У грошах економія відмови від однієї інсектицидної обробки на 10 тис. гектарів озимої пшениці може становити 3 325 000 грн (224 грн/га — вартість внесення + 108,5 грн/га — вартість препарату), або 103 906 дол. (за курсу, наприклад, 32 грн/дол.) за таких умов: вартість інсектициду, наприклад, Контадор Дуо — 1085 грн/л, норма препарату — 0,1 л/га. Припустимо, що вартість унесення становить 7 дол./га (224 грн/га). Це великий резерв економії коштів. Щоб обприскувач вийшов у поле і вніс препарат, потрібно в бак залити пальне, підвезти воду, поміняти за потреби фільтри, розпилювачі тощо. Сьогодні кожен грам інсектициду потрібно десь знайти й заплатити за це немалі гроші. На зекономлені кошти (103 906 дол. на 10 000 га) можна найняти відповідних спеціалістів чи агрономів із необхідними навичками захисту.
Відмова від однієї фунгіцидної обробки на 10 000 га озимої пшениці у грошах може становити 12 854 000 грн (224 грн/га — вартість внесения + 1061,4 грн/га — вартість препарату), або 401 687,5 дол. (за курсу, наприклад, 32 грн/дол.) за таких умовах: вартість фунгіциду, наприклад, Спіріт — 1769 грн/л, норма препарату — 0,6 л/га. Припустимо, що вартість унесення становить 7 дол./га (224 грн/1га). Одна профілактична обробка фунгіцидом Спіріт у нормі 0,6 л/га у 2022 році коштує приблизно 40 дол./га. Це дорівнюється вартості 160 кг/га урожаю зерна за умови, що тонна 2-го класу зерна коштує 7850 грн за курсу 32 грн/дол. Три обробки фунгіцидом коштують 480 кг/га зерна, серед яких одна обробка препаратом профілактична і може бути не потрібною.
Наслідки використання пестицидів
Не слід забувати головне про негативний вплив пестицидів на дітей, людей, бджіл, птахів, що не можна оцінити ніякими грошима. Зазвичай гербіциди, фунгіциди, інсектициди вносять із водою шляхом обприскування рослин, що вегетують, або ґрунту. У першому випадку на рослини потрапляє всього 5–30% препарату, тоді як 70–95% діючої речовини надходить у ґрунт. У другому випадку (за передпосівного чи передсходового обприскування) всі 100% гербіциду потрапляють у ґрунт. Окремий випадок — протруєння насіння інсектицидними й фунгіцидними протруйниками, за якого препарати також потрапляють у ґрунт і поглинаються колоїдами ґрунту.
Десятки незалежних рецензованих наукових досліджень дійшли висновку, що неонікотиноїдні пестициди становлять значну загрозу для існування бджіл, птахів та інших диких тварин. Для бджіл виявляється смертельним те, що насіння кукурудзи вкривається неонікотиноїдними пестицидами, і за застосування пневматичних сівалок утворюється і розповсюджується пестицидний пил.
Пневматичні прецизійні сівалки для висівання насіння (сої, кукурудзи) утворюють абразивний пил. Такий пестицидний абразивний пил виділяється разом із повітряним потоком, що створюється вентилятором сівалки. Залежно від сили вітру пестицидний пил розноситься на різні відстані й осідає на квітучі рослини та дерева, з яких бджоли приносять до вуликів пилок і нектар. Пестицидний пил може осідати на квітках на відстані до 100 м від краю поля.
Неонікотиноїдні пестициди, які потрапляють у повітря разом із пилом від пневматичних сівалок, були причиною масових отруєнь бджіл у Німеччині, Італії та інших країнах. Неонікотиноїди, які є в протруєному насінні, можуть механічно стиратись у процесі висівання та виділятись у вигляді пестицидного пилу. Цей пил може містити дуже високі рівні неонікотиноїдів — до 240 000 нг/г за визначених умов. Прямий контакт із цим пестицидним пилом може призвести до масового отруєння бджіл. Концентрації неонікотиноїдних інсектицидів у пилу, що утворюється під час сівби, його загальний обсяг, що викидається в повітря, залежать від норми внесення, типу насіння, якості обробки насіння, технології висівання насіння, а також від погодних умов. Хмара пестицидного пилу, що утворюється від сівалок, має еліпсоїдальну форму близько 20 м. У бджіл були виявлені концентрації неонікотиноїдів до 4000 нг/г за середньої концентрації 300 нг/г. Також оприлюднено багато значних наукових робіт про вплив неонікотиноїдів у виді пестицидного пилу на нецільові організми, зокрема на комах-запилювачів, вплив на навколишнє середовище, нецільові наземні організми, а також про забруднення водних екосистем та вплив на мешканців водойм.
На сьогодні реальні масштаби катастрофічних наслідків від пестицидного пилу багато українських пасічників ще не усвідомлюють, а то і не сприймають взагалі. Беззаперечно, ми відстаємо від світу, і те, що у ЄС і США вже багато років тому спричинило масове вимирання бджіл та інших комах-запилювачів, у нас лише на початковому етапі.
У 2014 році Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) встановило, що неонікотиноїдні пестициди ацетаміприд та імідаклоприд, які пов’язані із загибеллю бджіл, також шкідливі й для людини. У заяві EFSA сказано, що неонікотиноїди можуть негативно впливати на розвиток нейронів і структури мозку, які пов’язані з такими функціями, як навчання та пам’ять.
Останніми роками дедалі частіше з’являється наукова інформація про отруєння пестицидами питної води. Особливо наголошується на найпоширенішому класі інсектицидів — неонікотиноїдах. Пестициди неонікотиноїдної групи утворюють ще більш токсичні сполуки, коли їх у процесі звичайного очищення водопровідної води хлорують. У водопровідній воді знайдено два відомих метаболіти імідаклоприду: деснітро-імідаклоприду та імідаклоприду-сечовини. Це викликає особливе занепокоєння саме тому, що деснітро-імідаклоприд у 319 разів токсичніший для теплокровних, ніж сама початкова речовина — імідаклоприд.
Додатково до виявлення присутності двох метаболітів у водопровідній воді науковці демонструють подальше перетворення цих метаболітів на нову форму побічного продукту хлорованої дезінфекції, що отримується від неонікотиноїдів під час рутинних процесів очищення води. Ці нові хлоровані сполуки ще не досліджено, не відстежуються та є потенційно небезпечними. Іншими словами, їх потенційний вплив на здоров’я людини може стати великою проблемою.
Інсектицидний захист
Щоб створити максимально ефективну систему інсектицидного захисту, слід добре знати фенологію шкідників, періоди появи їх шкідливих стадій. Інсектицидний захист озимої пшениці від шкідників зазвичай прив’язано до систем фунгіцидного й гербіцидного захисту, бо гербіциди, інсектициди та фунгіциди застосовують разом у бакових сумішах, а також із листковим підживленням мікроелементами (сульфат магнію) і азотом в амідній формі (карбамід). Фунгіциди на озимій пшениці рекомендують застосовувати в такі періоди: Т0 — кущіння (ВВСН 20–29), Т1 — початок виходу в трубку (ВВСН 31–32), Т2 — поява (кінець виходу в трубку) та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37–49), Т3 — початок — середина цвітіння (ВВСН 60–65), Т4 — молочна стиглість зерна (ВВСН 70–79). Залежно від фунгіцидної програми захисту від хвороб можливі такі схеми застосування фунгіцидів на озимій пшениці: 1-разове внесення — прапорцевий листок (Т2), 2-разове — прапорцевий листок (Т2) + цвітіння (Т3), 3-разове — початок виходу в трубку (Т1) + прапорцевий листок (стробілурин) (Т2) + цвітіння (Т3), 4-разове — початок виходу в трубку (Т1) + прапорцевий листок (стробілурин) (Т2) + цвітіння (Т3) + молочна стиглість зерна (Т4).
Восени посівам пшениці озимої шкодять дротяники, хлібна блоха, цикадки, злакові попелиці, злакові мухи, хлібна жужелиця, озима совка. У весняний період шкоди можуть завдати злакові мухи, цикадки, злакова тля, дротяники, хлібна жужелиця. Весняне покоління злакових мух за звичайних умов більш значної шкоди завдає ярим колосовим культурам. ЕПШ 40–50 мух на 100 помахів сачка. Якщо в стадії кущення (ДК 20–29) злакові мухи, злакова тля, цикадки відсутні або не перевищують економічний поріг шкідливості, то застосовувати інсектициди у періоди Т0 — кущіння (ВВСН 20–29) чи Т1 — початок виходу в трубку (ВВСН 31–32) разом із першою фунгіцидною обробкою, яку загалом проводять, поєднуючи дві обробки в одну, в період кінець кущіння — початок виходу в трубку (27–32) за настання відповідних температур, немає сенсу й несе за собою витрату коштів намарно.
За раннього розвитку хвороб і високого інфекційного фону через порушення сівозміни й не проведення обробітку ґрунту внесення фунгіцидів у першу фунгіцидну обробку Т1 в період кінець кущення — початок виходу в трубку (27–32) зазвичай поєднують із застосуванням гербіцидів, інсектицидів або регуляторів росту. Цільовими хворобами у цей час є борошниста роса, септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість). Якщо в Т1 разом із гербіцидом у баковій суміші застосовували інсектицид і фунгіцид, то обробку препаратами в Т2 через 5–10 діб проводити немає сенсу. Тоді обробку посівів озимої пшениці від хвороб і шкідників у Т2 проводити не потрібно і, навпаки, за внесення Т2 в Т1 обробку не проводять.
За відсутності шкідників, пропускаючи внесення інсектицидів у період Т1 кінець кущіння — початок виходу в трубку (27–32), їх можна внести разом із фунгіцидами в Т2 — поява та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37–49) за перевищення ЕПШ від злакової тлі, пшеничного трипса, п’явиці, шкідливої черепашки, хлібного звичайного пильщика. Застосування фунгіцидів по прапорцевому листку — традиційний час проведення другої фунгіцидної обробки Т2. Цільові хвороби — септоріоз листя, піренофороз (жовта плямистість) і бура іржа. Метою цієї фунгіцидної обробки є захист від хвороб прапорцевого, підпрапорцевого і третього листків, що відповідають за надходження майже 80% пластичних речовин до зернівки у фазу наливання зерна.
З третьою фунгіцидною обробкою Т3 оптимальним часом проведення якої вважається початок — середина цвітіння (ВВСН 60–65) від септоріозу листя і колоса, піренофорозу (жовта плямистість), бурої та стеблової іржі, фузаріозу колоса, вторинної інфекції (альтернаріоз, оливкова пліснява тощо), як правило, внесення інсектицидів не доцільно.
Захист посівів від шкідників проти личинок і дорослих клопів шкідливої черепашки, личинок пшеничного трипса, злакової попелиці, хлібних жуків, хлібної жужелиці часто переносять із Т3 у період Т4 формування зернівки, тобто молочної стиглості зерна (ДК 70–79) за появи в посівах 15–20% личинок клопів третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок клопів із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок клопів четвертого віку. Запізнення на 3–4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше. Високу ефективність під час масового заселення посівів клопами, хлібними жуками мають крайові обробки посівів.
Сергій ХАБЛАК, агроном, доктор біологічних наук
