Селітра характеризується низьким коефіцієнтом випаровування, і тому її можна сміливо кидати на поверхню грунту. При цьому це швидкорозчинне добриво, азот у якому міститься в нітратній формі і стає доступним для кореневої системи рослин буквально впродовж декількох днів. З іншого боку, це зумовлює очевидну проблему — в разі випадання рясних опадів чи стрімкого танення снігу азот із селітри може пройти повз ціль, промившись до грунтових вод.
Карбамід (сечовина) відзначається більш пролонгованою дією. Це найбільш концентроване тверде азотне добриво найчастіше використовують для того, щоб забезпечити азотне живлення посівів впродовж більш тривалого періоду. Однак його застосування також містить низку суттєвих обмежень.
Так, карбамід не можна лишати на поверхні грунту, оскільки таким чином за декілька днів випарується до 70% азоту. Його конче слід заробити в землю, а після цього ще й почекати днів 12–15, поки не нейтралізується біурет, котрий утворюється під час грануляції карбаміду.
Звісно, що навесні посіви озимих зернових можна підживляти і сульфатом амонію, однак його застосування доречніше на озимому ріпаку, оскільки ця культура є дуже сіркофільною.
Тому, як свідчить практика останніх років, у переважній більшості випадків, коли погодні умови не сприяють ідеальному внесенню аміачної селітри, оптимальним варіантом для весняного підживлення озимої пшениці є рідке поєднання селітри і карбаміду — КАС.
Як відомо, промисловість випускає три марки карбамідно-аміачної суміші — КАС-28, КАС-30 і КАС-32. Остання цифра означає вміст азоту у відсотках, проте слід враховувати, що чим він є вищим, тим вищою є температура замерзання добрива. Так, КАС-32 замерзає при °С, КАС-30 — при –9С, а КАС-28 — при –17С. Щиро кажучи, цей показник у силу погодних умов давно вже втратив актуальність і можна спокійно застосовувати КАС-30 будь-якої пори року, а КАС-32, починаючи із квітня.
Чим особливий КАС у порівнянні з іншими азотними добривами?
По-перше, карбамідно-аміачна суміш вноситься у рідкому вигляді. Це автоматично означає, що у цього добрива набагато більше шансів своєчасно засвоїтися, аніж у твердого гранульованого. Цієї весни це буде надзвичайно великою перевагою, оскільки у багатьох місцевостях на полях вологи немає від слова «зовсім».
По-друге, у складі КАСу азот міститься у трьох формах — нітратній (25%), аміачній (25%) та амідній (50%). Першим рослинами засвоюється нітратний азот, потім аміачний, який акумулюється в орному шарі, а найбільш пролонговану дію має амідна форма. Це дає підстави назвати КАС азотним добривом водночас швидкої та пролонгованої дії, і дуже зручно для агронома.
По-третє, КАС, як і будь-яке рідке добриво, має низку операційних та логістичних переваг у порівнянні з твердими видами. Його банально не можна вкрасти (це не біг-бег із селітрою!), легше перевантажувати, а завдяки точному дозуванню можна чітко витримувати норму внесення.
І, нарешті, КАС, на відміну від селітри чи карбаміду, можна застосувати більш ефективно, додавши до азоту сірку у потрібному співвідношенні, мікроелементи чи навіть пестициди.
Звісна річ, що карбамідно-аміачна суміш, окрім переваг, має і деякі недоліки Так, вона може виявляти певну токсичність під час підживлення посівів на рослини, тому для його внесення необхідно застосовувати крупнокрапельні розпилювачі. Ми ж, звісно, орієнтуємося на дрібнодисперсну краплю для якомога кращого покриття листка. Натомість КАС повинен потрапити на листок крупною краплею і стекти вниз. Якщо затримається, то завдасть серйозних опіків рослині. Тому вносити карбамідно-аміачну суміш можна лише на суху листову поверхню.
Певні незручності створює і той фактор, що для застосування КАСу потрібно використовувати керамічні розпилювачі і трубопроводи з кислотостійкого металу. Сьогодні це все є у вільному доступі, і нічого не потрібно вигадувати. Понад те, аби не морочитися, можна взагалі замовити внесення КАС на стороні.
Те ж саме стосується і колись серйозної перепони на шляху використання КАСу як відсутність спеціальних ємностей для його зберігання. Сьогодні люди привезуть і зроблять усе, що потрібно, а можливості для зберігання є практично у всіх регіонах.
Останніми роками карбамідно-аміачна суміш доволі широко застосовується в Україні для весняного підживлення посівів. Цьому сприяла не лише очевидна агрономічна ефективність цього агроприйому, але й розвиток логістичної інфраструктури в державі та інтенсивне насичення парку самохідних обприскувачів.
Для прикладу наведемо технологію ранньовесняного внесення КАСу на полях однієї із найвідоміших рослинницьких компаній — «Агросоюз».
Мінімальна температура повітря для внесення КАСу повинна становити –8°С. Якщо температура нижче — починається кристалізація, забивається система, шланги обприскувача.
Дуже важливе для озимої пшениці перше весняне внесення КАС. Через те, що навесні в грунті практично не залишається азоту, а рослини пробуджуються від зими і вимагають поживних елементів, перший полив КАСом якнайкраще забезпечує культуру азотом. Доза КАСу в цей період (кущення-початок весняного відростання) становить 100 кг/га.
Другий полив — кущення перед виходом у трубку — 150 л/га на планований урожай зерна 5–6 т/га.
На озимому ріпаку норма КАСу є вищою. Тут вносять його методом поливу у межах 200–250 кг/га по мерзлоталому грунті. На ярих зернових культурах — 100 кг/га у фазі 3-го листка-початок кущення.
У компанії не рекомендують вносити КАС, коли температура повітря перевищує +20 °С і вологість повітря становить понад 56%, оскільки можливі опіки рослин. Припустимим є внесення КАСу за температури вище +20°С, але низькими дозами розчину (60–80 л/га) і за умови розчинення водою 1:1.
Не можна вносити рідкі добрива КАС, регулятори росту і фунгіциди в дощову погоду.
Строки внесення добрива на озимих часто збігаються зі строками обробки посівів гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами. Тому внесення рідкого азотного добрива КАС легко комбінувати із засобами захисту рослин від бур’янів і хвороб, але за умови обов’язкового розведення водою 1:1 або 1:2.
Наприкінці зазначимо, що КАС — це універсальне добриво, яке успішно можна застосовувати не лише для весняного підживлення озимих культур, але й для передпосівного внесення, стартового живлення та міжрядного внесення. Тому навчившись із ними працювати та осягнувши його переваги на практиці, можна істотно вдосконалити технологію вирощування сільсгопкультур, особливо кукурудзи.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
