У вирощуванні картоплі особливу увагу слід звертати на обробіток ґрунту, метою якого є створення розпушеного, насиченого киснем шару, в якому б вільно розвивалася коренева система, столони, формувалися бульби. Для цього після збирання врожаю попередника ґрунт дискують, загортаючи подрібнену солому та післяжнивні рештки. Витримують 12–14 днів і проводять оранку на глибину 18–22 см із заорюванням органічних добрив. На присадибних ділянках, де часто картоплю вирощують у монокультурі, таку операцію як дискування не проводять.
На основі результатів наукових досліджень і багаторічного досліду, з урахуванням глобального потепління клімату на планеті оптимальні строки садіння картоплі припадають на другу — початок третьої декади квітня. Для пришвидшення проростання бульб, підвищення їх стійкості до ґрунтової інфекції та скорочення вегетації позитивний ефект дає їх прогрівання перед садінням. Для отримання ранньої продукції дієвим є пророщування садивних бульб.
Зазвичай картоплю садять підготовленим садивним матеріалом за фізичної стиглості ґрунту, коли його температура на глибині 10 см не нижча як +5…+7 °С. Слід зазначити, що за раннього садіння за сприятливих умов рослини розвиваються до настання літньої спеки, а врожай формується до масового поширення фітофторозу. Однак садіння картоплі в холодний вологий ґрунт сприяє ураженню бульб хворобами, знижує їх схожість і призводить до зрідження посівів. Тому за значних понижень температури в надмірно зволоженні роки за дуже пізнього настання весни допускається проведення технологічного процесу садіння на початку травня.
Важливу роль у підвищенні врожайності картоплі відіграє вибір сорту. Науковці ТДСГДС ІКСГП НААН встановили, що продуктивність і валові збори картоплі підвищуються на 20–25%, якщо використовувати високоякісний насіннєвий матеріал нових і перспективних сортів. Нині перевагу надають ранньостиглим і посухостійким сортам картоплі. Все ж таки доволі вигідним є вирощування як мінімум трьох сортів різних груп стиглості. Зокрема, якщо весною та в першій половині літа складаються сприятливі погодні умови, то досить високий урожай дають ранні сорти. І навпаки, якщо весна суха та сприятливі умови для вирощування картоплі припадають на другу половину вегетаційного періоду, вищу врожайність забезпечують середньостиглі й середньопізні сорти.
Картопля — вимоглива культура до поживного режиму ґрунту. Удобрення має особливе значення для одержання значної продуктивності культури й високоякісного урожаю. За сприятливих умов вирощування на формування 1 т бульб і відповідної кількості картоплиння (0,8 т) витрачається 6–7 кг азоту, 1,5–2,7 — фосфору, 10–12 — калію, 4 — кальцію, 2 кг — магнію. Тому виростити високий урожай картоплі без внесення добрив — практично неможливо. Культура добре реагує на всі види збалансованого удобрення. Потреба картоплі в поживних речовинах забезпечується внесенням органічних і мінеральних добрив.
Органічні добрива (сидерати, перепрілий гній) рекомендується вносити восени під оранку 25–40 т/га. Мінеральні добрива вносять переважно весною. Найкраще — локально під фон органічного удобрення. Застосування локального внесення мінеральних добрив під картоплю дозволить на 30% зменшити обсяг добрив без зменшення їх ефективності.
Сьогодні, аналізуючи тенденції зміни погодних умов в Україні, слід зазначити збільшення кількості й інтенсивності аномальних погодних явищ, які, як наслідок, негативно впливають на формування продуктивності сільськогосподарських культур і картоплі зокрема. В останні роки спостерігається значне зростання середньодобових температур повітря, коливання кількісних показників опадів. Останніми роками часто спостерігаються опади зливового характеру, що здатні утворювати кірку на поверхні ґрунту, внаслідок чого волога використовується непродуктивно. Це призводить до кисневого голодування (гіпоксії) рослин, зниження їх продуктивності й погіршення якості бульб. У таких умовах слід особливу увагу приділити догляду за насадженнями у весняно-літній період. Всі заходи у цей час мають бути спрямовані на створення оптимальних умов для росту, розвитку рослин, формування та максимального нагромадження врожаю бульб. Своєчасний і якісний догляд за посівами картоплі підвищує врожайність бульб не менше як на 20%.
До такого догляду належать досходові та післясходові обробітки міжрядь і хімічна обробка пестицидами проти бур’янів, хвороб і шкідників.
Міжрядний обробіток містить розпушування міжрядь і підгортання рослин. Важливе значення має проведення раннього догляду до появи сходів. Якісний і своєчасний догляд у цей період є основою для наступного догляду, від нього залежить забезпечення нормального росту й розвитку рослин.
Перше розпушення міжрядь проводять на 6–7-й день після садіння залежно від погодних умов і стану ґрунту. В цей період бур’яни перебувають у фазі «білої ниточки». Такий захід знищує 80–95% бур’янів, тоді як за появи сходів, усього 20%. Другий раз розпушення міжрядь проводять на 14–16-й день після садіння, але не пізніше проростання бур’янів на глибину 16–18 см. За потреби після появи сходів розпушення міжрядь проводять 1–2 рази. Ці заходи сприяють руйнуванню ґрунтової кірки, насиченню ґрунту киснем та ефективній боротьбі з бур’янами.
За третього обробітку в період від фази повних сходів до висоти рослин 5–6 см проводять присипання бур’янів шаром ґрунту. Повне присипання сходів картоплі — ефективний захід у боротьбі проти бур’янів, який у 2–3 рази зменшує засміченість посівів, підвищує врожайність культури. Потрібно також мати на увазі, що за неякісного розпушування ґрунту присипати сходи не слід, тому що це призводить до прикидання рослин брилами пересушеного чи перезволоженого ґрунту.
Слід зазначити, що кількість міжрядних обробітків неможливо встановити завчасно. У кожному конкретному випадку щодо ґрунтово-кліматичних умов їхня кількість буде різною.
Для економії енергозатрат замість багаторазових досходових і післясходових розпушувань міжрядь до появи сходів проводять тільки один обробіток — формування повноцінних гребенів. Починають формувати їх через 16–18 днів після садіння. Гребені формують заввишки 25–30 см. У високооб’ємних гребенях створюються сприятливі умови для росту й розвитку рослин і нагромадження врожаю бульб. За такого догляду за посівами коренева система менше травмується, і ґрунт не ущільнюється.
На сьогодні переважна більшість посівів картоплі в Україні перебуває у господарствах населення. Незначний розмір земельних ділянок, неякісний посадковий матеріал, відсутність сівозміни призводить до нагромадження та поширення хвороб і шкідників картоплі. Тому, щоб зберегти врожай картоплі, значну увагу слід приділити захисту насаджень від колорадського жука і фітофторозу як найпоширеніших шкодочинних чинників. З огляду на це подальший догляд за посівами проводять за допомогою засобів хімічного захисту.
Найбільш економічно доцільно застосування хімічних засобів захисту посівів проти колорадського жука в період масового відродження личинок. Переважно цей період припадає до початку бутонізації, цвітіння (найчутливіші до ураження фази розвитку рослин). Посіви в цей час обприскують інсектицидами.
У боротьбі з фітофторозом важливо своєчасно провести якісні обприскування фунгіцидом системно-контактної дії. За появи перших ознак стеблової форми на сходах картоплі посіви терміново обприскують. Якщо картоплиння не уражено стебловою формою фітофторозу, перше обприскування фунгіцидом доцільно проводити, коли бадилля у рядках зімкнеться, у фазу бутонізації — цвітіння рослин, друге — не пізніше як через 10–14 днів після першого, третє — через 10–14 днів після другого.
Для всіх препаратів останній строк обробки — за 20–35 днів до збирання врожаю. За проведення 2–3 обприскувань ефективними препаратами можна значною мірою захистити посіви.
Коли строки обприскування проти колорадського жука і фітофторозу збігаються, проводять комбіновані обробки за сумісності препаратів згідно з рекомендаціями виробників пестицидів. Усі роботи з пестицидами в спекотну пору року найкраще проводити в ранковий час, після висихання роси та ввечері до її випадання, бо висока денна температура знижує ефективність їх дії на 20–25%.
Виробництво картоплі — процес дещо кропіткий, бо культура ця доволі вимоглива. Але рівень споживання її теж достатньо високий. Щоб бути з добрим урожаєм картоплі, слід важливу увагу приділити вибору нових високопродуктивних сортів, своєчасно та якісно проводити комплекс необхідних агротехнічних і хімічних заходів догляду за насадженнями. У контексті змін клімату важливо обирати посухостійкі сорти, які забезпечують нагромадження врожаю до настання високих температур, що в майбутньому є запорукою високого врожаю картоплі.
Оксана БІЛІНСЬКА, молодший науковий співробітник
НТВ рослинництва і землеробства
Ігор БУРАК, завідувач НТВ рослинництва і землеробства
Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція ІКСГП НААН
