Якщо виділяти основні тренди розвитку рослинництва впродовж останніх років, то на чільному місці обов’язково буде точність виконання операцій та економія ресурсів. Особливо це помітно в галузі захисту рослин, де спостерігається стабільно високий рівень фінансових витрат у відносному та абсолютному вимірах. З кожним роком бажано вносити нові, більш якісні пестициди, що зазвичай «непомітно» дорожчають, змушуючи по-новому перераховувати показники рентабельності виробництва. Разом із цим, керівник господарства вимушено залежить від двох факторів: якості техніки для обприскування та кваліфікації персоналу. Ефективність і тривалість змішування робочого розчину, встановлення та дотримання норми на гектар, задана висота обробки, правильний вибір типу форсунок і використання води, що має належні характеристики жорсткості та кислотності… І звичайно ж, прилипачі та ад’юванти.
Ці дві типи препаратів досить часто ототожнюють у силу того, що вони «виконують» у баковій суміші схожі завдання: якісне утримання робочого розчину на листовій поверхні рослин. Насправді ж вони належать до різних груп препаратів за своїм складом та властивостями і мають розглядатися окремо.
Прилипач містить поєднання клейкових полімерів, які дають змогу значно довше утримувати робочий розчин на поверхні листків. Він сприяє формуванню специфічної плівки, яка запобігає змиванню робочого розчину опадами та водночас утримує вологу. Це дозволяє агрономові більш упевнено вносити, скажімо фунгіциди, в тому разі, якщо є підстави сподіватися дощу. Тобто застосування прилипачів дає змогу відмовитися від проведення додаткових обробок препаратами внаслідок невдалого збігу обставин.
Досить ефективним є застосування прилипачів під час обробки насіння протруйниками та добривами, оскільки вони утримують вологу на ньому, що, ясна річ, зберігає дієвість пестицидів.
Середня норма витрати прилипачів у робочих розчинах зазвичай не перевищує 1 л/га, а їх вартість внесення сягає 1–1,5 $/га. Втім, такі робочі розчини бажано готувати заздалегідь, застосовуючи якісні міксери для тривалого змішування.
Натомість місія ад’ювантів у робочому розчині є більш специфічною, адже вони сприяють взаємодії тих речовин, які не можуть розчинятися одна в одній. Ад’юванти або ж сурфактанти знижують поверхневий натяг на межі речовин: молекули розташовуються на межі води та ліпідного шару, утворюючи емульсію. Себто робочий розчин надійно закріплюється на листовій поверхні посівів, причому різні його елементи виконують свої захисні функції набагато ефективніше. Норма витрати ад’юванту в розрахунку на гектар площі є помітно нижчою та рідко коли перевищує 0,3 л.
Найчастіше сьогодні застосовуються ад’юванти на основі багатоатомних спиртів та органосиліконів. Препарати першої групи дають змогу, знижуючи поверхневий натяг, збільшувати площу робочого розчину до 15–26 разів. Зокрема, це допомагає скоротити норму витрати робочої рідини приблизно на чверть, звісно, якщо все зробити як слід. З одного боку, це забезпечує реальну фінансову економію, з іншого, знижує стресочинний вплив пестицидів на посіви.
Ад’юванти на органосиліконовій основі справляють зазвичай більш ефективну дію, допомагаючи діючій речовині потрапити всередину рослини через мікропори. Наявність у складі таких препаратів полісахаридів зі свого боку забезпечує триваліше збереження вологи на поверхні листя та посівного матеріалу.
Звернемося тепер до спільних переваг препаратів, котрі однаково умовно зватимемо прилипачами в силу їх основної функції. Їх застосування дає змогу:
- знизити поверхневий натяг краплі;
- рівномірно охопити робочим розчином максимальну поверхню посівів, що обробляються;
- захистити рослини від хімічних опіків;
- підвищити ефективність діючих речовин, що вносяться;
- знизити шкоду від шкідників та захворювань рослин;
- зменшити обсяг препаратів під час обприскування;
- зрештою досягти таким чином вищої урожайності.
Для того щоб переконатися в ефективності прилипачів, достатньо провести невеличкий дослід із ранцевим обприскувачів, щедро обробивши рослини спочатку звичайним розчином, а після того якісно змішаним із додаванням прилипача. Навіть такий кустарний експеримент, безумовно, покаже, що краплі із листків культурних рослин, скажімо плодових дерев та кущів, спадатимуть значно менше.
Однак навряд чи це потрібно додатково розповідати кваліфікованому агроному — про переваги прилипачів та ад’ювантів він знає ще з університетської лави. Інша річ, що досить часто він впирається у сувору реальність, спричинену декількома факторами: часовим та фінансовим. Перший формулюється приблизно таким чином: «Ми і так не встигаємо нормально обприскати. Якщо будемо ще гратися із прилипачами…». Другий (голосом власника): «Немає нам куди грошей подіти, ми ще будемо по 40 грн/га платити незрозуміло за що!». Трапляється і таке, що ніхто не хоче змішувати й розраховувати усі ці клейкі розчини, тим паче, що у баковій суміші і без того вже 5 чи 6 компонентів. Мовляв, це все чудово, але не встигаємо ми, та й грошей шкода.
До речі, аналогічним чином виглядає і становище із використанням таких необхідних препаратів, як пом’якшувачі води чи промивачі системи обприскувача. Їх важлива функція: довести рівень Ph і жорсткості робочого розчину до оптимального, запобігши зниженню його ефективності, а також потраплянню залишків інших препаратів до робочого розчину. В останньому випадку це убезпечує від утворення токсичних сумішей або ж нейтралізації діючої речовини у новому розчині.
Поглянемо на це питання об’єктивніше. Щороку на 1 га площі в Україні вноситься пестицидів на суму принаймні $100 (буває і значно більше). Сумарна вартість усіх допоміжних препаратів, таких як прилипачі, ад’юванти, помякшувачі тощо не перевищує $2. Якщо ми знаємо, що це гарантовано подіє бодай наполовину, то чому б не підстрахувати свій майбутній урожай з їх допомогою?
Саме так і говорилося на початку нашого матеріалу. Ми можемо скільки завгодно вкладатися в ефективні препарати для захисту рослин, однак при цьому враховувати низку інших супутніх факторів, починаючи від підбору форсунок та закінчуючи тими ж прилипачами. Яка буде користь рослинам від найкращого антистресанта чи поживної суміші мікроелементів, якщо робочий розчин швиденько стече на землю або ж банально випарується? У цій справі бажано також не експериментувати, нехтуючи порадами виробників засобів захисту рослин, що мають власні готові комплексні технології захисту. Зазвичай там все враховано та пораховано.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
