Серед головних факторів, що суттєво вплинули на об'єми виробництва зерна та його економічну ефективність, зокрема, відзначимо такі – відбулися важливі зміни в технології вирощування озимої пшениці, впливали погодно-кліматичні, військово-політичні, соціальні, економічні, організаційні фактори останніх років. Виконавши аналіз посівної компанії озимої пшениці протягом останніх років наголошуємо, що лише чверть її посівних площ засівається в оптимальні агротехнічні терміни. Приблизно половина площ під пшеницю засівається насінням не в оптимальні і не в агрономічно рекомендовані терміни. інша проблема – переважання сівозмін попередниками, що збираються у пізні строки. Це – соняшник, соя, цукрові буряки. Ще один важливий фактор: посуха в кінці літа або на початку осені, що не дозволяє стабільно отримати якісні сходи на початку розвитку посівів. Все це разом є головними причинами такої ситуації.
Через це на половині посівних площ маємо погано розвинені посіви, які заходять у зиму у більшості випадків у фазі двох-трьох листків, що обумовлює ризики якісної перезимівлі, формування якісної вторинної кореневої системи. Позитивним фактором обумовленим зміною клімату є те, що у зв'язку з його потеплінням зими стали теплішими, весна починається раніше, тому початок вегетації озимих культур стартує на місяць чи на півтора раніше, ніж це було 20 років. Відповідно складаються гарні умови для весняного кущіння рослин пшениці пізніх термінів сівби.
В останні роки досліди з озимою пшеницею селекції Лімагрейн у центрі Вінницької області засівалися в терміни 10-20 жовтня. Тому посіви озимини входять в зиму у фазі двох-трьох листків, водночас завдяки ранньому відновленню вегетації та високій здатності до кущіння і регенерації сортів Лімагрейн, а також коли застосовуються відповідні технологічні підходи формується 650-750 колосоносних стебел і досягається урожайність 9-11т/га зерна другого -третього класу якості.
У 2024 р. суттєві корективи у продуктивний процес розвитку озимої пшениці внесла висока температура та відсутність вологи у період наливу зерна. Наприклад, у зоні діяльності агроплатформи Лімагрейн (Вінницький район) у липні випало 30 мм дощу (норма 92 мм) температура повітря сягала 28- 38°C. За подібних екстремальних погодних умов чітко виявилися генетичні особливості сортів, особливо у плані посухостійкості. Загально відомо, що основний механізм посухостійкості сортів і гібридів зернових культур фіксується на уникненні піку посухи. Фактично цвітіння і формування зерна у раньостиглих і середньоранніх сортів проходить у більш комфортних умовах зволоження та температури. Відповідно ранньостиглі та середньоранні сорти пшениці за продуктивністю у 2024 році у більшості ситуацій переважали середньо- та пізньостиглі сорти, котрі на той час мали потенціал продуктивності генетично вищий.
У дослідах з екологічних випробувань сортів озимої пшениці, проведених компанією Лімагрейн у різних ґрунтово-кліматичних зонах нашої держави у минулому році (п'ять локацій) середня урожайність кращих ранньостиглих сортів складала 11,3-11,5т/га, середньостиглих 9,4- 9,7 т/га. Водночас і в групі середньостиглих сортів зафіксовано сорти, які завдяки генетично зумовленими морфологічними та фізіологічними властивостям сформували високий урожай та якість. Зокрема, за результатами випробувань у лісостеповій зоні України (Вінниця, Умань, Кропивницький) сорт ЛГ Оптиміст показав урожайність у середньому за 2022-2024 рік у межах 9,45-12,4 т/га, що на 10% вище стандарту. Подібні результати отримані також щодо сорту Фріскі. Гарні результати в умовах посухи у виробничих умовах дали сорти ЛГ Керамік і Авеню.
Стратегічною проблемою, що хвилює всіх українців протягом останніх років, є виробництво достатньої кількості продовольчого зерна пшениці. Аналіз матеріалів публікацій, а також опитування аграріїв говорять про те, що за цей час тільки 50-60% валового виробництва зерна пшениці можна віднести до якісних категорій. Причини цього, на мою думку, лежать у площині генетики, технології та погодних факторів. Так, наукові дослідження проведені на Вінницькій Агроплатформі Лімагрейн протягом останніх 10 років свідчать про те, що всі зареєстровані сорти озимої пшениці селекції Лімагрейн надають формування зерна, що відноситься не менше, ніж до третього класу якості. Окремі сорти: ЛГ Керамік, Фріскі, ЛГ Розарка, ЛГ Оптиміст, ЛГ Арагоніт, Колонія, ЛГ Стрімак, ЛГ Анері створили зерно другого класу якості. Як бачимо, формування зерна високої якості можна отримати за умов дотримання технологічних регламентів щодо забезпечення рослин макро- та мікроелементами, повноцінного захисту від шкодочинних організмів – хвороб шкідників, бур'янів.
Через пізні терміни сівби, ризик посухи, виключного значення має формування потужної кореневої системи рослин. Тому акцентуємо увагу на генетиці сортів пшениці французського походження, характерними особливостями яких є те, що вони створюють крупну зернівку зі значним запасом енергетичного матеріалу, дуже оперативно відновлюють вегетацію восени – відповідно інтенсивно нарощують первинну і вторинну кореневу систему, а також створюють значну регенераційну здатність. Завдяки назвааним властивостям, притаманним сортам , зокрема, ЛГ Абрацо, Авеню, ЛГ Арнова, ЛГ Абсалон.
Ще одним фактором, який значно впливає на формування сильної кореневої системи пшениці є стартове добриво, що застосується перед посівом, чи при посіві в рядки. При цьому підкреслимо: щоб азот фосфор і калій мають знаходиться в легкорозчинній гранулі у вигляді хімічної сполуки. Подібні добрива надає аграріям, зокрема, підприємство «Яра», з яким Лімагрейн тісно співпрацює вже чимало років. За результати ь практики, 100-150 кг/га нітроамофоски «Яра» вистачає, щоб надати гарний початок розвитку озимої пшениці і забезпечити її ріст восени. Наші досліди у співпраці з компанією «Яра» доводять, що істотний позитивний вплив на формування кореневої системи рослин пшениці можливий також при використання насіння обробленого препаратами СідсЛіфт, Рексолін, Тепросін.
Обов'язковим також має бути підживлення посівів азотом під час відновлення вегетації пшениці навесні, зокрема якщо були пізні терміни сівби. Ефективна дія азоту підвищується якщо застосовувати легкорозчинні добриві, які крім азоту мають сірку, зокрема, Сульфан, КАС в суміші з Тіосульфатом, Сульфат амонію тощо. Подібне підживлення добре впливає на відростання та продуктивне кущіння посівів озимих, а також дозволяє створити сильну вторинну кореневу систему. У лісостеповій зоні нашої країни доза азоту має коливатися у межах 50-70 кг/га під час першого раннього підживлення, а також подібну кількість варто вносити у друге підживлення у фазу трубкування. У цій агрокліматичній зоні зоні за наявності вологи у грунті можна застосовувати і третє підживлення азотом приблизно по 30 кг/га у фазі колосіння. У зоні недостатнього або ризикованого зволоження корисною схемою підживлення є внесення азоту одноразово у середньому по 90-120 кг/га. Достатнє мінеральне живлення макроелементами, сіркою та мікроелементами протягом вегетації є надійним фунедаментом високої урожайності та якості зерна пшениці сучасних сортів. на користь подбіного доводить практика господарств, котрі дотримуються зазначених тут технологічних регламентів. Так, у ТОВ «Україна» Підволочиського району Тернопільської області середня урожайність озимої пшениці на площі 2000 га у 2024 році склала 93ц/га, співвідношення якісного зерна до фуражного було у межах 80:20%. Подібні результати мали у ПОП «Іванівське» Теребовлянського району. У ТОВ «Відродження» Вінницького району Вінницької області сорти пшениці селекції Лімагрейн посідають площу 400га (загальна площа пшениці 500га). Завдяки генетиці сортів Керамік та Авеню 85% валового виробництва зерна занесено до другому-третьому класу якості.
Розмова з спеціалістами агрокомпаній Вінницької області (ДП ДГ «Олександрівське», СТОВ “Колос” Гайсинського району) підтверджує думку, що на площах пшениці, де вносили стартове добриво мали зерно другого-третього класу якості, коли без стартового добрива – фураж. Надзвичайно велике значення щодо підвищення якості зерна надавали стартовому добриву при розміщенні пшениці після пізніх попередників: цукрових буряків, соняшника, сої.
Через недостатньо високі економічні показники вирощування озимої пшениці у 2023р., пов'язані в основному з цінами на зерно та логістичними проблемами, чимало аграріїв прагнули «оптимізувати» витрати на вирощування пшениці у 2024р. Зміст, так званої, «оптимізації» витрат була пов’язана зі скорочення програм удобрення, захисту рослин, відмови від сортооновлення і сортозаміни. Через це отримали дуже погані показники урожайності та якості зерна. Урожайність пшениці в Україні склала 4,48 т/га, а половина зерна – фураж.
Розрахунки Лімагрейн створені на підставі показників польових дослідів, проведених на Вінницькій Агроплатформі говорять про те, що вирощуючи нові сорти озимої пшениці високих репродукцій за інтенсивною технологією з достатньо значним рівнем ресурсного забезпечення (насіння, добрива, засоби захисту рослин, тощо) в лісостепу можна мати урожайність 8-10т/га другого- третього класу якості. водночас витрати будуть у межах 35-37тис. грн./га, а валовий прибуток 60-75тис. грн./га. Тоді чистий прибуток складатиме 25-35 тис.грн./га, а рентабельність 70 -90%.
Відповідно, генетика та технологія вирощування з врахуванням погодно-кліматичних і грунтових особливостей зони вирощування є головними інструментами регулювання продуктивного процесу посівів, забезпечення стабільно прибуткових показників урожайності та якості зерна пшениці.
Підкреслимо, що одним з головних напрямків наукового пошуку компанії Лімагрейн ниніі є дослідження, що грунтуються на підвищенню адаптації та стійкості генотипів пшениці озимої до несприятливих факторів зовнішнього середовища через пристосування фенології пшениці до умов змін клімату, зростання фотосинтетичної активності, ефективності використання вологи і добрив. Водночасе, найбільший акцент компанія фокусує на дослідження стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища та швидкості регенерації після дії стрес-факторів. Найбільш значними представниками сортів адаптивного типу є сорти ЛГ Керамік та ЛГ Оптиміст, котрі показали високі показники продуктивності та якості в різних агрокліматичних зонах України.
Зараз у держреєстрі сортів рослин України маємо 16 сортів озимої пшениці різних груп стиглості, які дають можливість формувати стабільну сортову структуру посівів в різних зонах вирощування. Серед найбільш популярних у аграріїв сортів середньоранньої групи стиглості відзначимо ЛГ Керамік, Колоніа, ЛГ Анері; ранньостиглі сорти: Авеню; середньостиглі сорти: Плеяда, Фріскі, ЛГ Абсалон, Егмонт. Вже у 2025 році у комерційний обіг вводомо нові пластичні посухостійкі сорти, які витримують пізні терміни сівби, гарантують високу якість зерна: ЛГ Оптиміст, ЛГ Розарка, ЛГ Абрацо.
Микола Романенко, кандидат с.-г. наук
