Урожайність та цукристість коренеплодів цукрового буряка залежно від норм мінеральних добрив

Урожайність та цукристість коренеплодів цукрового буряка залежно від норм мінеральних добрив

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 30 листопада -0001 02:02

Основний спосіб реалізації потенціалу буряка цукрового — оптимізація мінерального живлення. При цьому слід задіяти таку систему удобрення, яка сприяла б отриманню максимальної кількості товарної продукції (цукру) в конкретних кліматичних умовах за мінімальних витрат макро- й мікродобрив. Утворення коренеплоду й накопичення в ньому цукрози є кінцевим результатом багатьох складних фізіолого-біохімічних процесів, які відбуваються в органах рослин буряка цукрового впродовж періоду вегетації.

Перебіг цих процесів передусім визначається генетичними властивостями самої рослини, але на інтенсивність їхнього прояву великий вплив мають відповідні умови живлення, а саме: кількість поживних речовин у ґрунті, добривах, їхнє співвідношення та спосіб надходження в рослину.

Найкращий ефект від застосування високих норм добрив отримують у роки з достатньою кількістю опадів, коли мінеральні добрива повністю розчиняються у ґрунті й рослини можуть поглинати їх у доступних сполуках.

Підвищення рівня удобрення в умовах Західного Лісостепу України з мінімального до повного зумовлювало зростання урожайності коренеплодів на 106–120 ц/га.

Результати наших досліджень, проведених на дослідних полях Львівського національного аграрного університету впродовж 2009–2011 років доводять, що оптимізація системи удобрення буряка цукрового дає змогу забезпечити зростання урожайності та цукристості коренеплодів.

У середньому за роки досліджень внаслідок природної родючості ґрунту формувалась урожайність коренеплодів на рівні 26,5 т/га (табл. 1). На варіанті з унесенням N180P135K210 вона зросла майже у 2,5 раза до 65,8 т/га, а приріст становив 39,3 т/га (148%). Всю норму фосфорних і калійних добрив вносили восени під основний обробіток ґрунту, азотні добрива вносили під весняний обробіток ґрунту. За збільшення норми добрив на N60P45K70 на варіанті з унесенням N240P180K280 урожайність продовжувала зростати і підвищилась до 80,8 т/га, що вище контролю на 54,3 т/га (205%). Найвищий рівень врожайності коренеплодів ми отримали на варіанті з нормою мінеральних добрив N300P225K350. Така кількість добрив забезпечила врожайність 90,7 т/га коренеплодів, що на 64,2 т/га або на 242% перевищило продуктивність рослин буряка цукрового на контрольному варіанті.

 

Таблиця 1. Урожайність цукрового буряка залежно від норм добрив, т/га

08 423 56 2

 

Аналіз результатів досліджень з урожайності коренеплодів залежно від рівнів удобрення показав, що приріст урожаю (кг) на 1 кг д. р. від норм мінеральних добрив був майже на одному рівні (табл. 2). За норми N180P135K210 цей показник становив 75 кг на 1 кг д. р. На 3 кг на 1 кг д. р. збільшився рівень віддачі урожайності коренеплодів буряка цукрового за застосування норми мінеральних добрив N240P180K280 і становив 78 кг на 1 кг д. р. Попри те що норма удобрення N300P225K350 забезпечила найвищий рівень урожаю, показник віддачі був нижчим і становив 73 кг на 1 кг д. р.

 

Таблиця 2. Приріст урожайності коренеплодів буряка цукрового на 1 кг д. р. залежно від норми добрив

08 423 56 3

 

Раціональне застосування добрив сприяє не лише вирощуванню високих урожаїв, а й високій якості продукції. За допомогою внесення добрив можна цілеспрямовано змінювати напрям процесів обміну речовин і підвищувати нагромадження білків, крохмалю, сахарози, жирів та інших важливих речовин у сільськогосподарській продукції.

Чимало дослідників зазначають, що із підвищенням рівня мінерального удобрення зростала врожайність коренеплодів, але цукристість знижувалась. Так, внесення N150P150K150 забезпечувало формування потужного листкового апарату з тривалим його функціонуванням і, як наслідок, формування високого врожаю — 65,9–70,9 т/га. Однак за такого рівня мінерального живлення спостерігалося зменшення вмісту цукру в коренеплодах на 3,3–6,4%. Зниження цукристості за збільшення доз удобрення відбувається внаслідок збільшення урожайності коренеплодів і дії закону розчинення речовини. Чим інтенсивніше ростуть тканини коренеплоду на удобрених ділянках, тим менша їхня цукристість. Інтенсивність фотосинтезу сучасних сортів не настільки достатня, щоб рослини могли повністю реалізувати свої потенціальні можливості щодо нагромадження цукру під час інтенсивного росту.

08 423 57 2

Результати наших досліджень доводять, що оптимізація системи удобрення буряка цукрового дає змогу забезпечити зростання урожайності та не допустити різкого зниження цукристості коренеплодів. Під впливом добрив цукристість знизилася лише на 0,9%.

Найвищим вміст цукру (17,4%), як і очікувалось, був на контролі без добрив (табл. 3). Підвищення норми добрив до N180P135K210 практично не вплинуло на показник цукристості. Проте за збільшення норми добрив до N240P180K280 вміст цукру зменшився на 0,4 %, порівняно з попереднім фоном N180P135K210. На варіанті зі внесенням найвищої норми добрив N300P225K350 вміст цукру зменшився ще на 0,4 %.

 

Таблиця 3. Вміст цукру у коренеплодах та вихід цукру залежно від норм добрив

08 423 57 1

 

Незважаючи на зменшення цукристості, вихід цукру з 1 га був найвищим за високих норм внесення мінеральних добрив. Так, якщо на контролі одержали лише 4,61 т/га цукру, то на фоні N180P135K210 — 11,38 т/га. Найбільше цукру одержали за внесення N300P225K350 — 14,97 т/га.

 

В. В. ЛИХОЧВОР, д-р с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН,
лауреат Державної премії в галузі науки і техніки,
завідувач кафедри технологій у рослинництві
Львівського національного аграрного університету
М. Л. ТИРУСЬ, канд. с.-г. наук
В. С. БОРИСЮК, канд. с.-г. наук, доцент, заступник
декана з науково-дослідної роботи

 

 29 квітня 2026
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR TERRALAND.
У сучасних умовах агровиробництва ефективність техніки перевіряється не на презентаціях, а безпосередньо в полі — у складних ґрунтово-кліматичних умовах, де кожне рішення має практичне значення. Саме таким принципом керувалися у господарстві ТОВ «Зауер» (Сумська область, м. Лебедин), коли прийняли рішення протестувати глибокорозпушувач BEDNAR ...
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
Станом на 28 квітня 2026 року українські аграрії уже засіяли 1 698,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що становить 28% від прогнозованих площ.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
Енергія сьогодні — це не лише витрати, а один із ключових факторів стабільності агробізнесу. Саме тому ми рекомендуємо відвідати UA Energy — подію, де зібрані практичні рішення для підприємств, які працюють у полі, на елеваторах та у переробці.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
В Україні діє Єдиний реєстр пасік, запроваджений з 2021 року. Станом на вересень 2021 року було зареєстровано 44 тис. пасік і орієнтовно до 2 млн бджолосімей.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
На Черкащині ветеранів російсько-української війни вчили вирощувати спаржу та розповідали, як «з нуля» почати власну сільськогосподарську справу. До навчання долучилися ветерани з усієї України.
29 квітня 2026
 29 квітня 2026
Волинянин Григорій Козюра з села Струмівка Луцького району вирощує на присадибній ділянці магнолії. 74-річий господар мріяв про власний сад із дитинства. Зараз на подвір’ї пенсіонера росте три дорослі магнолії, а маленькі саджанці вирощує біля пасіки.
Волинянин Григорій Козюра з села Струмівка Луцького району вирощує на присадибній ділянці магнолії. 74-річий господар мріяв про власний сад із дитинства. Зараз на подвір’ї пенсіонера росте три дорослі магнолії, а маленькі саджанці вирощує біля пасіки.
29 квітня 2026

Please publish modules in offcanvas position.