Читайте також: Сочевиця. Основні агротехнічні моменти
Читайте також: Сочевиця — плюси в сівозміні
Друга партія сочевиці була засмічена пшеницею, що викликало великі труднощі під час поділу такої суміші, і тільки універсальність поєднання сит та решіт Фадєєва з подальшим поділом суміші, що важко розділяється, на пневмовібростолі вкотре підтвердила унікальність технології очищення.
Крім пшениці, в складі суміші було насіння соняшнику, дрібне та велике сміття, але основна складність викликана поділом пшениці і сочевиці: на кожен розмір останньої потрапляла «своя» пшениця. Таким чином, у складі кожної фракції відходів, до яких відноситься пшениця, залишалася якась частина сочевиці.
Для видалення крупного сміття та передусім великої пшениці вихідна суміш була пропущена через решето Фадєєва розміром 2,8. Звичайно, велика пшениця зійшла з решета, а весь інший матеріал пройшов. Частка його становила всього 5,3%.
Далі суміш пройшла через перше решето, надійшла на сито Фадєєва розміром 3,5. Через нього пройшла дрібна пшениця, сміття і якась частка дрібної сочевиці — 4,9%.
Матеріал, що зійшов із сита, надійшов на сито Фадєєва. Через нього пройшла велика сочевиця, яка за чистотою відповідала вимогам товарної.
Для виділення із решти маси дрібної чистої сочевиці суміш була спрямована на решето Фадєєва. Через нього дрібна сочевиця пройшла практично чиста, а зійшла суміш середньої за розміром пшениці з малою часткою середньої сочевиці — 3,0% (рис. 1).
Рис. 1. Результат очищення суміші сочевиці з пшеницею
Попри те, що з вихідної суміші чиста сочевиця сягала 86,8%, а засмічений матеріал — усього 13,2%, прикро втрачати гроші і залишати цю частку матеріалу без подальшого поділу її на сочевицю і пшеницю.
Універсальність поєднання сит і решіт нової геометрії із можливістю остаточного поділу на пневмовібростолі дозволяє розділити, здавалося б, уже безнадійний матеріал.
Покажемо це на прикладі відходу суміші дрібної пшениці з дрібною сочевицею, що пройшла через сито. Вона була просіяна через сито Фадєєва. Найменша пшениця пройшла, а сочевиця — ні. Для подальшого відділення матеріал був направлений на решето Фадєєва. Зрозуміло, на ньому насіння сочевиці, «примірившись» найменшим розміром — товщиною, пройшло, а пшениця зійшла. У сочевиці є якась частка сміття, але вона легко відійде на пневмовібростолі, і чиста дрібна зійде звідти й буде додана до чистого насіння, підвищивши відсоток виходу 86,8% +.
Аналогічний поділ можна зробити з відходами суміші великих і середніх зерен пшениці й сочевиці. Якщо мова йде про насіння для посіву, то чиста велика сочевиця, що пройшла через сито Фадєєва, направляється на пневмовібростіл для остаточного очищення й сепарації насіння за густиною. З «важкого берега» пневмовібростолу сходить абсолютно чиста сочевиця з дуже високими посівними і врожайними якостями.
Загальна послідовність очищення сочевиці з суміші з пшеницею показана на рис. 2, 3 із демонстрацією зразків різних фракцій.
Рисунок 2
Рисунок 3
Я багато разів переконувався у тому, що без калібрування і пофракційної сепарації насіння за густиною на пневмовібростолі в посівному матеріалі, нібито підготовленому до сівби, хиби не видно. Але варто тільки цей матеріал пропустити через щадну пофракційну технологію виділення сильних насіння, відразу все стає на свої місця.
Так вийшло і з насінням сочевиці, підготовленим до сівби за традиційною технологією. Ми їх пропустили через пофракційну технологію. Ось результати. Всього було завезено 6040 кг. Зовні насіння виглядало цілком привабливо. Але після калібрування виявилося, що в його складі 68 кг бою (прохід через кругле сито) (рис. 4).
Рис. 4. 18 кг половинок насіння (прохід через решето Фадєєва)
Аспірація видалила з посівного матеріалу 15 кг пилу. Останній неприпустимий у насінні з тієї причини, що він погіршує передпосівну обробку — 1% його знижує ефективність покриття препаратом насіння на 6%.
Після очищення насіннєвого матеріалу від великого сміття, дробленої сочевиці і пилу весь матеріал був розділений на три фракції. Кожна з них вирівняна за товщининою насінин на решетах Фадєєва наступних розмірів.
Головна перевага пофракційної технології у тому, що вона дозволяє з кожної фракції виділити легке, маловрожайне насіння, вирівняне за розміром.
Пофракційна необхідна з тієї причини, що виділення насіння за щільністю (а значить за насіннєвими і врожайними якостями на пневмовібростолі) відбувається у висхідному потоці повітря, і суворий поділ їх за щільністю можливо тільки за однакової парусності, а це можливо тільки в тому випадку, якщо форма і розмір насіння будуть однакові, тільки тоді важке буде нижче за рівнем положення, а легке вище.
Відтак, легкого насіння із завезеної партії виявилося 420 кг, тобто 7%. Таким чином, із 6040 кг привезеного насіння сочевиці після делікатної пофракційної технології 521 кг було непридатними до сівби, тобто 8,6%.
Уявіть собі втрати під час висіву такої кількості посівного матеріалу. Крім того, в кожній з фракцій була точно визначена маса 1000 шт. насіння, що дозволяє забезпечити точний посів у розмірності шт.кг/га і виключити пропуски та «двійники».
На рис.5 наведено I, II і III фракції.
Рис. 5. I фракція. Прохід через решето Фадєєва 3,2. II фракція. Прохід через решето Фадєєва 3,0. III фракція. Прохід через решето Фадєєва 2,8.
Цікаво те, що величина діаметра насінини сочевиці кожної фракції практично однакова, а товщина, наприклад III фракції, менша, ніж I більш ніж на 0,5 мм. Така різниця у товщині пояснює різницю маси 1000 шт. насіння, що становить більше 30%. В цьому і суть пропонованої нами пофракційної технології.
Рисунок 6
Шановний читачу, я багато уваги приділив сочевиці, розуміючи, що її частка на ринку України поки невисока, але мені випала нагода на прикладі цієї нішевої культури показати не тільки її гідність, але й технологію очищення та виробництва насіння, яка нами застосовується для будь-яких культур. Крім того, я впевнений, що частка виробництва сочевиці в Україні, як і інших бобових, буде обов'язково зростати.
Леонід ФАДЄЄВ, канд. техн. наук, доцент
