Азот ефективно впливає на розвиток коренеплодів. Дефіцит знижує урожайність, як і надлишок, але останнє погіршує якість коренеплодів. Надмірна доза азоту збільшує вміст амідного азоту в коренеплодах, зменшує цукристість коренеплодів і вихід цукру. Фосфор сприяє енергетичним процесам у рослинах культури, що позитивно впливає на покращення вмісту цукру у коренеплодах і його технологічних якостей. Калій, регулюючи водний та азотний баланси у рослинах, забезпечуючи метаболізм, підвищує стійкість культури до хвороб і посухи.
Для отримання високих урожаїв культури рекомендовано норми добрив збільшувати до N180-210P160-180К180-240.
Підвищує ефективність добрив різноглибинне їх внесення у різні строки: восени під час оранки — основне удобрення на глибину 15-30 см; під час сівби — рядкове на 4-6 см, під час вегетації здійснюють підживлення на глибину 10-14 см.
Під час вирощування буряків цукрових за інтенсивною технологією 90-95% фосфорних і калійних добрив рекомендується вносити восени під оранку, оскільки вони дуже повільно переміщуються у ґрунті (Р2О5 за місяць на 1 см), решту під час сівби у рядки. У зв’язку з тим, що азотні добрива легко вимиваються, їх краще застосовувати перед весняним обробітком ґрунту (60-70%), а інше — під час підживлення. Частину азоту у вигляді аміачної води (N80-100) рекомендовано вносити пізно восени.
Рослини культури позитивно реагують на суперфосфат, калійну сіль, хлористий калій, калімагнезію, а також на внесення каїніту, в якому міститься багато мікроелементів.
Підживлюють буряки цукрові (N30-50) аміачною селітрою не пізніше появи четвертої пари справжніх листків. Підживлення у пізніші строки зменшувало накопичення цукру у коренеплодах. Підтверджено, що внесення аміачної води на глибину 12-15 см ефективно забезпечувало розвиток рослин культури.
Для формування високої продуктивності буряків цукрових необхідно застосовувати борні, мідні, марганцеві, цинкові, молібденові та кобальтові мікродобрива. В якості борних мікродобрив вносять буру, борну кислоту, борат магнію і боратовий гранульований суперфосфат у рядки під час сівби, а також під час вегетації, з метою підживлення рослин культури.
Марганцеві мікродобрива підвищують урожайність та якість буряків цукрових на чорноземах звичайних і карбонатних, а також на солонцях. Для передпосівної обробки насіння та позакореневого підживлення використовують сірчанокислий марганець.
Мідні мікродобрива застосовують на торфоболотних ґрунтах. На дерново-підзолистих, сірих лісових, легких піщаних їх вносять один раз у п’ять років. Для позакореневого підживлення використовують розчин сірчанокислої міді.
Цинкові мікродобрива підвищують урожай і цукристість коренеплодів на чорноземах із невеликим вмістом цинку. У формі сірчанокислого цинку їх застосовують для обробки насіння, вносять у рядки під час сівби та позакореневого підживлення культури.
Молібденові мікродобрива ефективні на ґрунтах із кислою реакцією — дерново-підзолистих, сірих лісових, чорноземах опідзолених та вилугуваних. Вносять їх як і цинкові, використовуючи молібденовокислий амоній, молібдат натрію та відходи промисловості.
Кобальтові мікродобрива ефективні на дерново-підзолистих, піщаних сірих лісових, чорноземах вилугованих та інших ґрунтах, які бідні на рухомий кобальт. Застосовують їх для обробки насіння та позакореневих підживлень.
Існують випадки, за яких є виправданим листкове підживлення рослин культури. Воно буде ефективним за посушливих погодних умов на полях, де здійснювалося вапнування, коли коренева система не може засвоювати з грунту достатню кількість поживних речовин, переважно азоту та магнію.
На початкових фазах росту до третьої-четвертої пари листків потреба у поживних речовинах у культури помірна. Максимальна вона у липні-серпні під час активного росту листків і формування коренеплодів. Разом із тим, слід зазначити, що підживлення культури доцільно здійснювати за умов достатньої кількості вологи у грунті.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
