Соя (Glycine max (L.) Merr.) є однією з найбільш конкурентоспроможних серед зернобобових культур для вирощування в органічному землеробстві та широкого впровадження як в Україні загалом, так і на Прикарпатті.
Загальновідомо, що для отримання високих і сталих урожаїв важливе значення мають умови їх вирощування та правильно підібрані сорти рослин. Це стосується передусім ґрунтових і метеорологічних умов природної зони, а також науково обґрунтованого застосування агротехнічних заходів, які сприяють збільшенню біопотенціалу рослин і захисту їх від негативних чинників. Серед них в умовах катастрофічного зменшення виробництва та внесення традиційних органічних добрив важливе значення має додавання до системи удобрення соломи, сидератів у поєднанні з невеликими дозами органічних добрив, виготовлених за новітніми технологіями.
Збільшення продуктивності сої завдяки новітнім органічним добривам і сидератам
У 2019–2020 рр. на Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції ми провели дослідження з вивчення особливостей використання в системі удобрення сої культурної соломи, обробленої деструктором, і сидератів у поєднанні з невеликими дозами органічних добрив, виготовлених за новітніми технологіями. На фоні деструкції соломи зернових культур біологічним препаратом Вермистим-Д (контрольний варіант) вивчався вплив органічного добрива (ОД) Біопроферм, отриманого методом біологічної ферментації, сидерального добрива (СД) й органічного добрива (ОД) Вермимаг на складові продуктивності та якості насіння сої культурної сорту Богеміанс.
Установлена залежність одержання дружних сходів від запасів вологи в ґрунті на період сівби. До зовнішніх чинників, які дозволяють зменшити нераціональну витрату води рослинами, більшість дослідників відносять використання добрив. Також помічено позитивну залежність між польовою схожістю насіння сої та врожайністю сорту. З тим застосування обробленої деструктором соломи попередників у поєднанні із сидератами й новітніми органічними добривами суттєво впливало на формування густоти посівів, ріст і розвиток рослин сої.
Залежність елементів продуктивності рослин сої культурної від застосування новітніх органічних добрив і сидерату (середнє за 2019–2020 рр.)
У результаті підвищення агрофізичних й агрохімічних показників ґрунту та його біологічної активності поліпшувався поживний і водний режим посівного шару ґрунту, що забезпечило збільшення густоти стояння рослин сої як у період повних сходів, так і в період збирання врожаю в усіх варіантах. Найкращі результати отримано на варіанті, де застосовували сумісне внесення органічних добрив і сидератів на фоні соломи попередників, обробленої біологічним деструктором. Так, густота стояння рослин сої в період сходів становила 585,6 тис./га, що на 32,6 тис./га більше від контролю, за виживання рослин 92,7%, або на 3,5% більше від контролю.
Висота прикріплення нижнього бобу рослин сої у варіантах із сидератами й органічними добривами варіювала від 12,5 до 13,9 см, що на 1,0–2,4 см вище, як порівняти з контролем.
Також установлено істотну залежність тривалості вегетаційного періоду від погодних умов і рівня живлення рослин. У середньому за роки досліджень у варіантах застосування ОД, СД і проведення обприскування рослин сої ОД, тривалість вегетаційного періоду культури збільшувалася на 5–9 днів, порівнюючи з контролем, і становила 112–114 днів. На цих самих варіантах помічено поліпшення поживного режиму і біологічної ефективності ґрунту, зниження кислотності, покращення агрофізичних показників (особливо водного режиму), що забезпечило зростання врожайності культури.
Найбільша за роки досліджень середня врожайність насіння сої 3,52 т/га, або на 1,34 т/га більше проти контролю була на варіанті, де на фоні деструкції соломи Вермистимом-Д було внесено органічне добриво Біопроферм (8 т/га), виготовлене методом пришвидшеної біоферментації, здійснено сівбу і заорювання в ґрунт зеленої маси гірчиці білої, а також проводилося обприскування рослин сої під час вегетації препаратом Вермимаг (8 л/га).
Таке поєднання є ще й енергетично вигідним і доцільним: коефіцієнт ефективності енерговитрат становить 7,5 проти 4,8 на контролі. Однак цей агрозахід вимагає високого рівня організації польових робіт у стислі строки, кваліфікованого розв’язання питань технологічного характеру, пошуку елементів удосконалення агротехнологій для конкретних ґрунтових умов і спеціалізації сівозмін господарства.
Соя — це унікальна за своїм хімічним складом культура. У зерні міститься до 40–45% високоякісного білка, 20–25% цінної за жирнокислотним складом олії, 25–30% вуглеводів, до 6% різних мінеральних речовин, 12 основних вітамінів. На її частку припадає більше як 60% усіх білків олійних культур. Тільки із зерна сої виготовляють штучне молоко й різноманітні молочні продукти, що не поступаються за смаковими та поживними якостями натуральним продуктам із коров’ячого молока, але переважають їх за дієтичністю.
За результатами біохімічного аналізу зерна сої ми встановили, що якісні показники в ньому змінювалися залежно від кліматичних умов і досліджуваних агротехнічних чинників. У наших дослідженнях найбільший уміст сирого білка (43,5%, або на 3,4% більше контролю) був на варіанті з комплексним застосуванням технологічних елементів. Відповідно, зросло на 0,24 т/га і збирання сирого білка. На цьому самому варіанті отримано і збільшення вмісту олії в насінні сої на 2,50%, або на 22,43%.
Економічна ефективність від застосованих агротехнічних заходів
Аналіз економічної ефективності застосованих агротехнічних заходів за вирощування сої засвідчує переконливу доцільність використання обробленої біологічним деструктором соломи зернових попередників і рослинних решток, органічних добрив сумісно з посівом післяжнивних сидератів і розглядається як важливий захід, спрямований на збільшення врожайності сої та рентабельність її вирощування.
Установлено, що найкращі економічні показники (умовно чистий дохід, рівень рентабельності, собівартість зерна) були у варіантах, де на фоні деструкції соломи препаратом Вермистим-Д, вносили органічні добрива Біопроферм із наступною сівбою гірчиці білої на сидерат і проводили обприскування посівів сої під час вегетації рідким органічним добривом Вермимаг. На цьому варіанті умовно чистий дохід становив 23 285 грн/га і, порівнюючи з контролем, був більший на 9 925 грн/га, рівень рентабельності становив 150,9% (більший за контроль на 25,1%), а собівартість вирощування зменшувалася на 488 грн/т.
Отже, використання обробленої біологічним деструктором соломи й рослинних решток попередників сумісно із сидератом, органічним добривом Біопроферм, отриманим методом біологічної ферментації та рідким органічним добривом Вермимаг, забезпечує підвищення ефективності виробництва насіння сої в умовах Західного Лісостепу.
Володимир СЕНДЕЦЬКИЙ, канд. с.-г. наук, Івано-Франківська
філія ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»
Тарас МЕЛЬНИЧУК, канд. с.-г. наук,
Володимир МАТВІЄЦЬ, канд. с.-г. наук
Прикарпатська державна сільськогосподарська ДС ІСГ Карпатського регіону НААН
