Основним методом оцінювання холодостійкості генотипів кукурудзи є польовий — за сівби насіння у ранні за оптимальні строки. За якісний показник холодостійкості беруть відсоток польової схожості насіння через певний період після появи сходів або індекс польової схожості. Цей метод є ефективним для визначення стійкості генотипів до понижених температур у період проростання насіння. За недостатньо високих температур повітря в таких посівах проводять і об’єктивне оцінювання стартового росту.
Широкого застосування в селекційній практиці набув також лабораторний метод «холодного» пророщування насіння (Gold-test), який з успіхом застосовують для оцінювання генотипів і добору холодостійкого вихідного матеріалу. В основу методу покладено здатність насіння кукурудзи проростати за порогових температур +6…+8 °С. Діагностику і ідентифікацію холодостійкості генотипів здійснюють за довжиною зародкового корінця під час визначення енергії проростання та за схожістю насіння.
Одним із важливих показників проростання насіння, особливо за низьких температур ґрунту, є його здатність до поглинання вологи або набубнявіння зерна. Нехолодостійким формам кукурудзи притаманна максимальна (понад 40%) і мінімальна (менша за 30%) кількість вологи, потрібної для проростання насіння відносно його маси. У холодостійких зразків цей показник на рівні від 30 до 39%.
З метою виявлення високопродуктивних холодостійких форм важливо проводити добір генотипів на стійкість до нічних понижених температур у контрольованих умовах вирощування (+6…+8 °С) за поєднання з оптимальними денними (+25 °С). Це дозволяє оцінювати інтенсивність стартового росту рослин кукурудзи, їх витривалість до перебігу середньодобових температур і відстежувати ступінь зниження фотосинтетичної діяльності рослин і зміни в процесі створення й обміну пластичних речовин. Холодостійкі генотипи, як правило, істотно перевищують нехолодостійкі за фотохімічною активністю хлоропластів й інтенсивністю фотосинтезу та здатні формувати високу продуктивність у зміні температурного режиму.
Вибираючи кращі гібриди, перед селекціонером постає дуже складне завдання щодо правильного оцінювання їх потенціалу в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Зокрема, для умов степової зони України гібриди мають бути максимально стресовитривалими й формувати високу врожайність за сприятливих умов. Тому існує два підходи до вибору оптимального типу гібридів: добір середньопластичних з високою екологічною стабільністю для вирощування за нестійких погодних умов за роками та високоінтенсивних, здатних максимально ефективно використовувати запаси вологи, елементи живлення і формувати максимальні врожаї за сприятливих умов і насамперед за зрошення.
Упродовж періоду вегетації і навіть під час зберігання кукурудзу уражують понад 100 видів грибів і бактерій, деякі вірусні та мікоплазменні хвороби. Переважна більшість збудників хвороб уражує тільки кукурудзу і не може живитися іншими рослинами, лише окремі з них є спільними для кукурудзи та інших видів рослин. До таких належить фузаріоз, біла гниль, плісняві гриби. Для висіяного насіння та паростків молодих рослин дуже шкідливим є пліснявіння насіння, в цей же період кукурудза схильна до ураження сажковими хворобами (летючою та пухирчастою сажками).
На наступних етапах розвитку, за 2–3 тижні до цвітіння й надалі, рослини можуть уражувати листкові хвороби: гельмінтоспоріоз, іржа, септоріоз й інші плямистості грибної, бактеріальної та вірусної природи. З утворенням качанів (у період молочної стиглості) їх уражують пухирчаста сажка, біль, бактеріоз, а пізніше — фузаріоз, сіра гниль й ін. Під час зберігання качани або обмолочене зерно кукурудзи можуть уражувати гриби, що спричиняють цвіль, розвиток яких насамперед залежить від умов зберігання. Ця проблема загострюється також у зв’язку з недостатнім рівнем теоретичного обґрунтування та розробки нових методичних підходів гетерозисної селекції кукурудзи на стійкість до основних хвороб.
Владислав ЧЕРЧЕЛЬ, директор ДУ ІЗК НААН,
д-р с.-г. наук, член-кореспондент НААН
Борис ДЗЮБЕЦЬКИЙ, завідувач відділу академік НААН
Наталя БОДЕНКО, учена секретарка ДУ ІЗК НААН
Державна установа Інститут зернових
культур Національної академії аграрних наук
