Якість насіння визначається за показниками, встановленими державним стандартом ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові і посівні якості. Технічні умови». Користуючись цим стандартом, слід зважати на внесення змін до нього, а саме: норму чистоти (типовості) насіння першого покоління гібридів кукурудзи підвищено до 99% (раніше становила 98%).
Якість посівного матеріалу встановлюється за комплексом обов’язкових показників, які нормуються для кожної культури — для зернових це сортова чистота (типовість), фізична чистота (вміст насіння основної культури), вологість, схожість. Для насіння соняшнику додається ще енергія проростання, а для сортів — маса 1000 насінин. Для озимих культур, які висівають у рік збирання врожаю, визначається життєздатність, оскільки вони можуть мати незакінчений період післязбирального дозрівання й нижчу схожість.
Серед обов’язкових показників найважливіше значення має схожість насіння, яка має бути не нижчою від даних, зазначених в табл. 1. Залежно від схожості розраховують норму висіву як вагову, так і поштучно для отримання рекомендованої густоти стояння рослин.
Таблиця 1. Мінімально допустима схожість насіння культур, ДСТУ 2240-93
Примітка: н* — наступна генерація насіння
Готуючи посівний матеріал особливу увагу слід звертати на схожість насіння тих культур, що висівають відносно малими погектарними нормами, до них належать кукурудза, сорго, соняшник. У разі їх низької схожості отримують зріджені посіви, значно знижується врожай. Урожай знижується не лише від зменшення кількості рослин на площі, а й від індивідуальної продуктивності кожної рослини, яка залежить від якості кожної насінини. Тому компенсувати низьку схожість збільшенням норми висіву, як це часто буває на практиці, не рекомендується — відчутного ефекту не буде.
Досвід господарств
Як показує досвід найкращих господарств, найбільшу врожайність зернових культур отримують від сівби високоякісним насінням. До нього належить те, що відповідає крім обов’язкових показників так званим додатковим показникам — це енергія проростання та схожість насіння за холодного пророщування, вирівняність і травмованість насінини, її маса, сила росту.
Найбільше значення серед додаткових показників має схожість насіння за холодного пророщування. Вона визначається в таких лабораторних умовах, що максимально наближені до польових, тому точніше характеризує посівні якості та врожайні властивості насіння.
Якість насіння визначається за певною процедурою, встановленою державним стандартом ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості». Процедура містить проведення різних аналізів — чистоти, маси 1000 насінин, життєздатності, енергії проростання, схожості, вологості, заселеності шкідниками й зараження хворобами.
Досвід показує, що результати аналізів значно залежать від того, яким чином і способом відібрано насіння. Порушення правил відбору неминуче призводить до отримання неправдивих результатів, навіть якщо аналізи виконують із повним дотриманням вимог.
Основні правила відбирання насіння
До основних правил відбирання належить: по-перше, партія насіння, від якої відбирається зразок, має бути більш-менш однорідною за станом і якістю (чистотою, вологістю, схожістю), тому вводиться поняття контрольної партії; по-друге, обсяг насіння, від якого відбирають, обмежується масою партії, або ж контрольної одиниці; по-третє, обов’язково дотримується процедура відбирання (місце, схема, послідовність), у процедурі враховують також особливості відбирання певної культури. Наприклад, кукурудзу можна відбирати в качанах і зерні, це впливає на порядок виділення точкових проб.
Відбирання проводять за схемою: спочатку відбирають точкові проби, а з них вже формують об’єднану, середню й робочі проби. Особливу увагу звертають на порядок відбирання точкових проб, які повинні дати уяву про стан і якість насіння в партії (контрольній одиниці). Їх кількість, розмір і місце відбирання залежить від обсягу середньої проби, яку треба отримати, а також маси партії та її місця знаходження.
Від партії насіння, що зберігається насипом, точкові проби відбирають залежно від її маси (табл. 2). Проби дозволено відбирати в п’яти місцях — по кутках і посередині, з верхнього, середнього і нижнього шарів насипу. Допускається також відбирати проби в процесі заповнення місткостей шляхом перетину струменю насіння через рівні проміжки часу.
Таблиця 2. Норми відбирання точкових проб від насіння насипом
Від насіння, затареного в мішки чи контейнери, точкові проби відбирають залежно від кількості місць, які повинні мати приблизно однакове заповнення (табл. 3).
Таблиця 3. Норми відбирання точкових проб від затареного насіння
Відбираючи проби з мішків, один мішок уважається місцем для відбирання однієї точкової проби, але місця відбору чергують за наступної процедури відбирання.
З транспортних засобів проби відбирають залежно від їх завантаження. За завантаження до 25 т проби відбирають у п’яти місцях, аналогічно до зберігання насіння насипом. За завантаження понад 25 т проби відбирають в 11 місцях, з них 3 — по осьовій лінії, 8 — по лінії обох бортів. У кожній точці проби відбирають із трьох шарів насипу — верхнього, середнього, нижнього. Для відбирання з насипу та мішків використовують щупи циліндричні, конусні, а також механічні пробовідбирачі.
Відібрані точкові проби об’єднують шляхом ретельного перемішування, отримуючи таким чином одну об’єднану пробу. Якщо за масою отримана проба відповідає середній, її вважають за таку.
З об’єднаної проби виділяють середню в розмірах, передбачених нормами стандарту ДСТУ 4138. Для кукурудзи маса середньої проби становить 1 кг від партії обсягом 25 т. Складають три середні проби для різних аналізів:
а) перша — для визначення показників посівних якостей насіння відповідно до кожної культури;
б) друга — для визначення вологості й заселеності шкідниками;
в) третя — для проведення фітоекспертизи (ураження хворобами). Допускається зменшувати розмір середньої проби, якщо насіння є дефіцитним і має малу масу партії, але про це вноситься запис у відповідні документи (акт відбирання середніх проб).
Для виділення середньої проби з об’єднаної рекомендується метод квартування. Для цього насіння об’єднаної проби ретельно перемішують і висипають на рівну гладку поверхню шаром у вигляді квадрата завтовшки до 5 см. Квадрат за діагоналями поділяють на 4 трикутники — з протилежних складають першу середню пробу, з двох інших — другу і третю.
Від насіння, призначеного на продаж, рекомендується відібрати ще одну — першу пробу на випадок арбітражного аналізування посівних якостей. Її позначають як дублікатну і зберігають у тому приміщенні, де партія насіння. Такі самі дві проби (основну і дублікатну) відбирають у разі перевіряння закупленого насіння на випадок арбітражного аналізування. За такого відбирання необхідна присутність обох зацікавлених сторін, але одна з них (продавець) може бути відсутньою за офіційною згодою. Такий аналіз проводять не пізніше як за 10 діб із часу завезення посівного матеріалу до господарства (організації).
Микола КИРПА, д-р с.-г. наук, професор,
заступник директора з наукової роботи
ДУ Інститут зернових культур НААН
