Фітопатогенні мікроорганізми з класу ооміцетів широко представлені практично в усіх регіонах нашої країни. Одним із захворювань, що пов’язане з ооміцетами та потребує контролю на овочевих і картоплі, є фітофтороз пасльонових. Відсутність належного контролю, прогнозування та несвоєчасний вияв хвороби можуть призвести до її стрімкого розвитку.
Багато виробників овочевої продукції пасльонової групи в сезоні 2021 року мали змогу особисто переконатися у серйозності даного захворювання.
З метою ефективної боротьби й уникнення помилок попереднього сезону важливо ретельно вивчити біологію збудників хвороб та обрати найефективнішу стратегію захисту культури.
Phytophthora infestans (Mont.) de Вагу (Oomycota: Peronosporaceae) — це фітопатогенний грибоподібний організм, який є збудником одного зі шкодочинних захворювань на пасльонових культурах. Патоген являє собою несептований міцелій. Після проникнення в живу рослину він поширюється міжклітинним простором, спричинюючи незворотне ураження тканин. У разі потрапляння зооспорангії на зволожену поверхню з неї вивільняються рухомі зооспори, що по водній плівці можуть як проникати всередину рослини через продихи, так і проростати безпосередньо через епідерміс. Наявність вологи у весняний період (роси, дощі, верхній полив (дощування)) сприяють розвитку патогену. Незважаючи на те, що розвиток збудника відбувається в досить широкому діапазоні температур — від 1,5 до 30 °С, оптимальною для розвитку є температура в межах від 15 до 18 °С. Зимує гриб у вигляді ооспор у ґрунті, рослинних рештках, у плодах (бульби картоплі), а також на ураженому насінні.
Навесні одним із перших джерел фітофторозу пасльонових культур є ооспори гриба, тривалість збереження яких необхідно враховувати при плануванні сівозміни й відповідних захисних заходів.
Фітофтороз зустрічається у всіх регіонах України і є одним із найшкодочинніших захворювань протягом усього періоду вирощування овочів і картоплі. У разі відсутності надійної системи захисту культури на ранніх етапах, уражені фітофторозом рослини можуть швидко загинути. Втрата врожаю в окремі роки може сягати до 70 %, а при ранньому ураженні культури врожай можна втратити повністю.
Особливе значення дане захворювання має для картоплі, оскільки серйозне ураження бульб може бути виявлено вже під час збору врожаю при відносно слабкому ураженні бадилля в період вегетації. Надалі патоген не лише зіпсує якість товарної картоплі, а й збережеться в посадковому матеріалі. А це, своєю чергою, створює для збудника фітофторозу передумови ранньої появи хвороби в наступному сезоні.
Основними симптомами захворювання на овочевих і картоплі є уражання листя, плодів, стебел, бульб (на картоплі). Перші ознаки хвороби в полі, як правило, можна спостерігати на нижніх листках. На рослинній тканині формуються бурі плями. За сприятливих для розвитку патогену умов ці плями швидко збільшуються у розмірах. Наявність вологи дозволяє патогену сформувати білий наліт на межі здорових та уражених ділянок зі спіднього боку листка (рис. 1).
Рис. 1. Симптоми ураження листової пластини картоплі фітофторозом.
При мікроскопіюванні даної ділянки можна спостерігати зооспорангієносці з лимоноподібними зооспорангіями (рис. 2).
Рис. 2. Мікрофотографія спор Phytophthora infestans.
Останні роки на окремих посадках овочів і картоплі початок розвитку фітофторозу проявлявся на верхньому ярусі рослин. Залежно від погодних умов в сезоні вирощування початок розвитку хвороби можна очікувати в період з кінця травня до середини червня. Зважаючи на особливості біології збудника захворювання, захист насамперед рекомендовано розпочинати саме з профілактичних заходів. Агротехнічні прийоми передусім повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для росту й розвитку культури. Якщо пасльонові культури вирощуються в захищеному ґрунті — важливо не допускати зниження температури та підвищення вологості, що сприятиме розвитку хвороби.
У полі важливо уникати близького сусідства пасльонових культур (наприклад, розташування посадки томата у безпосередній близькості до картопляних полів). Також розміщення полів поблизу відкритих водойм підвищуватиме ризик розвитку хвороби. Використання сучасних стійких гібридів, зі свого боку, дозволяє знизити шкодочинність хвороби та підвищити загальну ефективність системи захисту.
Якщо говорити про хімічні засоби захисту проти комплексу ооміцетних грибів, то можна рекомендувати як авторитетні продукти, наприклад Ридоміл® Голд, Ширлан®, Ревус® Топ, Пергадо®, так і новий, топовий продукт від компанії «Сингента» у боротьбі з ооміцетами на овочах Орондіс® Ультра.
Орондіс® Ультра поєднує перевірену роками, надійну дію мандіпропаміду (група FRAC 40, активний інгредієнт фунгіциду Ревус® та Ревус® Топ) з оксатіапіпроліном (скорочено ОХТР), що дає можливість доповнювати існуючі системи захисту новим ефективним фунгіцидом. Не випадково у якості партнера було обрано саме мандіпропамід.
Мандіпропамід має трансламінарну дію, утворюючи захисний «екран» під кутикулою плодів та листя.
Це одна з найбільш вдалих комбінацій діючих речовин, яку вдалося створити фахівцям компанії «Сингента». Орондіс® Ультра значно зменшує імовірність крос-резистентності серед ооміцетних грибів.
Оскільки Фунгіцид Орондіс® Ультра практично повністю проникає в рослину, він не змивається під час опадів. Така стійкість до дощу в поєднанні з тривалістю захисної дії забезпечує відмінну гнучкість у застосуванні фунгіциду.
Орондіс® Ультра, за результатами дослідів, має вищий ступінь захисту молодого приросту від Phytophthora spp.(фітофтороз) та Peronospora destructor (пероноспороз).
У системі захисту овочевих культур і картоплі можна рекомендувати таке чергування продуктів:
