Цей вид належить до поліфагів, пошкоджує кукурудзу, коноплі, просо, хміль, соняшник, здатний пошкоджувати перець, сорго, сою, бавовник; розвивається на товстостеблих бур’янах, таких як полин, нетреба звичайна, куряче просо, череда, амброзія полинолиста й ін.
В Україні зона значної шкодочинності охоплює Лісостепову та північ Степової зони, найшкодочинніший у західному Лісостепу.
Метелик розміром 26–32 мм, передні крила самця бурувато-коричневі з широкою світлою зубчастою смугою вздовж зовнішнього краю й темною плямою біля середини переднього краю; у самки передні крила світліші, біло-жовті або світло-коричневі.
Яйце овальне, розміром 0,6–0,8 мм, біле, плескувате.
Гусениця завдовжки 20–25 мм, сіро-жовта з червоним відтінком і поздовжньою смугою на спині; голова і щиток бурі.
Лялечка завдовжки 18–20 мм, жовто-коричнева з чотирма гачкоподібними шпичками на кремастері.
Стадії розвитку стеблового (кукурудзяного) метелика: а — імаго, б — яйцекладка, в — личинка, г — лялечка
Весною, в середині травня — на початку червня, гусениці заляльковуються в місцях перезимівлі — стеблах пошкоджених рослин. Розвиток лялечки триває 10–25 днів. Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. Активні вони в сутінках і вночі, живляться нектаром переважно на дикорослій рослинності. Самки відкладають яйця, розміщуючи їх купками по 15–20 штук з нижнього боку листка; стадія яйця триває від 3 до 14 діб.
Після виходу з яйця гусениці швидко вгризаються в пазуху верхніх листків, під обгортки качанів кукурудзи й ін. З третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, ніжок качанів і волотей, усередину качанів, де виїдають серед рядів зерен довгі звивисті ходи й камери. Підгризені волоті часто зламуються. Найнебезпечніші пошкодження стебел — нижче качанів і самих качанів.
Крім того, слід зазначити, що за пошкодження обгортки качана кукурудзи утворюються отвори, через які до зерна потрапляє волога під час опадів або зрошенні. Це додатково сприяє ураженню зерна кукурудзи хворобами.
Зовнішній вигляд пошкодження рослин стебловим (кукурудзяним) метеликом
Розвиток гусениць триває 20–46 днів. Закінчивши живлення, вони лишаються в пошкодженому стеблі на зимівлю.
На одній рослині кукурудзи може живитися кілька гусениць. Пошкоджені рослини під дією вітру зламуються, качани звисають. На Півдні частина гусениць першого покоління відразу заляльковується, і в серпні-вересні розвивається друге покоління.
Кількість поколінь — 1–2 (друге покоління в окремі роки).
Зимуюча стадія — гусениці в середині соломин і решток стебел кукурудзи й інших товстостеблових рослин.
Поширення хвороб, якому сприяє наявність отворів в обгортках качана
Розмноження стеблового метелика великою мірою залежить від вологи. За високої вологості уражених рослин і повітря самки більш плодючі, більше виживає гусениць молодших віків і лялечок. Посушлива спекотна погода спричиняє загибель великої кількості яєць, гусениць молодших віків, лялечок, тому вогнища високої чисельності на Півдні України створюються на зрошуваних землях, сівозміни яких насичені посівами кукурудзи.
Заходи захисту від шкідника
Агротехнічні
• Прибирання пожнивних решток кукурудзи й інших високостеблових рослин, у яких лишились на зимівлю дорослі гусениці;
• Низьке зрізування та своєчасне збирання кукурудзи. За пізнього її збирання гусениці переходять у нижню частину стебел, в значній кількості лишаються в стерні, де безперешкодно завершується їх розвиток;
• Серед великої кількості сортів і гібридів кукурудзи виявлена значна стійкість деяких із них до стеблового метелика. На цих сортах і гібридах значно нижча життєздатність, плодючість шкідника, ступінь пошкоджуваності, а пошкоджені рослини рідше зламуються під дією вітру.
Біологічні
За допомогою феромонних пасток визначають початок й інтенсивність льоту метелика, прогнозують відкладення яєць. Пастки можна виставляти з кінця травня до початку масового льоту метеликів. Показник масового льоту — 8–10 метеликів у пастці на добу. Через 5–7 днів після початку масового льоту за появи перших яйцекладок слід вносити яйцеїда-трихограму загальною нормою 70–100 тис./га. Ураженість яєць трихограмою сягає 60–75%.
Хімічні
Економічний поріг шкідливості становить 17–18% рослин з яйцекладками або наявність 1–2 гусениць на одну рослину. Вносити інсектицид потрібно тоді, коли починається відродження гусениці — до того, коли вона вгризеться в стебло. У період масового відродження гусениць поле обробляють інсектицидами, дозволеними до використання в Україні.
Іван МРИНСЬКИЙ, канд. с.-г. наук,
доцент кафедри ботаніки та захисту рослин,
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»
