Урожайність та цукристість коренеплодів цукрового буряка залежно від норм мінеральних добрив

Перебіг цих процесів передусім визначається генетичними властивостями самої рослини, але на інтенсивність їхнього прояву великий вплив мають відповідні умови живлення, а саме: кількість поживних речовин у ґрунті, добривах, їхнє співвідношення та спосіб надходження в рослину.

Найкращий ефект від застосування високих норм добрив отримують у роки з достатньою кількістю опадів, коли мінеральні добрива повністю розчиняються у ґрунті й рослини можуть поглинати їх у доступних сполуках.

Підвищення рівня удобрення в умовах Західного Лісостепу України з мінімального до повного зумовлювало зростання урожайності коренеплодів на 106–120 ц/га.

Результати наших досліджень, проведених на дослідних полях Львівського національного аграрного університету впродовж 2009–2011 років доводять, що оптимізація системи удобрення буряка цукрового дає змогу забезпечити зростання урожайності та цукристості коренеплодів.

У середньому за роки досліджень внаслідок природної родючості ґрунту формувалась урожайність коренеплодів на рівні 26,5 т/га (табл. 1). На варіанті з унесенням N₁₈₀P₁₃₅K₂₁₀ вона зросла майже у 2,5 раза до 65,8 т/га, а приріст становив 39,3 т/га (148%). Всю норму фосфорних і калійних добрив вносили восени під основний обробіток ґрунту, азотні добрива вносили під весняний обробіток ґрунту. За збільшення норми добрив на N₆₀P₄₅K₇₀ на варіанті з унесенням N₂₄₀P₁₈₀K₂₈₀ урожайність продовжувала зростати і підвищилась до 80,8 т/га, що вище контролю на 54,3 т/га (205%). Найвищий рівень врожайності коренеплодів ми отримали на варіанті з нормою мінеральних добрив N₃₀₀P₂₂₅K₃₅₀. Така кількість добрив забезпечила врожайність 90,7 т/га коренеплодів, що на 64,2 т/га або на 242% перевищило продуктивність рослин буряка цукрового на контрольному варіанті.

Таблиця 1. Урожайність цукрового буряка залежно від норм добрив, т/га

Аналіз результатів досліджень з урожайності коренеплодів залежно від рівнів удобрення показав, що приріст урожаю (кг) на 1 кг д. р. від норм мінеральних добрив був майже на одному рівні (табл. 2). За норми N₁₈₀P₁₃₅K₂₁₀ цей показник становив 75 кг на 1 кг д. р. На 3 кг на 1 кг д. р. збільшився рівень віддачі урожайності коренеплодів буряка цукрового за застосування норми мінеральних добрив N₂₄₀P₁₈₀K₂₈₀ і становив 78 кг на 1 кг д. р. Попри те що норма удобрення N₃₀₀P₂₂₅K₃₅₀ забезпечила найвищий рівень урожаю, показник віддачі був нижчим і становив 73 кг на 1 кг д. р.

Таблиця 2. Приріст урожайності коренеплодів буряка цукрового на 1 кг д. р. залежно від норми добрив

Раціональне застосування добрив сприяє не лише вирощуванню високих урожаїв, а й високій якості продукції. За допомогою внесення добрив можна цілеспрямовано змінювати напрям процесів обміну речовин і підвищувати нагромадження білків, крохмалю, сахарози, жирів та інших важливих речовин у сільськогосподарській продукції.

Чимало дослідників зазначають, що із підвищенням рівня мінерального удобрення зростала врожайність коренеплодів, але цукристість знижувалась. Так, внесення N₁₅₀P₁₅₀K₁₅₀ забезпечувало формування потужного листкового апарату з тривалим його функціонуванням і, як наслідок, формування високого врожаю — 65,9–70,9 т/га. Однак за такого рівня мінерального живлення спостерігалося зменшення вмісту цукру в коренеплодах на 3,3–6,4%. Зниження цукристості за збільшення доз удобрення відбувається внаслідок збільшення урожайності коренеплодів і дії закону розчинення речовини. Чим інтенсивніше ростуть тканини коренеплоду на удобрених ділянках, тим менша їхня цукристість. Інтенсивність фотосинтезу сучасних сортів не настільки достатня, щоб рослини могли повністю реалізувати свої потенціальні можливості щодо нагромадження цукру під час інтенсивного росту.

Результати наших досліджень доводять, що оптимізація системи удобрення буряка цукрового дає змогу забезпечити зростання урожайності та не допустити різкого зниження цукристості коренеплодів. Під впливом добрив цукристість знизилася лише на 0,9%.

Найвищим вміст цукру (17,4%), як і очікувалось, був на контролі без добрив (табл. 3). Підвищення норми добрив до N₁₈₀P₁₃₅K₂₁₀ практично не вплинуло на показник цукристості. Проте за збільшення норми добрив до N₂₄₀P₁₈₀K₂₈₀ вміст цукру зменшився на 0,4 %, порівняно з попереднім фоном N₁₈₀P₁₃₅K₂₁₀. На варіанті зі внесенням найвищої норми добрив N₃₀₀P₂₂₅K₃₅₀ вміст цукру зменшився ще на 0,4 %.

Таблиця 3. Вміст цукру у коренеплодах та вихід цукру залежно від норм добрив

Незважаючи на зменшення цукристості, вихід цукру з 1 га був найвищим за високих норм внесення мінеральних добрив. Так, якщо на контролі одержали лише 4,61 т/га цукру, то на фоні N₁₈₀P₁₃₅K₂₁₀ — 11,38 т/га. Найбільше цукру одержали за внесення N₃₀₀P₂₂₅K₃₅₀ — 14,97 т/га.

В. В. ЛИХОЧВОР, д-р с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН,
лауреат Державної премії в галузі науки і техніки,
завідувач кафедри технологій у рослинництві
Львівського національного аграрного університету
М. Л. ТИРУСЬ, канд. с.-г. наук
В. С. БОРИСЮК, канд. с.-г. наук, доцент, заступник
декана з науково-дослідної роботи