Загроза для кукурудзи на ранньому етапі органогенезу

Загроза для кукурудзи на ранньому етапі органогенезу

/ Агрономія Сьогодні / П'ятниця, 07 травня 2021 10:22

На території України кукурудзу пошкоджують близько 190 видів комах у різні періоди вегетації рослин. Залежно від чисельності фітофагів, умов вегетаційного періоду вони можуть призвести до втрат урожаю від 5–15 до 50% і більше. До найпоширеніших і небезпечних належать 25 видів.

Кукурудза (Zea mays L.) — рід рослин родини Тонконогових (Poaceae). Одна з найдавніших культур, що походять із Центральної й Південної Америки.

За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовують на продовольчі цілі (20%), технічні (15–20%) і фуражні (60–65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, жито, ячмінь: в 1 кг його міститься 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. В зерні — 65–70% вуглеводів, 9–12 — білка, 4–8 — рослинної олії (у зародку до 40%) і близько 2% клітковини, є вітаміни А, А1, В2, В6, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі й мікроелементи.

Кукурудза входить до трійки найважливіших зернових культур, що переважно задовольняють потреби світової спільноти в зерні. Щорічне виробництво зерна пшениці, кукурудзи й рису сягає 2–2,3 млрд тонн, третина якого — зерно кукурудзи.

Щодо кукурудзи, порівняно «молодої» для населення нашої країни культури, то ставлення до неї зазнавало як злетів інтересу, так і його зниження. На початку ХХ ст. (1913) площа під посівами кукурудзи становила всього 853 тис. гектарів, у 1955-му вона вже сягала 3534 тис., а в 1999 році знову зменшилась до 801,4 тис. гектарів.

У ХХІ сторіччі площі під посівами кукурудзи почали поступово збільшуватись: у 2000 році — до 1300 тис. гектарів, у 2020-му — до 4500 тис.

Передбачається врожайність зерна довести до 7,0–10 т/га. За умови освоєння сучасних технологій вирощування кукурудзи на зерно, відповідного захисту посівів культури від шкідливих організмів (шкідників, збудників хвороб і бур’янів). Адже серед сучасних гібридів кукурудзи, занесених до «Каталогу сортів рослин, придатних до поширення в Україні», переважають гібриди з потенційною продуктивністю 7–12 т/га зерна, а фактична середня врожайність за останніх п’ять років становила 3,7–5,02 т/га. Тобто потенційна продуктивність гібридів реалізується всього на 40–45 %. І це з тим, що окремі господарства стабільно отримують 10 т/га і більше зерна кукурудзи.

Серед низки чинників, що перешкоджають реалізації потенційної продуктивності сучасних гібридів у межах 80–85%, на частку шкідливих організмів припадає 33–35%, або втрати в середньому сягають близько 3 т/га зерна. Отже, лише за зменшення потенційних втрат урожаю від шкідливих організмів на 75–80 % можна додатково отримати з площі 4,5 млн га 10 млн тонн зерна кукурудзи.

Таким чином, Україна має низку істотних резервів у збільшенні виробництва зерна культури до 35 млн тонн і більше як за розширення посівних площ до 5,0 млн гектарів, упровадження високопродуктивних гібридів із потенційною продуктивністю 10–12 т/га, так і поліпшення технології вирощування на всій площі посіву та зменшення втрат урожаїв від шкідливих організмів на 80–85%, порівнюючи з нинішніми.

Для цього насамперед слід посилити захист від ґрунтових шкідників і шкідників сходів, щоб польова схожість була не меншою за 90%, що дасть змогу отримати запрограмовану густоту рослин. Наступним важливим етапом є захист від шкідників вегетативних і генеративних органів.

06 445 50 2

На території України кукурудзу пошкоджують близько 190 видів комах у різні періоди вегетації рослин. Залежно від чисельності фітофагів, умов вегетаційного періоду вони можуть призвести до втрат урожаю від 5–15 до 50% і більше. До найпоширеніших і найнебезпечніших належать 25 видів. Переважно це багатоїдні види, які за характером пошкодження рослин умовно можна поділити на 5 груп.

• Ґрунтові шкідники висіяного насіння та сходів.
• Ґрунтові шкідники підземної частини стебел і коріння вегетуючих рослин.
• Наземні шкідники сходів.
• Наземні шкідники листя, стебел і генеративних органів вегетуючих рослин.
• Сисні шкідники вегетуючих рослин.

 

Для з’ясування значення та рівня шкідливості окремих груп і комплексів шкідників у табл. 1 наведено ЕПШ, потенційний рівень шкідливості основних фітофагів кукурудзи на ранніх етапах органогенезу.

 

Таблиця 1. Шкідливість основних фітофагів кукурудзи на ранніх етапах органогенезу

06 445 50 1

 

Дані табл. 1 переконують, що шкідники сходів (ґрунтові й наземні) можуть зменшувати густоту стояння рослин на 4–10% і більше, ґрунтові шкідники вегетуючих рослин — на 15–30%. Ці показники визначено для років підвищеної чисельності чи масового розмноження того чи іншого виду з груп фітофагів. Тобто за підвищеної чисельності одного-двох видів, коли інші перебувають у депресивному стані.

За сучасних умов господарювання майже постійно утримується високий рівень чисельності ґрунтових шкідників, до яких додається чисельність одного чи двох видів фітофагів з інших груп.

На початковому етапі вегетації пошкодженість рослин ґрунтовими шкідниками (дротяники, несправжніми дротяники) становить від 24 до 8%. Жуками південного сірого довгоносика в зоні його поширення пошкоджувалось сходів 28–8%, піщаним мідяком — 40–3%. Причому останніми роками помітний спад пошкоджуваності сходів як ґрунтовими, так і надземними шкідниками у 1,3–1,5 раза і більше, що зумовлено застосуванням інсектицидних протруйників насіння в суміші з фунгіцидами та стимуляторами росту рослин.

З метою реалій сьогодення є необхідність зупинитися на біолого-екологічних особливостях основних шкідників кукурудзи.

 

Південний сірий (кукурудзяний) довгоносик (Tanymecus dilaticollis Gyll)

Поширений у південно-західних областях України (Івано-Франківській, Чернівецькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській). Жуки багатоїдні, пошкоджують кукурудзу, сорго, соняшник, цукрові буряки, овочеві й баштанні культури, злакові колосові культури. Живиться на бур’янах. Віддає перевагу кукурудзі, соняшнику, трохи менше — сорго.

Жуки на кукурудзі об’їдають листки до головної жилки та пошкоджують стебло. Розвиток фітофага тісно пов’язаний із рослинами кукурудзи, трохи менше — сорго і соняшнику.

Імаго завдовжки 6,5–8 мм, бурий, вкритий коричнево-сірими лусочками, схожий із сірим довгоносиком, проте трохи меншого розміру. На відміну від сірого довгоносика (T. paliatus F.), має добре розвинені крила і літає, цикл розвитку цього фітофага завершується впродовж одного вегетаційного періоду.

Після перезимівлі, рано навесні, жуки виходять на поверхню ґрунту й інтенсивно заселяють озимі злакові культури, де живляться до появи сходів кукурудзи. З появою її сходів зосереджуються на посівах культури, часто цілком знищують їх. Самиці відкладають яйця з кінця квітня — в травні у ґрунт на глибину 1,5–2 см купками по 3–7 шт. поблизу кормових рослин. Плодючість самиць — 100–350 яєць. Залежно від температури ембріональний розвиток триває 25–9 діб (СЕТ — 120-129 °С), личинка заглиблюється в ґрунт, відшукуючи корені кормових рослин, і живиться ними на глибині 10–60 см, іноді — до 100 см. Через 60–75 днів вона заляльковується. Жуки нового покоління з’являються в другій половині серпня — середині вересня й лишаються в ґрунті на зимівлю.

Заходи обмеження чисельності: токсикація сходів за протруювання насіння системними інсектицидами. За чисельності 4–5 екз./м² доцільне додаткове обприскування посіві у період сходів дозволеними для захисту посівів кукурудзи інсектицидами.

 

Кукурудзяний гнойовик (Pentodon idiota Hrbst.)

Поширений у Лісостепу і Степу. Більшої шкоди завдає в Дніпропетровській і Запорізькій областях. Шкодить жук, вигризаючи біля кореневої шийки глибоку ямку. Після цього рослина в’яне, а згодом гине. Шкодять жуки переважно в червні-липні.

Жук завдовжки 15,8–25,3 мм, чорний або темно-буро-червоний, продовгуватий, опуклий.

Перезимувавши в ґрунті, жуки виходять на поверхню навесні й живуть до середини літа. Вони активні впродовж доби, проте найбільше — в теплі сонячні дні. Багатоїдні. Під час живлення живуть на поверхні ґрунту чи зариваються в поверхневий шар біля основи стебла кукурудзи, вигризають біля кореневої шийки чи у верхній частині коренів ямки різної величини, а тонкі стебла перегризають. Яйця відкладають у червні в ґрунт купками по 3–4 шт. Розвиток личинок триває 3 роки.

Заходи обмеження чисельності: культивація парових полів і міжрядь просапних культур у першій половині червня для знищення кладок яєць і в липні — лялечок.

06 445 52

 

ШКІДНИКИ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ДОШКУЛЯЮТЬ ГОСПОДАРСТВАМ ПОЛІССЯ, В ЛІСОСТЕПУ І НА ПІВНОЧІ СТЕПУ

Кравчик-головач (Lethrus apterus Laxm)

Поширений у північній частині Полісся, в Лісостепу і на півночі Степу.

Жук — 15–24,5 мм, чорний, інколи із синюватим чи мідним поблиском. Поселяється на узбіччі доріг, полів, в ярах, балках та інших місцях, що не обробляються. Жуки риють нірки, де переховуються вночі. За заготівлі живильного середовища для личинок жуки перегризають стебла сходів кукурудзи, а пізніше — пошкоджують листя. На заготовленому в спеціальній камері (в нірці) кормі розвивається личинка протягом трьох тижнів, що згодом перетворюється на лялечку та жука.

Заходи обмеження чисельності: обробка насіння системними інсектицидами. За підвищеної чисельності — обприскування місць резервацій і крайових смуг посівів інсектицидами.

 

Шведські мухи: вівсяна (Oscinella frit L.) та ячмінна (Oscinella pusilla Meid)

Досить поширені й небезпечні шкідники кукурудзи. Найбільшої шкоди завдають у Лісостепу та Поліссі, а в Степу — у вологі роки. Вівсяна шведська муха біль вимоглива до вологи, інтенсивніше розмножується на Поліссі та в Західному Лісостепу, ячмінна — повсюдно. Пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, дикорослі злакові трави. На кукурудзі особливо небезпечні пошкодження в ранній період точки росту головного стебла, що спричиняє загибель центрального листка, пригнічення росту й розвитку рослин на 2–3 тижні, призводить до посиленого утворення пасинків; рослина може загинути цілком у період сходів. Існує тісна кореляційна залежність між пошкодження шведськими мухами рослини й ураженням пухирчастою сажкою.

Муха (вівсяна) завдовжки 1,5–2 мм, чорна, основа черевця знизу жовта, ноги чорні, з жовтими лапками, ячмінна — завдовжки 1,5–2мм, чорна, проте дзижчальця стерніти черевця, гомілки передніх і середніх ніг жовті, на задніх гомілках вузька затемнена перев’язь. Яйця розміром 0,7 × 0,16 мм, біле або кремове, видовжено-циліндричне. Доросла личинка білувато-жовта, циліндрична, загострена спереду й заокруглена ззаду.

Мають схожий життєвий цикл. Зимують личинки в пупаріях усередині пошкоджених стебел сходів озимих, падалиці та диких злаків. Навесні заляльковуються й наприкінці квітня — на початку травня розпочинається виліт мух. Імаго живиться нектаром квітів, солодкими виділеннями злакових рослин. Через 10–35 днів за температури понад +16 °С самиці відкладають яйця. На сходах кукурудзи самиці відкладають яйця — у фазу 2–3-х листків — за листкову піхву. Личинка після виплодження проникає в середину стебла і живиться ніжними тканинами. Розвиток личинки триває 22–46 днів. За вегетаційний період в умовах України може розвиватись на різних злаках чотири — п’ять поколінь.

Заходи обмеження чисельності: система агротехнічних заходів, що обмежують чисельність фітофага та підвищують толерантність рослин: осіння зяблева оранка полів після злакових культур, оптимальні строки сівби, удобрення з дотриманням співвідношення елементів живлення, підживлення кукурудзи азотними добривами в ранній період вегетації, що сприяє «самоочищенню» рослин від личинок шведських мух, досходове та післясходове боронування. Використання насіння сортів і гібридів кукурудзи, стійких проти шведських мух.

Ефективним заходом є передпосівна обробка насіння на насіннєвих заводах інсектицидними протруйниками на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, фіпронілу і біфетрину.

 

Сергій РЕТЬМАН, д-р с.-г. наук
Федір МЕЛЬНИЧУКканд. с.-г. наук
Михайло РЕТЬМАНканд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН України

 

 19 квітня 2024
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
Станом на 19 квітня ціни на какао встановили новий рекорд, сягнувши історичного максимуму в понад 11 тисяч доларів США за тонну.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
На поточному тижні на ринок України надійшли перші партії тепличного томату з місцевих комбінатів.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
Асоціація портів України «Укрпорт» звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо ситуації з перевезенням вантажів Дунаєм.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 19 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
Оскільки повномасштабна війна в Україні триває, сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України впроваджує ініціативу з перевірки ґрунтів у постраждалих регіонах країни на наявність токсичних металів в наслідок бомбових, ракетних або артилерійських вибухів.
19 квітня 2024
 19 квітня 2024
Енергетична безпека: Електричні мобільні сховища від Emost AG (Швейцарія) – це унікальні акумуляторні генератори промислового класу потужністю 50 та 100 кВт, які дозволяють забезпечити промислові та господарські об’єкти, будівельні майданчики чи оперативні аварійні служби мобільним безшумним джерелом живлення.
Енергетична безпека: Електричні мобільні сховища від Emost AG (Швейцарія) – це унікальні акумуляторні генератори промислового класу потужністю 50 та 100 кВт, які дозволяють забезпечити промислові та господарські об’єкти, будівельні майданчики чи оперативні аварійні служби мобільним безшумним джерелом живлення.
19 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.