agro business 160 160

Аграрій відверто про ГМО-сою: її посіви становлять приблизно 70%

Аграрій відверто про ГМО-сою: її посіви становлять приблизно 70%

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 18 січня 2022 10:24

Актуальність вирощування та використання модифікованих культур у світі не зменшується. Довкола одних із них, зокрема сої, дискусія тільки посилюється

ГМО-соя і далі є популярною серед українських фермерів й агрокомпаній. Можливість виробництва культури з мінімальними витратами пестицидів й органічних засобів захисту стимулює багатьох із них використовувати її. Власну думку на цю проблему має Ігор Брагинець, керівник ПСП «Альфа-Агро» (смт Чаплинка, Херсонська обл.).

Ми поспілкувалися з ним нещодавно.

 

• В Україні офіційно не зареєстровано жодного сорту ГМО-сої. Однак фермери знають, що понад 50% насіння культури, що продається, модифіковане. Яка Ваша думка на ГМО-сою?

— Якщо відверто, то це та дискусія на вітчизняному аграрному ринку, у яку краще не заходити. Бо офіційної інформації немає, реальних досліджень ніхто не проводить і не контролює рух посівного матеріалу та товарного зерна. Думаю, орієнтовно близько 70% аграріїв щороку сіють сою не традиційної селекції. Фермери світу вже кілька десятків років вирощують ГМО-культури. Досі точаться баталії між тими, хто за і хто проти модифікування. На боці противників — корпорації, які постачають хімію, що більш токсична, ніж використання цих ГМО-культур. За моїми спостереженнями, ще ніхто повністю не довів їхню шкідливість людям або навколишньому середовищу. Не маю тієї відрази, як більшість людей до ГМО-продукції. Стандартна селекція — це коли методом спроб і помилок вчені допускають якусь мутацію й вибирають ту, що їм потрібна. У генній технології вчені цілеспрямовано вибрали те, що необхідно, і використовували його. Якби була якась на 100% шкода, то однозначно всі б про все знали. Сильне лобі хімічних компаній, які виготовляють пестициди, вже б рознесли цю інформацію у медіа. Розуміюсь на цих речах, бо маю дві вищі освіти. Звик усе прораховувати й ніколи не ухвалюю рішення нашвидкуруч. Більшість людей лякаються ГМО, і навіть не розуміють, що осмислено харчуються такими продуктами вже давно. Наприклад, на світовому ринку 100% яблук продається лише ГМО. І де протести? Де заяви про їхню шкідливість? Всіх усе влаштовує. А от соя є сильним каменем спотикання і тому корпорації «гонять хвилю» негативу.

 

Для довідки. Тривалість розпаду гліфосатів становить близько 24 год. Далі аграрій отримує врожай, продає його — заплатив орендні платежі, податки, зарплату, відшкодував амортизацію техніки тощо. І до того ж ще й отримав прибуток. Крім того, ґрунт збагатився пожнивними рештками, що лишилися після сої, азотом, бо бульбочкові бактерії лишаються і залучають азот із повітря. Загалом соя — ґрунтополіпшувач!

22 461 32

 

• Чому фермери вирощують ГМО-сою? Насіння дешевше чи її просто легше вирощувати, не вибаглива? Чому?

— Живемо не у вакуумі, а на світовому ринку. У Південній і Північній Америці та в інших країнах ГМО-сою дозволили до вирощування. Якщо ж не модифікована соя матиме кращу врожайність і за сучасними складовими агротехнологій витрати на неї будуть дешевшати, то тільки тоді аграрії її сіятимуть. Сьогодні ГМО-соя дешевша у виробництві й дає більш сталий урожай. Це — аксіома, і треба дивитися правді у вічі. Пояснюю це тим, що є покупці на неї. Переробники також готові купувати будь-яку сою. Їм не має великої різниці.

У моєму господарстві є потреба в цьому вирощуванні, бо так дешевше та є можливість очищувати поля. ГМО-соя стійка до солей гліфосату (раундапу та його аналогів). Це — гербіцид суцільної дії, що знищує все, за винятком сої. Коли на якомусь із наших полів багато бур’янів, то можна піти двома шляхами для зменшення їхньої кількості: залишити на рік під чорний пар або посіяти модифіковану сою. Вважаю, що чорний пар завдає більше шкоди, ніж ГМО-культура. Тому що, коли аграрій обробляє ґрунт, то викидає метан в атмосферу. Також мінералізуються органічні рештки. Також оранка / мінімальна обробка ґрунту все одно нищать живі організми в ньому і «здоров’я» ґрунту різко погіршується. До того ж накопичується волога, фактично збільшується кількість доступних поживних речовин через те, що відбулася мінералізація гумусу. Зменшилося «здоров’я» ґрунту, але доступність поживних речовин стала кращою. Чорний пар, уважаю, є «вбивством для землі», але водночас один із технологічних заходів для зменшення забур’яненості.

Інший шлях — «хімічний пар», тобто не обробляти ґрунт технічними агрегатами, а застосовувати гліфосати. Зійшли у полі бур’яни — внесли робочий розчин пестициду, знищили їх, а ґрунтова фауна залишилася. Але для фермера це — значні фінансові витрати, і з економічного боку не ефективно.

Третій варіант захисту — найкращий, на мою думку. Сіємо на полі ГМО-сою і знищуємо таким чином більшість бур’янів.

 

Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

Теги

 

 03 березня 2024
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
Українські виробники цього тижня знову підвищили вартість білокачанної капусти. Капуста подорожчала одразу до 8-12 гривень за кілограм. Це означає, що її продають на 26% дорожче ніж тиждень тому.
03 березня 2024
 03 березня 2024
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
Аліна Різник із села Гельмязів, що на Золотоніщині, вирощує екзотичні рослини. У її колекції жимолость, актинідія, айва, інжир та лохина.
03 березня 2024
 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.