Якщо становище із вологою у грунті зовсім погане, ймовірно, варто скоротити площі під цією культурою, посіявши ярий ячмінь чи горох.
Минулого посушливого сезону у деяких господарствах керівники були вельми неприємно здивовані в плані рентабельності вирощування кукурудзи. Виявилося, що за таких умов найвища врожайність культури була зафіксована там, де була внесена нижча кількість діючої речовини азоту… І, навпаки, там, де азоту не шкодували, «вваливши» щедру норму під передпосівний обробіток та під час висіву, сходи кукурудзи буквально погоріли.
Маємо сказати, що такі неприємності трапляються уже не перший рік і у різних регіонах України. Так, кукурудза потребує азоту у великих обсягах, однак внаслідок дефіциту вологи в ґрунті рослини не просто не спроможні його цілковито засвоїти, а ще й отримують фітотоксичні стреси і справжні опіки. Причому це далеко не виняткові випадки, а доволі вже поширена проблема, яка потребує посиленої уваги з боку агронома.
Поряд із тим потрібно наголосити на тому, що кукурудза споживає азот дуже нерівномірно впродовж вегетації. Для стартового розвитку рослин потрібно лише 25–30% цього елементу, необхідного для формування запланованої урожайності. Тому найвища потреба в азоті настає після появи 10–12 листків.
Традиційна технологія азотного живлення кукурудзи в Україні передбачає цілковите внесення азотних добрив під час передпосівного обробітку, а також одночасно з насінням. Це зручно і дає змогу заощадити на операційних витратах. Перед проходом передпосівного ґрунтообробного агрегату за допомогою розкидача полем розподіляється карбамід, сульфат амонію чи діамофос або ж КАС. Безпосередньо під час сівби вноситься від 50 до 120 кг/га гранульованих азотних добрив.
Вочевидь, що з огляду на дефіцит вологи у грунті та специфіку споживання кукурудзою азоту ця технологічна схема має бути переглянута. Немає сенсу «валити» декілька сотень кілограмів добрив у фізичній вазі, якщо вони банально не будуть засвоєні і тим більше, можуть завдати шкоди молодим рослинам. Доцільнішим видається такий підхід, за якого під передпосівний обробіток вноситься до 20% необхідного азоту, а ще 5–10% разом із насінням.
Надалі ж, після появи сходів, потрібно застосувати нетрадиційний спосіб додаткового внесення добрив. Це застосування аплікаторів для внутрішньогрунтового внесення, просапних культиваторів, обладнаних ємностями для рідких чи твердих видів добрив, спеціальних насадок на форсунки обприскувача для прикореневого внесення КАС чи навіть розкидання селітри за умови вологої погоди. Нагально рекомендованим є регулярно позакореневе внесення карбаміду у нормі 10–15 кг/га.
Тому за таких умов, що складаються у плані дефіциту вологи в грунті, ми радимо дуже виважено поставитися до норм внесення азотних добрив під кукурудзу. Окрім агрономічних переваг, такий підхід дасть змогу позитивно вплинути на рентабельність вирощування культури, у тому разі якщо ми знизимо фактичні обсяги використання добрив. Який сенс кидати під кукурудзу карбамід і сульфат амонію у розрахунку на 10 т/га, якщо за фактом волога не дасть змогу зібрати більше 8 т/га на коло?
Дедалі більше питань виникає і щодо правильного вибору гібридів кукурудзи з огляду на примхливі погодні умови та очевидні кліматичні зміни. Та, звісно, передусім слід враховувати реальну економіку вирощування кожного гібриду цієї культури. Бажано звернути увагу не просто на посухостійкі, а на гібриди, які характеризуються швидким якісним стартовим розвитком сходів, і водночас, стійкістю до стресових умов у першій половині вегетації. З одного боку, слід максимально використати ту вологу, яка наразі є у грунті. З іншого, мати на увазі, що без уже традиційної тривалої посухи влітку, на жаль, не обійдеться. Тому гібриди кукурудзи повинні характеризуватися здатністю акумулювати вологу про запас, при цьому швидко її віддаючи ближче до збирання.
Такі речі неможливо визначити «на око», тому сьогодні у кожному господарстві на постійній основі мають функціонувати тестові ділянки контролю найбільш перспективних для конкретних грунтово-кліматичних умов гібридів кукурудзи.
Надзвичайно важливо, щоб до бункера сівалки потрапило якісне каліброване насіння. Який би якісний агрегат не використовувався, погано відсортоване зерно завдасть купу клопотів, починаючи з двійників і закінчуючи хибами під час висіву і забиванням насіннєпроводів.
Так само нагально рекомендованим є застосування протруйників для обробки насіння кукурудзи, втім, як і всіх інших культур. Річ у тім, що за наявного дефіциту вологи у грунті молоді рослини повинні сконцентрувати свої зусилля на протистояння цьому головному стресовому фактору. Якщо ж їх паралельно турбуватимуть збудники захворювань та шкідники, то їх стійкість, а в результаті і фінальна врожайність істотно знизяться.
Саме тому ефективна боротьба з бур’янами на посівах кукурудзи перетворюється на сувору необхідність і неодмінну умову отримання гарного врожаю. Якісний дієвий гербіцид, ротаційний обробіток і, за можливості, міжрядний — це ті чинники, котрі дають змогу реально вплинути на рентабельність кукурудзи.
За умов швидкого переходу від теплої більш-менш вологої зими до літніх температур істотно зростає роль перед- і післяпосівного ротаційного обробітку посівів кукурудзи. Річ у тім, що стрімко зростаюча сонячна активність буквально за лічені дні висушує верхній шар грунту, сприяючи утворенню твердої кірки. Вона негативно впливає на розвиток молодих сходів, а також ускладнює, власне, висів насіння. Запустивши в поле ротаційну борону до і після сівби, ми не лише розпушимо грунт, поліпшивши циркуляцію у його верхньому шарі вологи і повітря, але знищимо велику кількість проростків бур’янів у фазі білої ниточки.
І наприкінці наголосимо на тому, що з таких нетрадиційних екстремальних умов зростає роль більш-менш точних метеопрогнозів у конкретній місцевості і буквально на кожному окремому полі. З цією метою бажано співпрацювати з провідними світовими компаніями, які надають такі послуги чи пропонують співпрацю агровиробникам на певних умовах.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
