agro business 160 160

Євген Яровий: «Соняшник — наша національна рослина»

Євген Яровий: «Соняшник — наша національна рослина»

/ Агромаркетинг / Вівторок, 31 березня 2020 12:01

Україна продовжує розвивати світове лідерство з виробництва й експорту соняшникової олії. Рік тому, у лютому 2019 року, в місті Дніпрі відкрився олієекстракційний завод «Потоки», на якому працює 400 людей. Підприємство розраховане на переробку 1,4 тис. т соняшнику щодобово. Такі потужності дозволяють заводу приймати на переробку соняшник, вирощений не тільки в Дніпропетровській області, але і в сусідніх: Запорізькій, Полтавській, Кропивницькій.

Саме такі заводи підтримують першість нашої держави у цьому напрямі агробізнесу. До переліку його продукції входять олія, шрот, соняшниковий концентрат, паливні гранули. До цього додався також інноваційний продукт для тваринництва – соняшниковий концентрат. Директор заводу «Потоки» Євген Яровий виступив нещодавно перед українськими журналістами з розповіддю про нього. Принагідно він відповів на питання Агробізнесу Сьогодні.

 

06 421 90 1

Євген Яровий, директор заводу «Потоки»

 

  • Чому ваш завод називається «Потоки»? Грошові потоки?.. Ви ж тільки щойно збудували його. Коли збираєтеся повернути інвестиції?

— Потоки — це життя: тече олія, енергія, гроші – все. Ми придбали майданчик поблизу річкового порту. Протягом 2016-2018 роки будували там завод. Цілеспрямовано, вже знаючи, що будемо виробляти і продавати. На виході ми розраховуємо отримувати щодобово до 600 т соняшникової олії, 400-450 т високопротеїнового концентрату, і також 320-330 т лушпиння. Гасло заводу: «Об’єднані сонцем». Інвестиції у завод «Потоки» становлять 650 млн грн. Це і власні, і залучені кошти. Повернення їх (розрахунковий термін окупності) — три-чотири роки. Сьогодні за результатами першого року йдемо у графіку.

 

  • Пане Євгене, а чи давно Ви «занурені» в олію і взагалі у соняшниковий бізнес?

— Соняшник — наша національна рослина. Займаюся ним уже років 25. Перший мій досвід був такий. Друг батька привів мене і мого друга на олійницю. Сказав: хлопці, починайте заробляти гроші — скуповуйте по селах соняшник. Ми відкрили своє мале підприємство. Зняли офіс, дали оголошення у газету, купили телефакс — тоді ще не було мобільного зв›язку. До нас повезли насіння. Так приходило розуміння, що і як працює у соняшниковому бізнесі. У мене не було якоїсь спеціальної освіти — я просто прийшов до цього як підприємець. Хоча зараз відчуваю потребу в науці… Далі мав досвід роботи у крупній олійній компанії «Солома» у Верхівцеві на Дніпропетровщині. Серед тодішніх наших клієнтів — найбільші міжнародні та українські рітейл-компанії, фермерські господарства.

Однак із часом нам стало зрозуміло, що переробників стає дедалі більше, а сировини меншає. Що ж робити? Куди рухатися за доданою цінністю? Глянули прискіпливіше на олію: можна розливати у пляшку... Біопаливі пелети? Добре... А що можна зробити зі шротом соняшнику? Об’їздили Європу, Китай. Звернулися до вчених. І прийшла думка: виготовляти високопротеїновий концентрат. Німецький машинобудівник виробник спеціально для нас розробив прес і підібрав для нього необхідний метал.

 

  • Ви розповідаєте про концентрат «Проглот», який виготовляється у вас на заводі. Що це таке?

— Його унікальність полягає у рекордному вмісті білка — 48%. Ми хочемо, щоб українські тваринники користувалися найкращими кормами. Цей продукт ідеально підходить для будь-якого раціону годівлі курей, гусей, та й не лише свійської птиці, а будь-яких тварин. Наприклад, овець, молодняку ВРХ, свиней. Він був розроблений нами спільно з представниками української наукової спільноти. Запровадили нанотехнології обробки насіння соняшнику — низькотемпературну екстракцію із максимальним видаленням лушпиння. У результаті відбувається щадна денатурація без порушень структури білка. Ми як виробники гарантуємо відсутність у цьому продукті ГМО, хімічних добавок і гормонів. Якість концентрату перевірялася міжнародними та вітчизняними експертами.

06 421 91 2

 

  • Хто його вже застосовує і які відгуки?

— Ми прийшли до виробника бройлерного м’яса і запропонували провести експерименти з продуктом «Проглот». Разом із птахівниками зрозуміли, що він працює, добре засвоюється птицею. Якщо застосовувати його в комбікормі курей-бройлерів, то цикл їх вирощування зменшується до 38 днів. Дослідами вчених доведено: «Проглот» ідеально підходить для будь-якого раціону годівлі птиці і тварин. Зокрема, для свиней, овець, кролів, молодняку великої рогатої худоби. У своєму складі «Проглот» містить 48% білка і засвоюється на 90,2%. Його використання у відгодівлі тварин і птиці дозволяє збільшити приріст їх живої маси. Тепер уже і великі тваринницькі й птахівницькі підприємства знайомляться із «Проглотом» — у нас взяли на пробу по 10-20 т. Наша команда зуміла викликати інтерес ринку до цього продукту. Це приємно усвідомлювати.

 

  • На заводі «Потоки» встановлено чимало першокласного обладнання, німецького й швейцарського. Ви купували найкраще – це зрозуміло. Але ж є й вітчизняна техніка. Яка? І чому ви надали перевагу саме їй?

— Також у нас є обладнання з Китаю і Болгарії. Щодо українських виробників – вони закрили 90% наших потреб у транспортуванні сировини і готової продукції. Поставили нам норії, конвеєри, обладнання для електростанції. Усе це зробила фірма «Елеваторні системи» — наші дніпровські хлопці. У них гарна якість, добрий сервіс. Нічим вони не поступаються кращим європейським машиновиробникам.

 

  • Олієекстракційні заводи зазвичай виробляють із відходів виробництва біопаливо. Мабуть, і ви теж?

— Лушпиння, яке ми отримуємо після віджиму олії, ми справді пускаємо на опалення. І 30% його використовуємо для своїх потреб. У нас закінчується будівництво ТЕС потужністю до 16 МВт, яка буде споживати лушпиння: виробляти з нього електроенергію у форматі «зеленого тарифу». А 70% біопалива ми пускаємо на вільний ринок — продаємо споживачам України.

 

  • А сою теж переробляєте? Що скажете про «соєві поправки» до законодавства, які роблять менш вигідним її експорт? Вони не до шмиги аграріям, однак виробникам начебто подобаються?

— У нас є технологічна можливість переробляти сою, але досвіду немає. Займаємося соняшником, зокрема, й шротом, і концентратом із нього. Дивіться: якщо сою вивозять, то переробники її «голодують», на неї виникає дефіцит. Тому мало на ринку стає і соєвого шроту від її переробників, а значить — ціна на нього росте. Для переробників сої це погано, звісно. А ми, пропонуючи побічні продукти, конкуруємо саме з соєвим шротом! Росте ціна у конкурентів – покупці йдуть від них до нас. Виходить, переробникам соняшнику це на руку, коли сою експортують. Тому «соєві поправки» нам теж не вигідні.

06 421 90 2

 

  • Цікаво ринок працює… Ви виробляєте олію — експортний товар. Чи є у вас напрацьовані зарубіжні партнери-покупці, може, в Індії чи ще десь?

— Поки що немає. Ми дійшли до трейдерів, а вони вже продають олію далі. Це компанії «Олсідс груп», «Бунге Україна», «КОФКО Агрі». Однак у нас є думки попрацювати напряму з турецьким ринком. Оскільки ми маємо припортовий завод, нас цікавлять країни Чорноморського басейну: Туреччина, Болгарія, Грузія, Румунія... Бо маємо логістичну перевагу: можемо навантажувати баржі у Дніпрі і кораблями класу «ріка-море» везти продукцію туди. Зараз ще з поляками ведемо перемовини, й можливо, зацікавить нас і Польща. Але поки вона через логістику «відбирає» по $ 60 на кожну тонну продукції. Якщо туди возити залізницею чи автотранспортом, на виході отримаємо не дуже цікаву ціну. Звісно, ми хочемо експортувати, і не лише олію, бо так балансується наш кошик реалізації. Але скажу ось що: нас загалом цікавлять ринки, які дають добру економіку. Поки що ліпших за Україну варіантів не бачимо.

 

  • А якщо далі везти кораблями через Босфор?..

— Так, але океанські кораблі, що ходять через Босфор далі в океан, не піднімаються поки що вище Херсону, бо там Дніпро для них мілкий.

 

  • А ще з якими проблемами стикаєтеся, пане Євгене?

— Сьогодні найболючіша тема — кадри. Вони роз’їжджаються. Особливо неприємний відтік інтелекту — висококваліфікованих фахівців. Ми попервах думали: от запустимо підприємство, дамо оголошення в газети — потрібні такі-то спеціалісти на гідну зарплату. Ну й до нас побіжуть наввипередки. Тим більше, що ми знаходимося у Дніпрі, місті-мільйоннику. І ось даємо одне оголошення, друге й третє, а ніхто до нас не поспішає. Ми зрозуміли, що помилилися в оцінці ринку праці. Сформували HR-департамент, який цілеспрямовано впроваджує передові підходи у пошуку, адаптації та навчання кадрів. Сьогодні ми розуміємо потенціал наших людей, їхні мотивації, ретельно працюємо з кожним.

 

  • Ви особисто, займаючись олією уже не перший рік, мабуть, постраждали у глобальну кризу 2008 року. Які висновки для себе зробили тоді? Чи маєте антикризові рецепти для агробізнесу?

— На мій погляд, будь-яку кризу слід проходити максимально обтічно. Все зайве – скинути, головне – залишити. Деякі наполеонівські проекти підморозити. Оптимізувати кадровий склад… Можливо, переглянути свій план розвитку: десь від чогось відмовитися. Якщо скинув зайву вагу — легше стає бігати і навіть стрибати. Сконцентруватися на тому, що приносить дохід. Подбати про кошик реалізації: щоб була в тебе і гривня, і валютна виручка.

 

 21 лютого 2024
На поточному тижні в Україні намітилася тенденція зниження відпускних цін на білоголову капусту.
На поточному тижні в Україні намітилася тенденція зниження відпускних цін на білоголову капусту.
21 лютого 2024
 21 лютого 2024
Агрохолдинг KSG Agro через ТОВ «Стронг Інвест», яке відповідає у холдингу за бізнес з вирощування свиней, та компанія «Генесус Україна» уклали річний контракт на поставку 3,5 тис. голів свиней канадської генетики Genesus.
Агрохолдинг KSG Agro через ТОВ «Стронг Інвест», яке відповідає у холдингу за бізнес з вирощування свиней, та компанія «Генесус Україна» уклали річний контракт на поставку 3,5 тис. голів свиней канадської генетики Genesus.
21 лютого 2024
 21 лютого 2024
Станом на 20 лютого 2024 року середня ціна на молоко сировину в Україні склала 14,19 грн і знизилась на 13 коп. за останній місяць.
Станом на 20 лютого 2024 року середня ціна на молоко сировину в Україні склала 14,19 грн і знизилась на 13 коп. за останній місяць.
21 лютого 2024
 21 лютого 2024
Прогрес у протидії корупції є ключовою умовою не тільки на шляху набуття Україною членства в ЄС і НАТО, а й критично важливим завданням під час воєнного стану. Щоб зменшити корупційні ризики у земельних відносинах та посилити захист прав землевласників та замлекористувачів, Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) надасть 5,6 млн грн фінансування на розробку та втілення проєкту із запобігання корупції  та рейдерству.
Прогрес у протидії корупції є ключовою умовою не тільки на шляху набуття Україною членства в ЄС і НАТО, а й критично важливим завданням під час воєнного стану. Щоб зменшити корупційні ризики у земельних відносинах та посилити захист прав землевласників та замлекористувачів, Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) надасть 5,6 млн ...
21 лютого 2024
 21 лютого 2024
Відомо, що від якості підготовки ґрунту залежить подальший розвиток культур, а згодом і майбутній врожай. Тому особливо важливо правильно підготувати ґрунт навесні перед посівом. Ключову роль на цьому етапі сільськогосподарських робіт відіграє техніка для передпосівного обробітку. Вона має бути надійною і якісно виконувати свою роботу.
Відомо, що від якості підготовки ґрунту залежить подальший розвиток культур, а згодом і майбутній врожай. Тому особливо важливо правильно підготувати ґрунт навесні перед посівом. Ключову роль на цьому етапі сільськогосподарських робіт відіграє техніка для передпосівного обробітку. Вона має бути надійною і якісно виконувати свою роботу.
21 лютого 2024
 21 лютого 2024
В умовах триваючої суперечки з Польщею щодо експорту української агропродукції та блокування кордону Україна планує створення додаткового маршруту експорту через р. Дунай.
В умовах триваючої суперечки з Польщею щодо експорту української агропродукції та блокування кордону Україна планує створення додаткового маршруту експорту через р. Дунай.
21 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.