Гербіцидний контроль на кукурудзі

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 02 березня 2012 17:18
altВалентина Сергієнко
Таміла Горбач, кандидати с.-г. наук, Інститут захисту рослин НААНУ
Кукурудза -цінна кормова і технічна культура, зерно якої використовується на продовольчі, технічні та фуражні цілі, а за урожайністю вона перевищує усі зернові культури.
Великої шкоди при вирощуванні культури завдають бур’яни. Відомо більше 200 видів бур’янів, які конкурують із рослинами кукурудзи за світло, вологу та поживні речовини. Забур’яненість полів призводить до зниження продуктивності культури на 35-50%, а часто навіть і на 90% та погіршує якість урожаю. Потенційна загроза від бур’янів дорівнює втраті практично всього врожаю зерна кукурудзи.
      Враховуючи те, що рослини кукурудзи на початку вегетаційного періоду розвиваються дуже повільно, вони не можуть конкурувати з видами бур’янів, які пристосовані до прохолодних весняних днів, швидко утворюючи міцну надземну частину та кореневу систему, пригнічуючи посіви кукурудзи. Крім того, рядки кукурудзи пізно змикаються, тому для сходів бур’янів, що з’являються одночасно зі сходами кукурудзи створюються сприятливі умови для їх розвитку.
          Запас насіння бур’янів у ґрунті, видовий склад та їхня велика кількість у посівах кукурудзи залежить від ґрунтових та погодних умов, а також від технології вирощування культури.

alt

Чутливість кукурудзи до бур’янів та її конкурентоспроможність не у всіх фазах однакові. Так, до фази 2-3 листків кукурудза малочутлива до бур’янів. Від фази 3-х і до появи 8-ми листків забур’яненість посівів є причиною різкого зниження урожайності. В цей період (20-30 днів) посіви кукурудзи мають бути вільними від бур’янів.

Найбільші втрати врожаю кукурудзи спричинює забур’яненість посівів осотом рожевим (Cirsium arvense L.). Постійне зростання однієї рослини осоту рожевого на 1 м2 протягом вегетації з рослинами культури призводить до зниження врожаю кукурудзи в середньому на 0,99 ц/га. Менш шкідливими є лобода біла (Chenopodium album L.) та щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.). За забур'яненості посівів кукурудзи лободою білою - 1 рослина/м2 спричиняє втрати врожаю в середньому 0,64 ц/га, а щирицею звичайною - 0,53 ц/га. Отже, кукурудза вимагає ретельного, науково обґрунтованого підходу до захисту від бур'янів.

З огляду на слабку конкурентоспроможність рослин кукурудзи до бур'янів, вирощувати кукурудзу без застосування гербіцидів, як правило, неможливо. Науковцями доведено, що один із найважливіших аспектів проблеми боротьби з бур’янами полягає у тому, що для включення до технології вирощування кукурудзи слід вибирати не просто гербіциди, а препарати, що мають високу технічну ефективність, мінімальні вимоги до способів застосування, широкий спектр фітотоксичної дії та високу окупність.

На сьогодні є досить широкий асортимент гербіцидів на основі різних груп активних інгредієнтів для зниження втрат урожаю кукурудзи від бур'янів: зокрема, для захисту кукурудзи від бур’янів дозволено використання понад 130 гербіцидів, з яких третина належить до групи препаратів ґрунтової дії, а решта - до вегетативної, які рекомендовано вносити по вегетуючих рослинах культури та бур’янів (таблиця 1).

Переважна більшість гербіцидів належить до органічних сполук, похідних різноманітних класів: аліфатичних карбонових кислот, ароматичних карбонових кислот, арилоксиалканкарбонових кислот, сульфонілсечовини, похідні атразину, фосфорорганічні сполуки, гетероциклічні сполуки та інші.

Основними діючими речовинами, що використовуються при створенні гербіцидів, є 2,4-Д амінна сіль, яка належить до похідних феноксиоцтової кислоти (Дезормон, Дікопур Ф, Бюктрил, Луварам), ацетохлор, що належить до групи аліфатичних карбонових кислот, (Аценіт, Гвардіан, Трофі, Трофі супер, Харнес), похідні сульфонілсечовини (Крос, Телл, Тітус, Хармоні, Базис), гетероциклічні сполуки (Лонтрел 300, Мерлін, Базагран, Старане) (див. табл.1). Препарати, що входять до однієї групи, мають схожі фітотоксичні та технологічні властивості і мало чим відрізняються за іншими характеристиками.

 

Гербіциди ґрунтової дії вносять перед сівбою, одночасно з сівбою, після сівби, але до появи сходів кукурудзи. На дуже бідних та на дуже багатих гумусом і на перезволожених ґрунтах вносити ґрунтові гербіциди перед посівом не рекомендується. Дія ґрунтових гербіцидів значною мірою залежить від вологості ґрунту - в засуху вони не діють, а за сильних опадів, на легких ґрунтах може проявитися фітотоксичність стосовно до молодих рослин кукурудзи. За таких умов рекомендуємо застосовувати післясходові гербіциди, залежно від спектру забур'янення культури, фаз розвитку бур'янів, ґрунтових та погодних умов, технології вирощування кукурудзи.
Особливою проблемою у посівах кукурудзи є багаторічні кореневищні - пирій повзучий (Agropyrum repens L.); та коренепаросткові бур’яни - берізка польова (Convolvulus arvensis L.), осот рожевий (Cirsium arvense L.) та осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.). На сильно забур'янених багаторічними бур'янами полях, що призначені під посіви кукурудзи, залежно від технології вирощування, доцільно використовувати гербіциди суцільної дії на основі гліфосату.
Для розширення спектру дії і підвищення ефективності внесення гербіцидів їх все частіше випускають у формі комбінованих препаратів. Використання їх дозволяє розширити спектр дії на якомога більшу кількість видів бур’янів, зменшити загальну кількість використання засобів захисту та пестицидне навантаження на агроценоз, запобігає появі резистентних видів.
Серед комбінованих препаратів для контролю бур’янів у посівах кукурудзи використовують препарати «Базис», «Болід», «Гроділ Максі», «Майс Тер», «Примекстра Голд», «Лонтрім», які забезпечують високу ефективність дії проти комплексу злакових та дводольних бур’янів. Якщо такі препарати все ж не охоплюють весь спектр бур'янів на полі, то слід застосовувати відповідні бакові суміші. Багато фахівців дотримуються думки, що достатня та економічна ефективність використання гербіцидних композицій досягається за повних доз компонентів, а це деякою мірою призводить до подорожчання хімічного захисту.
Ефективним способом боротьби з бур’янами є поділ рекомендованої норми витрати гербіциду на два строки внесення. Наприклад, дворазове застосування гербіциду «Тітус» 25 в.г. разом із ПАР Тренд 90 за норми витрати 20-30 г /га у фазі 2-3 листків у кукурудзи та 20-30 г/га у фазі 5-6 листків дає змогу значно підвищити ефективність захисту і врожайність культури.
На основі проведених досліджень нами була запропонована система захисту кукурудзи від бур’янів із використанням сучасного асортименту гербіцидів, які найкращою мірою забезпечують зниження їх чисельності та збільшення врожаю зерна. 

 18 листопада 2025
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
18 листопада 2025
 18 листопада 2025
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
18 листопада 2025
 17 листопада 2025
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
17 листопада 2025
 17 листопада 2025
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
17 листопада 2025

Please publish modules in offcanvas position.