Вадим Ткачук, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України)
? Уже понад рік Ви очолюєте університет. Як почуваєтесь на посаді ректора?
— Управлінська робота й усі завдання, що стоять перед університетом, для мене не є новими. Варто зазначити, що я працюю тут не перший рік. Хоча саме на посаді ректора безпосередньо несу повну відповідальність за господарську та фінансову діяльність усього колективу.
Сьогодні треба не просто виконувати свої посадові обов’язки, а буквально боротися за право на існування, що відбивається й у сфері освіти. Забезпечити безперервну життєдіяльність університету в умовах постійних повітряних тривог, загрози життю й здоров’ю здобувачів освіти та співробітників — одне з найважливіших завдань і пріоритетів, які нині стоїть перед нами.
? Яке значення має НУБіП сьогодні для Вас особисто й для України?
— Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) є закладом дослідницького типу й одним із провідних університетів країни. Сьогодні ми тримаємо лідерські позиції в рейтингу «ТОП-200 Україна» за версією ресурсу Euroosvita. Нещодавно відзначили 127-річчя з дня заснування університету. Водночас деякі структурні підрозділи мають ще глибшу історію. Наприклад, навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства веде свій родовід ще з Лісівничої школи в Маримонті (Республіка Польща), і цьогоріч на науковій конференції ми відзначили 185 років його існування.
НУБіП України — це не просто освітній заклад, а жива історія багатьох поколінь людей, які творили його імідж і наповнювали змістом. У новітній історії України 102 випускники нашого університету були обрані народними депутатами, серед них — два Голови Верховної Ради України: Іван Плющ й Олександр Мороз. Маємо чимало випускників, які нині очолюють міністерства, обіймають провідні позиції в економіці як в Україні, так і за кордоном.
Гордістю університету є, зокрема, Анатолій Швиденко — учасник міжнародної дослідницької групи Альберта Гора. Його внесок у вивчення впливу кліматичних змін на екосистеми був високо оцінений: він у складі групи вчених поділив Нобелівську премію, яку отримав Альберт Гор. Якщо ж говорити про постаті загалом, то можна назвати сотні імен видатних учених, освітян і науковців, політиків і бізнесменів, які своїм фаховим рівнем та самовідданістю формували авторитет і престиж нашого університету.
Сьогодні наша спільнота налічує близько 40 тисяч осіб — здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників. З них понад 18 тисяч навчаються в базовому закладі, розташованому в одному з наймальовничіших куточків столиці — Голосіївському парку. Наші відокремлені підрозділи представлено у п’яти областях України. У нашому розпорядженні — 110 гектарів території Голосієва, ботанічний сад, сучасні лабораторії бджільництва, конярства, навчальна лабораторія «Плодоовочевий сад». Загалом в університеті функціонують понад 350 лабораторій — навчальних, наукових і виробничих, більшість з яких за останні 11 років пройшли оновлення. Це стало можливим не лише завдяки внутрішнім ресурсам, а й завдяки реалізації стратегії активної співпраці з бізнесом.
Сьогодні бізнес активно підтримує наші ініціативи, адже ми готуємо фахівців для реального сектору економіки з урахуванням його актуальних потреб. Саме тому ми свідомо обрали курс на практико-орієнтоване навчання: поряд із ґрунтовною теоретичною базою студент повинен опановувати необхідний комплекс практичних навичок і компетентностей, які дозволять йому швидко адаптуватися до виробничих умов на майбутньому робочому місці.
Тільки цьогоріч до Дня університету ми відкрили 11 нових лабораторій у партнерстві з бізнесом. Торік таких лабораторій було понад 30. Ми активно співпрацюємо з провідними технологічними компаніями, зокрема AgriLab, BTU, KUHN, HARDI, HORSH, MZURI, Stihl, ДТЕК Мережі, Shneider й іншими, які постачають сучасне обладнання. Це обладнання розміщуємо в лабораторіях, де здобувачі освіти мають змогу навчатися безпосередньо на тих технологіях, що вже працюють в аграрному виробництві. Такий підхід є унікальним прикладом для українських ЗВО — саме ми першими запровадили цей формат партнерства. І хоча нині більшість університетів ідуть цим шляхом, він є одним з пріоритетів і стратегічних напрямів розвитку саме нашого закладу.
? Кожен із науково-педагогічних працівників повинен щонайменше раз на п’ять років проходити підвищення кваліфікації у виробничих умовах підприємства. Чи адаптувалися викладачі до новітніх умов і чи відповідають викликам сучасності?
— Одним із головних чинників успішності університету є не лише практико-орієнтоване навчання й висока якість освіти, а й постійна увага до професійного зростання викладацького складу, розвитку людського капіталу. Ми свідомо фокусуємося на тому, щоб забезпечити не лише якість освітніх програм, а й високу кваліфікацію тих, хто навчає. Склад науково-педагогічних працівників має бути не просто професійним, а й адаптованим до сучасних умов, динаміки ринку праці, технологічних змін, трендів екологічного землеробства, природоохоронної діяльності, лісового господарства тощо.
За якістю викладацького складу НУБіП посідає провідні позиції в Україні. У структурі університету більшість працівників мають наукові ступені та вчені звання. Ми маємо чітку стратегію, спрямовану на системне вдосконалення професійного рівня викладачів. Університет створює для цього всі умови.
Цей процес має кілька напрямів. По-перше, кожен науково-педагогічний працівник зобов’язаний не рідше ніж раз на п’ять років проходити підвищення кваліфікації. Ідеться не лише про теоретичну перепідготовку — важливим є обов’язковий компонент практичного стажування на підприємствах. Кожен викладач повинен безпосередньо побувати у виробничих умовах, ознайомитися з усіма процесами й особливостями діяльності конкретного підприємства.
Другий напрям — оновлення теоретичних знань. Щороку в співпраці з міжнародними партнерами ми організовуємо цикл семінарів, присвячених інноваційним освітнім методикам, сучасним підходам до досліджень. Таким чином ми запозичуємо найкращі практики з Європи та світу й адаптуємо їх до наших умов. Усі ці напрацювання інтегруються в навчальний процес безпосередньо на кафедрах і в аудиторіях. Крім того, щороку проводимо цикл внутрішніх науково-педагогічних семінарів як для досвідчених викладачів, так і для молодих учених. Це комплексне завдання, яке потребує постійної системної роботи.
? Так ми м’яко підійшли до теми абітурієнтів. Війна забрала дуже багатьох студентів із різних причин. Фактично знищено ринок іноземного навчання, бо люди бояться їхати в Україну. Чи цікавий сьогодні НУБіП України для вступників?
— Ми глибоко аналізуємо цю ситуацію й адаптуємо наші дії до реалій. Сьогодні університет пропонує понад 150 освітніх програм: 54 — бакалаврського рівня, 70 — магістерського та 37 — докторського. Це дає змогу реалізовувати кар’єрні амбіції практично в усіх сферах, пов’язаних із сільським господарством, природокористуванням, екологією, лісовим і водним господарством, біотехнологіями, ІТ тощо.
Ми намагаємося наповнювати кожну програму цікавим і практичним контентом, щоб абітурієнт бачив, яку конкретно професію й перспективу отримає в майбутньому. Дуже активно працюємо над профорієнтацією: проводимо зустрічі, презентації, дні відкритих дверей, тематичні заходи, зосереджуючи увагу саме на практичному аспекті — що робитиме випускник після завершення навчання.
Близько 50% наших абітурієнтів — із Києва та Київської області. Водночас ми маємо студентів з усіх регіонів України. Географія вступників залежить і від напрямів підготовки: більш аграрні спеціальності традиційно обирають випускники із сільських територій — зокрема з Чернігівської, Житомирської, Черкаської, Вінницької, Кіровоградської областей та інших регіонів.
В університеті діє Центр кар’єри, який веде профорієнтацію. Ми активно співпрацюємо з коледжами, школами, аграрними ліцеями. Показуємо особливості професій, переваги та перспективи кожної освітньої програми.
Звісно, є спеціальності з більшим попитом, є й ті, що потребують додаткового стимулювання. У цьому контексті ми також орієнтуємось на розвиток мультидисциплінарних освітніх програм. Сьогодні однієї вузької спеціальності часто недостатньо. Світ рухається в бік інтеграції знань, і ми також формуємо освітній процес із розумінням, що наші випускники мають володіти широким спектром компетенцій — від управлінських і технологічних до цифрових і комунікаційних.
У світі, де швидко розвиваються інформаційні технології, цифрові платформи та штучний інтелект, частину професій буде трансформовано або витіснено. І ми маємо завчасно готувати студентів до нових викликів, закладати фундамент для гнучкої адаптації в майбутньому.
? Освітній простір практично переведено в цифровий формат. Що це означає на практиці?
— Ми цілеспрямовано працюємо над створенням комфортного і сучасного освітнього середовища. Це не лише естетика і благоустрій кампусу, гуртожитків, а й доступ до цифрових ресурсів, які забезпечують ефективне навчання. Ще до початку карантинного періоду ми перевели у цифровий формат майже всі освітні ресурси. І завдяки цьому дуже швидко адаптувалися до умов дистанційного навчання — під час пандемії, а згодом і під час повномасштабної війни.
Уже через два тижні після початку воєнних дій ми перші в столиці, можливо, Україні, відновили навчальний процес в онлайн-форматі. Усі навчально-методичні матеріали було зацифровано й розміщено на нашому навчальному порталі.
Ми активно розвиваємо цифрову інфраструктуру. Зокрема, кожен студент має доступ до персонального кабінету, де може обирати дисципліни, моніторити свою успішність, переглядати розклад і взаємодіяти з викладачами. Усе це — без потреби звертатися до деканатів або витрачати час на паперову бюрократію.
Наша мета — зробити освітній процес максимально прозорим, зручним і ефективним. Ми прагнемо, щоб усі управлінські й освітні процеси в університеті були автоматизовані. Це можна назвати умовним «Дія.Університет» або «Смарт-Університет» — суть полягає в спрощенні, цифровізації й дебюрократизації всіх процедур. Це вигідно і студентам, і викладачам, і адміністрації, адже дозволяє зосередитися на головному — якості освіти.
? Набувають популярності вузькоспеціалізовані курси, де можна, наприклад, швидко навчитися вирощувати дерева чи томати…
— Актуальна тема. НУБіП України завжди в тренді розвитку освіти й науки. Сьогодні справді існує кілька головних напрямів у процесі здобуття вищої освіти. Поряд із класичним навчання та здобуттям академічного ступеня — бакалавра, магістра або PhD — з’явилися сертифіковані курси. Вони короткотермінові, вузьконаправлені й дозволяють отримати сертифікат про набуття певних навичок чи компетенцій у конкретній галузі, актуальній для бізнесу, або для реалізації проєктів самозайнятості.
Сьогодні в університеті розроблено вже 78 таких сертифікованих курсів на різну тематику. Це рішення продиктоване практичними потребами: не кожен може витратити чотири роки на навчання в університеті, щоб отримати диплом. Багато людей прагнуть швидко отримати конкретні знання, щоб запустити власну справу — наприклад, бджільництво, ягідництво, кролівництво, виробництво м’ясної чи молочної продукції, виготовлення сирів, напоїв, крафтових виробів тощо. Таким слухачам потрібен чіткий, концентрований курс із технології, особливостей організації й ведення виробництва — і ми це пропонуємо.
? Тож які унікальні освітні програми сьогодні представлено в університеті?
— У НУБіП України представлено не лише весь спектр аграрних спеціальностей, а й низка гуманітарних, природничих, технічних. Ми поєднуємо освіту і науку, щоб надавати фахівцям актуальні знання та навички, які відповідають сучасним викликам.
Для прикладу, один із них — зміна клімату. Наші науковці досліджують, як забезпечити стабільність агровиробництва в умовах зменшення вологозабезпечення. Генетики випробовують нові посухостійкі сорти культур, які рекомендують до впровадження в агровиробництво. Результати лягають в основу спеціальних дисциплін, які вивчають студенти спеціальності «Агрономія».
Ще один напрям — сталий розвиток тваринництва. Ми беремо участь у реалізації глобальної ініціативи «Єдине здоров’я», яка об’єднує поняття екологічної безпеки, здоров’я тварин і людини. Від якості продукції — рослинної й тваринної — залежить добробут і тривалість життя людини. Саме тому в університеті реалізується унікальна програма «Нутриціологія і громадське харчування» — першої такого роду в Україні. Її співзасновником є відомий фахівець, президент Асоціації дієтологів України Олег Швець, який розробив низку рекомендацій щодо шкільного та загального харчування. Сподіваємося, ці напрацювання будуть реалізовані на державному рівні.
Маємо також інноваційну магістерську програму «Агрокебети», яку впроваджуємо спільно з Клубом аграрного бізнесу. Вона готує сучасних менеджерів для аграрного сектору. Студенти проходять практику на базі провідних агропідприємств, слухають лекції від топменеджерів бізнесу та вже під час навчання формують професійне середовище для майбутньої кар’єри.
Перелік можна продовжити, кожна освітня програма в НУБіП України є унікальною, а випускники мають попит на ринку праці.
? Україна популярна у світі, хоча причина цьому, на жаль, війна. Як університет позиціонується в міжнародній діяльності, чи відчуваєте цей інтерес в освітній, науковій, аграрній сферах?
— Міжнародна співпраця — один із наших стратегічних напрямів. Ми є асоційованими членами двох європейських університетських альянсів, активно позиціонуємося в міжнародних рейтингах. Попри війну діють програми подвійних дипломів, академічних обмінів. У межах програми розвитку людського капіталу науково-педагогічних працівників проводимо відбір претендентів на довгострокові, 3–6 місяців, оплачувані закордонні стажування в університетах-партнерах. І тут все: від поліпшення мовних компетенцій, професійного розвитку, культурного обміну до культури викладання й проведення досліджень.
Маємо ліцензію КНР на підготовку фахівців. Попри складні обставини, сьогодні навчаємо близько 400 студентів у Китаї за нашими програмами. Наші викладачі працюють там англійською мовою за кошти китайської сторони. Це приклад реального освітнього експорту й визнання високої якості освіти.
? В університеті вже понад 20 років упроваджується викладання дисциплін англійською мовою. Чи ефективною є ця ініціатива та яка її роль у контексті сучасної комунікаційної мобільності?
— Сьогодні знання іноземної мови — це головна компетентність, що відкриває доступ до глобального наукового й професійного простору. Тому ми багато років системно працюємо над посиленням мовної підготовки викладачів і студентів. Ще понад два десятиліття тому в університеті було запроваджено викладання окремих дисциплін англійською мовою, і ця практика успішно триває.
Нині маємо 287 курсів, повністю забезпечених навчально-методичними матеріалами англійською мовою. У викладанні залучено 214 науково-педагогічних працівників, які мають відповідний сертифікат з англійської мови. Вони проводять заняття зі спеціальних і загальнонаукових дисциплін, і ми плануємо й надалі розширювати цю діяльність.
У сучасній науці, освіті, а також на ринку праці англійська є беззаперечною перевагою. Її знання часто є критерієм оцінювання фахівця. Тому ми усвідомлено розвиваємо цю компетентність серед нашої академічної спільноти.
? Університет посідає чільне місце серед дослідницьких вишів. Над чим працюють науковці та які джерела фінансування досліджень?
— Торік бюджет науки в НУБіП перевищив 136 мільйонів гривень, що дозволило ввійти до першої п’ятірки українських університетів за обсягом наукового фінансування. Близько 30% цих коштів — замовлення від бізнесу, ще 30–35% — гранти, виграні на конкурсних засадах від Національного фонду досліджень України, Міністерства освіти й науки, решта — міжнародні грантові проєкти. За цим напрямом ми стабільно входимо до ТОП наукових установ країни.
У структурі наукової інфраструктури університету є два унікальних підрозділи. Перший — Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК. Має міжнародну сертифікацію, виконує дослідження й надає сертифікати для експорту та внутрішнього ринку. Другий — Інститут сільськогосподарської радіології — знаний у світі науковий центр, заснований після аварії на ЧАЕС. Його фахівці розробили ефективні методики мінімізації радіаційного впливу на екосистеми та харчову продукцію. Після катастрофи на АЕС Фукусіма японський уряд запросив саме наших фахівців — вони досі допомагають колегам у Японії долати наслідки техногенного лиха.
Окремий напрям — підготовка до повоєнного відновлення країни. Ми усвідомлюємо, що після перемоги велика кількість ветеранів потребуватиме реінтеграції у цивільне життя. І наші освітні програми вже адаптовано для підтримки саме цієї категорії громадян.
Крім того, університет є активним учасником загальнонаціонального проєкту Demine Ukraine (розмінування України). Ідеться не лише про заяви — ми вже реалізуємо два проєкти на суму понад 18 мільйонів гривень через Українську лабораторію якості та безпеки продукції АПК. Вона вже відбирає зразки ґрунтів у східних регіонах країни. Наше завдання — не фізичне розмінування, а відновлення якості ґрунтів: хімічними, біологічними, агротехнологічними методами. Ми розробляємо практичні рішення, як повернути сільськогосподарські угіддя в повноцінне використання.
Забруднення торкнулося й міських ґрунтів — урбаністичних зон, де також потрібні ефективні рішення з відновлення. Маємо відповідні методики, напрацьовані у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема зі Світовим банком, компанією Tetra Tech й іншими організаціями, що спеціалізуються на гуманітарному й технічному розмінуванні. Ми мобілізуємо свій науковий потенціал, залучаємо фахівців у сфері органічного та регенеративного землеробства — тих, хто працює з технологіями, здатними не лише давати високі врожаї, а й зберігати та відновлювати родючість ґрунтів.
? До речі, маємо серйозну проблему в лісовому господарстві — всихання соснових лісів. Чи працює університет над цим питанням?
— Так, це справді критичне питання. Через зміну кліматичних режимів рослини стають уразливішими до хвороб, що призводить до масового всихання соснових насаджень. Сьогодні лісівники шукають рішення, як зберегти ці унікальні екосистеми. І саме наука має надати ефективні відповіді, щоб запобігти катастрофічним наслідкам у майбутньому.
НУБіП України активно співпрацює з Державним підприємством «Ліси України», зокрема наших науковців залучено до формування нової лісової політики, яка передбачає принципи сталого лісокористування. Університет має в структурі Боярську лісову дослідну станцію, яка цього року відзначає своє 100-річчя (заснована 1925 року). Ця станція є прикладом відповідального ведення лісового господарства.
Ми проводимо планові лісозаготівлі, санітарні рубки, лісовідновлення. Наприклад, у Боярській лісовій дослідній станції частина ділянок унаслідок ракетних ударів була уражена. Цього року на цих територіях посаджено близько шести тисяч дерев. Наша політика: якщо вирубано 100 га — обов’язково насаджуємо не менше як 150 га. Такий підхід забезпечує відновлення і сталість лісів.
? Ви вже понад рік очолюєте університет. Які пріоритети визначили для себе й що вдалося реалізувати за цей час?
— Я не прийшов на пусте місце. Університет має глибоку історію, традиції та чітко сформовану ідентичність. Моя позиція — продовжувати курс, який задавали попередники, і розвивати його. Жодних різких змін, а навпаки — послідовність і тяглість керування. Така позиція була свідомою.
У складних умовах війни ми не зупинилися, а зосередилися на підтриманні ЗСУ — вже передано понад 62 мільйони гривень допомоги, включно з добровільними одноденними заробітками працівників. Ми тримаємо контакт із нашими колегами й студентами, які служать, постійно оголошуємо збори допомоги. Перемога наближається, і ми маємо бути до неї готові.
Розвиток університету відбувається за стратегічною програмою «Голосіївська ініціатива 2025», яка завершується, і вже працюємо над формуванням нового плану до 2030 року. Тож у ній плануємо відобразити одну зі стратегічних цілей — стати центром підготовки кадрів, упровадження інновацій і євроінтеграційних процесів в агро. Щороку ми проводимо великий форум Science. Education. Business. Університет є майданчиком для бізнесу, політиків, державних управлінців, науковців і освітян, під час фахових дискусій народжуються рішення, які лягають в основу політики.
? Що, на Вашу думку, є запорукою успіху університету?
— Успіх університету — це щоденна копітка праця всього колективу. Не лише ректора — кожен працівник, кожен викладач чи студент своїм внеском формує єдиний результат. Я завжди дякую колегам за їхню стійкість, витримку, відданість. У нинішніх умовах це вимагає справжнього героїзму. Навіть коли ночами Київ здригається від вибухів, наші люди приходять зранку на роботу, проводять пари, приймають іспити.
Майбутнє освіти залежить від нашої здатності адаптуватися до викликів — демографічних, технологічних, економічних. Один із головних чинників — розвиток штучного інтелекту. Він уже змінює структуру ринку праці, впливає на всі сфери, зокрема й на освіту. Тому наше завдання — не наздоганяти зміни, а йти на крок, а краще на два — попереду.
Розмовляв Олександр Горда
