Розраховуємо дозу компонентів
Доза кожного мікроелементу, якого потребує кукурудза, залежить від кількох факторів. Перше — це природна насиченість ґрунту поживними речовинами. Тут все просто і зрозуміло: чим бідніший ґрунт, тим більше добрив потрібно внести.
Другим важливим чинником, який впливає на кількість добрив, є рівень pH ґрунту. Якщо він занадто низький, то кукурудза не зможе нормально засвоїти живильні мікроелементи. Оптимальний рівень pH має бути вищим 5. За нижчого показника ґрунт потрібно вапнувати. Зазвичай вапнування виконують восени, але весною не пізніше як 10 днів перед посівом, це також можна зробити.
Очікуваний рівень майбутнього врожаю також впливає на кількість добрив. Фахівці радять використовувати різні порції добрив, коли йдеться про вирощування кукурудзи на силос і зерно, хоча фермери часто нехтують такою порадою. Кажуть, що по суті ці добрива практично нічим не відрізняються, і використовувати різні формули немає сенсу.
На кількість внесення мінеральних добрив впливає також і наявність чи відсутність на господарстві органічних добрив. Гній, у тому числі залишені рештки попередньої культури, зазвичай зменшує потребу в мінеральних добривах.
Очікувана врожайність також повинна впливати на підживлення. Воно буде значно ефективніше, якщо проводити з розумінням, яких результатів можна досягнути.
Визначаємо вдалий час для внесення добрив
Дата внесення добрив залежить насамперед від погодних умов. Якщо поля надто вологі, щоб у них працювати, то внесення добрив суттєво ускладнюється, і може бути неефективним.
Відкритим залишається і питання про удобрення до чи після висіву. Прихильники обох способів мають свої обґрунтування. Хтось практикує внесення добрив одночасно з зерном, оскільки має посівний блок, який дає змогу це робити.
Експертка з Люблінського сільськогосподарського консультативного центру (Польща) Едита Бака в будь-якому випадку рекомендує фермерам дотримуватися принципу, щоб добрива чекали кукурудзу, а не навпаки. Тобто, якщо добрива не вносяться до чи під час сівби, то краще це зробити після, але до сходів. «Особливо важливо не вносити мінеральні добрива за високої вологості, коли вже є сходи, щоб не спалити рослини. Це особливо актуально у період перших листків. На них збирається вода, в якій розчиняються гранули добрив, утворюючи певного роду концентрат, який може спалити рослину», — розповіла експертка.
Підготувати потрібні компоненти
Кукурудза має більшу потребу у живленні, аніж зернові. Тому добрива повинні бути збалансовані. Попри те, що інформації та рекомендацій про живлення кукурудзи дуже багато, фермери часто упускають важливу складову живлення — попередній аналіз ґрунту. Його рекомендують проводити хоча б кожні 3 роки.
Ґрунт варто аналізувати на вміст поживних речовин — часто це може допомогти зекономити. Якщо насиченість ґрунту середня, то потреба у поживних речовинах для кукурудзи вважається оптимальною — 1, тобто добрива варто вносити у рекомендованому виробником дозуванні. Якщо вміст поживних речовин у ґрунті нижчий норми, то дозу краще збільшувати. Президент Польської асоціації виробників кукурудзи Тадеуш Міхальський рекомендує у такому випадку використовувати 1,8 порції або навіть збільшувати дозу удвічі. Висока ж насиченість ґрунту мікроелементами дає змогу зменшити її, помноживши рекомендовану кількість на 0,8.
Під час вирощування кукурудзи на корм із виходом 10 т корму 1 га кукурудзи поглинає близько 38 кг азоту, 14 кг фосфору, 45 кг калію, 20 кг кальцію, 12 кг магнію, 5 кг сірки, 13 г міді, 150 г марганцю, 1,5 г молібдену і 150 г цинку.
Кукурудза, вирощена на зерно, споживає на кожну тонну зерна 30 кг азоту, 12 кг фосфору, 30 кг калію, 10 кг кальцію, 10 кг магнію, 3,5 кг сірки, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену і 85 г цинку. Розуміючи очікувану урожайність, можна підрахувати кількість поживних речовин, яку потребує культура. А якщо рівень pH ґрунту оптимальний, то проблем із засвоєнням добрив не буде навіть у холодніші дні.
Акцент на фосфорі, калій та азот
Фосфор разом із калієм суттєво впливають на урожайність. Обидва забезпечують добре зав’язування качанів та високу зернистість. Підвищити концентрацію фосфору можна за допомогою локалізованого удобрення одночасно з посівом насіння. Воно дає особливо грані результати за використання комбінованих добрив. Фосфор сприяє росту рослин, правильному фотосинтезу, а у перші дні підтримує розвиток коренів.
«Локалізований посів фосфору разом із зерном полегшує його засвоєння за низьких температур. Він малорухливий, тому краще його вносити у рідкому вигляді або змішувати з ґрунтом», — зазначила Едіта Бака. Погано засвоюватися фосфор може через дефіцит кисню у ґрунті, а також через низьку температуру. Останнє особливо актуальне на ранніх стадіях розвитку рослини. Якщо кукурудза погано або зовсім не засвоює фосфор, то листя (іноді навіть і вся рослина) набуває фіолетового відтінку.
Калій регулює водний обмін у рослині та засвоєння азоту. Рослини, які отримали правильну дозу калію, демонструють більшу стійкість до посухи.
Для азотного удобрення кукурудзи рекомендовано застосовувати форми азоту тривалої дії, оскільки вона інтенсивно поглинає азот від фази передцвітіння аж до фази формування качанів. Визначити правильну дозу азоту непросто, європейські фермери часто застосовують так званий французький метод розрахунку. Його суть у тому, що доза азоту не повинна перевищувати 0,2% очікуваного врожаю зерна на гектар. Це дуже цікава концепція, оскільки за іншими стандартами фермери зазвичай дають більше азоту і часто настільки, що внесена доза перевищує потрібну для росту та розвитку кукурудзи.
Завчасна підготовка до весняного удобрення кукурудзи дає змогу оптимально використати ресурси, зекономити та досягти добрих показників урожайності в майбутньому.
Наталя КУЗЬО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
