Питання: як не витрачатися на досушування зерна кукурудзи — стояло завжди, але стрімкий ріст цін на газ змінив відношення до рішення цього питання та економії палива на елеваторі. Якщо раніше затрати на досушування зерна кукурудзи було бажано знизити, то тепер ця економія стала гострою потребою.
Газ є важливою складовою собівартості послуг елеватора. Для зниження вологості зерна кукурудзи на 1 тонно-відсоток потрібно близько 1,3–1,5 м³ газу. Багато підприємств через вільний ринок газу закуповують газ тільки на місяць наперед. У той самий час по ситуації, що склалася з вартістю газу цієї осені, можна сказати, що ті елеватори, які уклали договори на поставку газу раніше й оптом його закупили за низькою ціною, однозначно виграли. Середня ціна за 1000 кубометрів у жовтні становила 28 654 грн, або 28 грн/м³ газу, а в листопаді ще зросла. У вересні ціна за 1000 м³ була 18 505 грн, або 18,5 грн/м³ газу. Ціни на сушіння кукурудзи на газі, залежно від елеватора, восени коливалися від 80 до 180 грн/т-%.
Вологість зерна кукурудзи в агросезоні 2021 досить висока, часто перевищує 30% через різні причини, зокрема через неоптимальний вибір ФАО гібридів кукурудзи. Сушіння 1 т-% кукурудзи на зовнішньому елеваторі доходить 150–170 грн. За досушування з 30% вологості зерна до 14% висушити потрібно приблизно 16% вологи. Виходить 16% × 150 грн = 2400 грн сушіння 1 т кукурудзи. За врожайності 8 т/га вартість сушіння становить на 1 га: 8 × 2400 = 19 200 грн/га. На 10 тис. га виходить 192 млн грн, або 7,1 млн доларів за курсу долара 27 грн.
За сушіння зерна з вологістю 24 до 14% досушити потрібно приблизно 10% вологи. Виходить на 10 000 га близько 120 млн грн, або 4,4 млн доларів. Економія тільки на правильному виборі ФАО гібридів кукурудзи для Полісся на 10 тис. га становить 2,7 млн доларів, або 37%. Це великий резерв для оптимізації витрат, і це тільки один момент в економії витрат у технології вирощування кукурудзи. За вартості 1 т кукурудзи приблизно 256 дол. і 8 т/га врожайності загальної виручки виходить 2048 дол./га, з якої 711 дол./га, або 34% становить сушіння зерна з бункерною вологістю 30%. За бункерної вологості 24% сушіння зерна становить 444 дол./га, або 21%.
Затрати на сушіння кукурудзи не обмежуються платою за природний газ — сюди слід додати логістичні затрати на транспортування і перевалювання кукурудзи, заробітну плату працівників, затрати на електрику й амортизацію механізмів тощо. Не потрібно також забувати про те, що в зерновозі везуть 30 т кукурудзи, з яких приблизно 4 т є водою, що потім потрібно випарувати в сушарці на елеваторі для отримання базової вологості зерна 14%. Це теж є резервом у зменшенні затрат, коли перевозять кукурудза з меншою вологістю і меншим умістом води.
Неправильний вибір гібридів кукурудзи з великим ФАО 300–400 для зони Полісся може призвести до великих збитків, які обчислюються мільйонами доларів через досушування зерна з 30–32 до 14%, а не 24 до 14% за правильного підбору ФАО гібридів для цієї зони. Розглянемо шляхи зниження витрат на досушування кукурудзи через агротехнічні методи вирощування культури та збирання з найменшою вологістю зерна. У цьому питанні можна виділити таке:
Чітко розрахувати потребу в комбайнах, зерновозах, добовому завантаженні своїх елеваторів і терміни закінчення збирання. Бажано збирання, обробіток ґрунту і внесення добрив завершувати до кінця листопада.
Потрібно збалансувати структуру посівних площ під культурами й сівозміну. Залежно від зони сіяти як ранні зернові (ячмінь, озиму пшеницю, озимий ріпак, горох), так і пізні зернові культури (сою, соняшник, кукурудзу). Через оптимальну структуру буде менше навантаження під час збирання на пізні зернові культури.
За наявності в структурі тільки пізніх зернових культур (кукурудзи, сої, соняшнику) всі заходи потрібно спрямовувати на раннє зміщення строків збирання особливо для сівозмін, що складаються з пізніх зернових культур (кукурудза-соя, кукурудза-кукурудза-соя-соя тощо). Інтенсивна вологовіддача зерна кукурудзи практично припиняється за зниження середньодобової температури повітря до +5…+6 °С і підвищення його відносної вологості до 80–90%. Такі погодні умови приблизно настають зазвичай із першої декади листопада. Тому, коли такі умови настали, переносити строки збирання кукурудзи на пізніші вже недоцільно, бо вологість зерна суттєво не знижується і не буде досягати норми.
На всій сої важливо проводити десикацію дикватами. Це дозволить розпочати збирати сою за 16% вологості й нижче у вересні та закінчити до кінця цього місяця.
Важливо правильно провести сівбу гібридів із відповідним ФАО. Сіяти потрібно починати трохи з найменшим ФАО кукурудзи для раннього збирання й можливості там проведення десикації, а потім переходити сіяти на найпізніші, середні й закінчувати найбільш ранніми. У вирощуванні гібридів різних груп стиглості починати збирання слід із ранньостиглих або середньоранніх, щоб на більш пізніх тим часом знизилася вологість зерна.
Щоб досягти конвеєрного дозрівання, важливо висівати сорти сої різних груп стиглості. В умовах Полісся і Західного регіону перевагу слід надавали ультраскоростиглим і скоростиглим (91–100 днів) сортам сої, у лісостепових — ранньостиглим і середньоранньостиглим.
Для досягнення конвеєрного дозрівання кукурудзи й не попадання її в посуху в період цвітіння, слід висівати гібриди різних груп стиглості. В Україні практичне значення мають в основному перші п’ять груп стиглості: (1) ранньостигла, ФАО 100–200 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 90–100 днів) із сумою середньодобових температур 2200 °C, ефективних 800-900°C; (2) середньорання, ФАО 201–300 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 100–115 днів) із сумою середньодобових температур 2400 °C, ефективних — 1100 °C; (3) середньостигла, ФАО 301–400 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 115–120 днів) із сумою середньодобових температур 2600 °C, ефективних — 1170 °C; (4) середньопізня, ФАО 401–500 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 120–130 днів) із сумою середньодобових температур 2800 °C, ефективних — 1210 °C; (5) пізня, ФАО більше як 500 (вегетаційний період сходи — повна стиглість становить 130–140 днів) із сумою середньодобових температур 3000 °C, ефективних — 1250–1300 °C.
Для Степу рекомендовано висівати 25% ранньостиглої групи, 30% середньоранньої, 30% середньостиглої та 10–15% середньопізньої. Для Лісостепу — 25% ранньостиглої групи, 40 середньоранньої, 35% середньостиглої. Для Полісся — 60–70% ранньостиглої групи, 40–30% середньоранньої. Наприклад, для Чернігівської області рекомендується 60–70% ранньостиглої групи, 40–30% середньоранньої до ФАО 250. Для Київської області — 40–30% ранньостиглої групи, 60–70% середньоранньої до ФАО 300. Для Полтавської області — 25% ранньостиглої групи, 40 середньоранньої, 35% середньостиглої до ФАО 350.
У Поліссі (Житомир, Рівне, Івано-Франківськ, Львів) бажано проводити 50–75% десикації кукурудзи гліфосатом. Для Київської, Хмельницької областей важливо проводити 25% десикації. Десикація кукурудзи в Поліссі може доходити до 100%. Наприклад, для Чернігівської області десикація кукурудзи може бути обов’язковим 100% заходом, що дозволяє почати збирати кукурудзу за 22–24% вологості в жовтні й закінчити до кінця листопада.
Багато продавців насіння рекомендують через кліматичні зміни та зміщення кліматичних зон вирощувати гібриди кукурудзи з великим ФАО, ніж рекомендується для зони згідно із сумою ефективних температур. За нинішніх тарифів на сушіння такий підхід буде малоефективним.
Є компанії, у яких розплановано збирання кукурудзи мінімум до кінця грудня. Там будуть проблеми з якістю зерна кукурудзи з високою вологістю. Це виллється у фузаріози на початках, через що можлива здача частини зерна кукурудзи на спирт, залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності мінімум на 10–15% на наступний рік через весняний обробіток ґрунту. Через ці причини й можливості випадання снігу виникають дуже великі ризики виникнення збитків і недоотримання комерційної вигоди. Крім того, затягувати зі збиранням після 1 листопада не можна через те, що падає результативність сушіння за температур нижчих від 1,5–4,5 °С. Нагріти повітря в сушарці умовно до +100 °С легше, якщо температура на вулиці +10 °С, а не 0 або –5 °С.
Початок розвитку фузаріозу кукурудзи
Фузаріоз качанів є найпоширенішою хворобою кукурудзи, особливо в районах із підвищеною вологістю. У цих районах уражається до 50–60% посівів кукурудзи. Однією з причин поширення фузаріозу є неправильний вибір гібридів із великим ФАО кукурудзи. Хвороба проявляється в період молочно-воскового дозрівання і може розвиватися за підвищеної вологості. На качані з’являються спочатку один, пізніше кілька заражених ділянок, які поступово розширюються й охоплюють велику частину качана.
Фузаріоз качана кукурудзи
Хвороба розвивається насамперед на качанах, які пошкоджені бавовняною совкою, метеликом, мають велику вологість. У таких випадках патоген потрапляє всередину епідермісу, руйнує його, а далі проникає в здорові зерна. Це все наслідки, що додаються до високої вартості сушіння зерна, дорогу логістику, що йдуть ще від вибору гібридів кукурудзи з великим ФАО, нетиповим для регіону.
Сергій ХАБЛАК, д-р біол. наук
