На формування врожаю гороху у Кіровоградській області найбільше впливають умови температурного режиму та вологості, які складаються у червні. Величина коефіцієнта кореляції тут становить 0,718. Частка впливу цього фактора на урожайність культури сягає, відповідно, 51,6%.
Регулюючи майбутній урожай
Враховуючи високу ймовірність посух, важливо переходити до адаптивного рослинництва, вирощування посухостійких сортів рослин, застосування препаратів, які б підсилювали адаптивні властивості рослин. Одними з таких речовин є регулятори росту рослин. Значна роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур належить саме їм: вони дають можливість спрямовано регулювати найважливіші біологічні процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту, гібриду.
Біостимулятори активно впливають на ростові процеси рослин; розвивається розгалужена коренева система з симбіотичною мікрофлорою, завдяки чому ефективніше використовуються поживні речовини, в тому числі малорозчинні сполуки фосфору, створюються умови для отримання екологічно чистої продукції.
Під впливом сучасних регуляторів росту у рослинах збільшується вміст вуглеводів, амінокислот та елементів мінерального живлення, зростає біологічний потенціал та посилюється імунна система. Поєднавши дотримання технологічної дисципліни вирощування основних сільськогосподарських культур із впровадження сучасних регуляторів росту, можна значно посилити стійкість посівів до несприятливих і екстремальних погодних умов.
Результати досліджень засвідчили, що сучасні регулятори росту сприяли підвищенню врожаїв гороху на 0,31–0,36 т/га, тобто 18,8–21,8%.
Механізм їхньої дії пов’язують, головним чином, із перебудовою гормонального балансу в клітинах. Позитивна дія виражається в інтенсифікації фізіологічних процесів, зміні балансу фітогормонів. Під час росту рослин змінюються фізико-хімічні властивості мембран, збільшується їх проникність, а це призводить до інтенсифікації процесів внутрішньоклітинного синтезу. Клітини починають швидше рости і ділитися.
Роль регуляторів росту зросла із впровадженням інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Під їхньою дією ефективніше відбуваються фотосинтетичні й обмінні процеси у рослинній клітині. Їх застосування сприяє кращому водозабезпеченню, живленню рослин, збільшенню інтенсивності фотосинтезу, активізації роботи асиміляційного апарату рослин за умов посухи.
Цінні мікроелементи
У живленні рослин, формуванні врожаю та його якості, поряд з основними елементами — азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, сіркою, важлива роль належить бору, йоду, кобальту, марганцю, міді, молібдену, цинку та іншим мікроелементам. Їх вміст у рослинах коливається від сотих до тисячних масових часток. Вони беруть участь у багатьох фізіологічних і біохімічних процесах, що відбуваються у рослинах, входять до складу багатьох ферментів, вітамінів, ростових речовин, які в них виконують важливу роль біохімічних прискорювачів і регуляторів найскладніших біологічних процесів.
Застосування мікроелементів збільшує енергію проростання насіння, прискорює розвиток ростків і зародкових корінців, позитивно впливає на подальший ріст рослин і врожай сільськогосподарських культур. Одночасно мікроелементи значно поліпшують якість урожаю. Від їх застосування у продукції зростає вміст білкових речовин, цукрів, вітамінів, поліпшуються смакові якості овочів та плодів, підвищується стійкість рослин проти хвороб, шкідників та інших несприятливих факторів навколишнього середовища.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Велика роль у формуванні врожаю належить саме марганцю, бору, молібдену, цинку та кобальту
• Бор потрібний під час дозрівання та диференціації клітин, бере участь у синтезі білків.
• Мідь впливає на азотний обмін у рослинах, активно бере участь у процесі фотосинтезу.
• Кобальт активізує низку ферментів, впливає на процес дихання, накопичується у генеративних органах.
• Марганець впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів і азотного обміну. Входить у ферментні системи, регулює обмінні окисно-відновні процеси в рослинах та регулює утворення ростових гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування хлорофілу.
• Цинк бере участь у багатьох фізіологічних процесах, які протікають в рослині, а саме фото-, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів, в окисно-відновних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. Сприяє накопиченню фітогормону ауксину; необхідний для росту міжвузль. За рахунок стабілізації дихання у разі зміни температурних умов підвищує жаро-, посухостійкість рослин, вміст білка, стійкість до ураження хворобами.
• Молібден бере участь у синтезі амінокислот і білків, вуглеводневому й обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує окисно-відновні процеси. Сприяє засвоєнню азоту, заліза і фосфору, покращує живлення рослин кальцієм. Підвищує вміст білка в продукції.
За наявності мікроелементів рослини краще використовують азотні, фосфорні та калійні мінеральні добрива. Вони беруть участь у процесах запилення і плодоутворення, синтезу та пересування вуглеводів, у білковому і жировому обмінах речовин тощо. Майже всі мікробіологічні процеси, що відбуваються у ґрунті, проходять за участі ензимів, до складу яких входять мікроелементи. Під впливом останніх зростає біологічна активність ґрунтів: поліпшується синтез і розкладання органічних речовин, активізується фіксація атмосферного азоту, нітрифікаційна здатність тощо.
За нестачі мікроелементів у ґрунті ефективність азотних, фосфорних і калійних добрив знижується на 10–12% і більше. Мікроелементи стабілізують процеси фотосинтезу, поліпшують ріст та розвиток рослин. У разі їх застосування рослини більш стійкі до атмосферної та ґрунтової посух, низьких і підвищених температур, ураження хворобами та шкідниками.
За останні два десятиріччя особливого значення як джерела мікроелементів набули хелати (компенсони) — внутрішньо комплексні сполуки органічних речовин із металами (В, Мo, Zn, тощо). Вони не поглинаються ґрунтом, проте легко засвоюються рослинами та мають кращий ефект, ніж органічні сполуки мікроелементів.
Як та коли застосовувати
Ефективність впливу мікроелементів на рослинний організм залежить від форми, в якій вони перебувають. Рослини легко можуть засвоювати мікроелементи лише в біологічно активній водорозчинній формі, а нерухома може бути використана після проходження складних біохімічних процесів за участі гумінових кислот ґрунту.
Мікроелементи застосовувалися у вигляді неорганічних солей металів та інших відходів хімічної промисловості, що було, як правило, мало ефективним та економічно не завжди доцільним. Як правило, у вигляді неорганічних солей вони задовільно використовуються рослиною лише на кислих ґрунтах (рН до 6). За реакції, близької до нейтральної, їхня ефективність зменшується у десятки разів. У нейтральних, слабо лужних та карбонатних ґрунтах неорганічні солі не можуть утримувати мікроелементи у водорозчинній формі, доступній для рослин, і їхня ефективність дорівнює майже нулю, вони переходять у нерозчинні форми та стають недоступні рослинам.
Для підвищення ефективності використання мікроелементів доцільно застосовувати їх у рухомій біологічно активній формі (у вигляді комплексонатів).
За ефективністю дії на рослину останні переважають усі інші форми мікродобрив у 2–5 разів. Вони мають високу транспортну активність. Через кореневу систему надходять у стебло і листки без змін, але протягом 1–3 діб руйнуються із переходом катіонів металів у метаболіти рослинної тканини. Висока проникність комплексонатів через листя рослин робить їх ефективним засобом для позакореневого підживлення.
Виходячи з вище наведеного, мікродобрива мають досить суттєвий позитивний вплив на ріст, розвиток рослин, формування урожайності та якості сільськогосподарських культур. У той же час досить мало даних про вплив мікродобрив на продуктивність гороху в умовах нестійкого зволоження північного Степу України і особливо за поєднання їх із регуляторами росту.
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
к. с.-г. н.; експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій ІСГС НААН,
к. т. н., с. н. с., експерт-дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
