Гербіциди на зернових застосовують зазвичай після появи сходів восени й навесні. Восени слід обробляти посіви, коли зимуючі бур’яни рано проросли та можуть становити небезпеку для нормального розвитку посівів в осінній період. У кінці вересня — початку жовтня слід припинити обробку через зниження температур і недостатню біологічну дію гербіцидів. Навесні післясходове застосування слід проводити якомога швидше за настання потрібних температур, бо зернові менш чутливі, а біологічна ефективність препаратів проти бур’янів висока.
Найкритичнішим періодом для озимої пшениці вважається фаза виходу в трубку («подовження стебла», ВВСН 30–39), у якій відбувається швидкий ріст пагона, а також закладання й розвиток колоса. У цей період брак вологи, елементів живлення (особливо азоту), конкуренція з бур’янами, ураження хворобами й шкідниками може призвести до різкого зменшення врожайності культури. Обробка посівів гербіцидами, ретардантами, фунгіцидами у ВВСН 33–36, коли одночасно з подовженням стебла й утворенням 3-го по 6-й вузол відбувається інтенсивний ріст колоса, може викликати фітотоксичний стрес, що негативно позначиться на закладанні квіток у колосі й вплинути на рівень урожайності (рис. 1). З огляду на це рекомендації агрохімічних компаній по внесенню гербіцидів (флорасулам, флуметсулам, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил), що мають ширше вікно застосування від 2–3 листків, кущіння до появи прапорцевого листа (ВВСН 37), не повністю правильні й не враховують конкретні температурні режими та погодні умови. Найправильнішим кінцевим терміном для внесення таких гербіцидів є утворення другого вузла (ВВСН 32), коли ще не відбувається швидкий ріст стебла, закладання й розвиток колоса. Рослина досягла фази розвитку 31, коли довжина першого міжвузля становить 1 см. Рослина лишається у цій фазі до появи другого вузла, який закладається на відстані 2 см від першого.
Рис. 1. Фітотоксичний стрес, що негативно позначиться на закладанні квіток у колосі
Суттєвою проблемою в посівах озимої пшениці є падалиця соняшнику та його наступні хвилі, особливо ІМІ- та SULFO-гібридів (рис. 2). За механізмом дії на бур’яни гербіцид Євролайтінг і його аналоги належать до групи АLS-інгібіторів. Імазапір й імазамокс, що входять до складу Євролайтінга, пригнічують синтез ензиму (ферменту) ацетолактатсинтази (АLS) у дводольних і злакових бур’янів, який є каталізатором синтезу амінокислот — валіну, лейцину, ізолейцину. Після обробки гербіцидом бур’яни починають відчувати брак цих амінокислот і гинуть. АLS є тільки в бактерій і рослин, але відсутні у людини та тварин, що робить гербіциди АLS-інгібітори безпечними для теплокровних і людей. До АLS-інгібіторів належать такі класи гербіцидів: сульфонілсечовин, імідазолінони, тріазолпірамідіни.
Рис. 2. Падалиця соняшнику
Для знищення класичного соняшнику в посівах озимої пшениці можна застосовувати препарати з класів сульфонілсечовини й тріазолпірамідінів, а для контролю ІМІ- та SULFO-гібридів через їх стійкість до гербіцидів цих класів — застосовувати не можна. Для знищення в озимій пшениці падалиці ІМІ- та SULFO-соняшнику потрібно вносити гербіциди, діючі речовини яких не є АLS-інгібіторами, або їх застосовувати тільки в баковій суміші з препаратами іншого механізму дії (гормоноподібні гербіциди тощо).
У період кущення (ВВСН 20–29) контролюють усі види падалиці соняшнику гербіциди з діючими речовинами 2,4Д ефір, 2,4Д сіль, дикамба, 2,4-Д+дикамба, 2,4-Д ефір+флорасулам, бентазон, бентазон+МЦПА, МЦПА, дикамби натрієва сіль + тифенсульфурон метил, триасульфурон + дикамба, клопіралід. Через холодну весну соняшник може почати проростати в посівах озимої пшениці пізніше — у фазу виходу в трубку («подовження стебла», ВВСН 30–39). Крім того, за температури нижчої ніж +8…+12 °С гормоноподібні гербіциди вносити не можна. Ширшого терміну застосування до початку появи прапорцевого листа (ВВСН 37) для знищення всіх видів падалиці соняшнику значного застосування набули гербіциди галауксифен-метил + флорасулам + клоквіносет-кислоти (Квелекс), тифенсульфурон-метил + трибенурон-метил + флорасулам (Триатлон), трибенурон-метил + флорасулам (Румба), флуметсулам + флорасулам (Корвет), флорасулам (Хаммер), флуроксипір (Томіган), флуроксипір-метил (Макстар). Проте серед цих гербіцидів препарати з діючими речовинами класу сульфонілсечовини й інших АLS-інгібіторів (Триатлон, Румба, Корвет, Хаммер) не можуть ефективно контролювати ІМІ- і SULFO-соняшник і наступні його хвилі. Незважаючи на рекомендації із застосування цих препаратів на озимій пшениці до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 37), їх не бажано вносити за стресових умов пізніше утворення другого вузла (ВВСН 32). Застосовуючи ці гербіциди за зниженя температури у ВВСН 33–36, коли відбувається інтенсивний ріст колоса, може порушитися закладання квіток і зниження рівня врожайності. Однак у разі виникнення наступних хвиль соняшнику на сильно забур’янених посівах інколи застосовують до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 37) другу гербіцидну обробку препаратами з діючими речовинами флорасулам (Хаммер), флуроксипір (Томіган), флуроксипір-метил (Макстар), галауксифен-метил + флорасулам + клоквіносет-кислоти (Квелекс). Хоча це рішення не є повністю правильним з агротехнічного погляду через можливе виникнення фітотоксичності на культурі за несприятливих погодних умов.
Для контролю всіх видів падалиці соняшнику та наступних його хвиль завдяки ґрунтовій дії в період кущення застосовують препарати клопіралід (Легіон), флорасулам + амінопіралід (Ланцелот), флорасулам + амінопіралід + 2,4 Д (Пріма Форте), флуроксипір (Томіган), флуроксипір-метил (Макстар), галауксифен-метил + флорасулам + клоквіносет-кислоти (Квелекс), піроксулам + галауксифен-метил + клоквіносет-кислоти (Паллас Екстра), а також бакові суміші гербіцидів тифенсульфурон-метил + трибенурон-метил + флорасулам (Триатлон) + клопіралід (Легіон), трибенурон-метил + флорасулам (Румба)+клопіралід (Легіон), трибенурон-метил + тифенсульфурон-метил (Калібр) + клопіралід (Легіон), тифенсульфурон-метил (Канцлер) + клопіралід (Легіон). Також може спостерігатися післядія на наступі культури (дводольні рослини — соняшник, соя, горох).
Сергій ХАБЛАК, д-р біол. наук
