закультивуємо, а далі посів».
Соя
Головний дослід, який було проведено на двох демополях олійної, повинен був відповісти на питання: чи можливо вирощувати сою без застосування ґрунтових гербіцидів? Із 15 червня до збирання 4 та 7 вересня головною проблемою стали злакові бур'яни. «Забур'яненість пішла одночасно зі сходами, — згадує заступник директора СТОВ АФ «Куйбишево». — Обприскування проти злакових бур'янів допомогло, але ми втратили час, коли чекали появи трійчастого листка, щоб спрацювати грамініцидами проти злакових. Через це бур'ян устиг витягти з ґрунту достатньо води та поживних речовин, щоб пошкодити сою». Власне, саме тому врожайність сої на першому полі становила 25 ц/га, а на другому — 23 ц/га, що на 4 ц/га менше від середньої урожайності культури в підприємстві. «Багато господарств працюють без ґрунтових гербіцидів, і я теж думав цього року відходити від них, адже вони мають свій негативний вплив. Та щоб зробити це, потрібно мати добре вичищені поля, а наші роками нормально не оброблялися, через що і виникла проблема з бур'янами. Я на 100% підтримую технологію, запропоновану паном Йоганном, але для її впровадження потрібно дійти відповідного рівня, і потрібен час — 2-3 роки», — підкреслює Віталій Панкевич.
«Я не знав, що ці поля настільки інтенсивно піддаються зарощенню бур'янами — в такому випадку я б не радив відходити від ґрунтового гербіциду. Ситуація із соєю нагадала нам, що перед тим, як впроваджувати певні заходи, важливо не лише бачити ситуацію в окремий момент, а й знати те, що було в минулому», — говорить Йоганн Татцбер.
Наразі на полях, де була соя, за нульовою технологією посіяна озима пшениця.
Кукурудза
На демополі кукурудзи Йоганн Татцбер досліджував ефективність різних способів внесення азотних добрив, для чого поле було поділено на 3 рівні частини. Нагадаємо, що на першій ділянці N 46 д.р. вносився одночасно з посівом на 5 см вбік і на 5 см глибше залягання насіння; на другій N 45 д.р. було внесено у фазі 2-4 листочків за висоти 10 см; на третій N 45 д.р. (КАС) вносився експериментальним агрегатом на 10 см у ґрунт (прикореневе живлення), коли кукурудза досягла стадії 6-8 листочків і висоти 25 см. Результати досліду ми дізнались після збирання культури 19 вересня: врожайність на ділянці №1 — 9,8 т/га, №2 — 9,9 т/га, №3 — 9,7 т/га. «За врожайністю кукурудза не відстала від нашого основного масиву, — коментує Віталій Панкевич. — Особливо нам сподобався спосіб внесення живлення у рядок: воно відразу підтягнуло кукурудзу в час, коли йшов бур'ян. Більше того, такий спосіб внесення дало кореневій системі культури кисень, завдяки чому вона інтенсивніше забирала азот із ґрунту. Через це ми отримали такий гарний урожай».
Проте бур'яни трохи погіршили цю ситуацію. Для контролю гербіцидів пан Йоганн порадив використати препарат на основі форамсульфурону+ йодосульфурону+ ізоксадифен-етилу та розділити його внесення на дві обробки з інтервалом 10-14 днів. Перше внесення дало позитивний ефект, і хвиля бур'янів була знищена. Проте друга обробка не принесла очікуваного ефекту — і поле заполонили польова берізка (Convolvulus arvensis L.) та гірчак берізковидний (Polygonum convolvulus L.). «За дробного внесення препарат недопалив гірчак та берізку, але ми трохи знизили кількість бур'яну міжрядним обробітком», — розповідає провідний агроном СТОВ АФ «Куйбишево» Сергій Прокопов». «Бур'яни не мали сильного впливу на врожай, але вони є в ґрунті, тож проблема лишається. Гірчак найпростіше забрати по зерновій групі, бо за соняшником це буде проблематично», — підсумовує Віталій Панкевич. — Та, крім недоліку з бур'янами, нам сподобалась технологія, запропонована паном Йоганном. Живлення мінеральними добривами в рядок — це дуже добре, і ми робитимемо так і в подальшому на наших площах».
На демополі кукурудзи заплановано проведення мульчування, після цього працюватиме EcoloTiger з одночасним внесенням добрив і вирівнювання площі. Навесні тут закриють вологу і посадять наступну культуру.
«Ми побачили, наскільки ефективним є міжрядкове живлення кукурудзи. Більше того, агрофірма використовуватиме це в майбутньому. Це позитивний досвід, і я вважаю, що експеримент був вартий такого результату», — наголошує Йоганн Татцбер.
Підсумки
От і завершився спільний проект Case IH та агрохолдингу Kernel з випробування системи точного землеробства.
Що АФ «Куйбишево» отримало від її застосування? Перше — це в порівнянні з оранкою на найбільш енергоємних операціях підприємство заощадило 6,2 л/га палива, 22,93 грн/га заробітної платні, обробивши при цьому за 7-годинну зміну на 18 га більше землі. А друге, найголовніше, завдяки поліпшенню структури ґрунту воно підвищило врожайність культур на 10-15%, що є доволі непоганим показником у сьогоднішніх непростих умовах.
«Отримані результати від цього проекту підтвердили мої прогнози та підрахунки — завдяки глибокому рихленню урожайність культур підвищується на 10-15%, — підбиває підсумки Йоганн Татцбер. — Отже, система інтегрованого землеробства підходить для Полтавщини, де ґрунти швидко ущільнюються та зазвичай по всіх пунктах має як агрономічний, так і економічний сенс».
